Професійна етика перекладачів, її предмет та основні принципи та актуальність в інформаційному суспільстві. Моральний кодекс для перекладача. Проблеми етики перекладу в Україні та підхід зарубіжних теоретиків і практиків перекладу до етичних питань.
Аннотация к работе
Змінювалося ставлення суспільства до неї, змінювалися й етичні норми. Європейські й американські автори відзначають нерозуміння суті професії перекладача з боку багатьох замовників, сприйняття перекладача як невідворотного зла, низьку оплату та незадовільні умови праці, відсутність соціального захисту. До чинників, які актуалізують етичну тему у перекладі, традиційно зараховують як такі, що мають суто лінгвістичний характер, так і нелінгвістичні чинники філософського характеру, а саме змістовний аспект перекладу, тобто вміння донести витлумачене (герменевтика), проблема застосування технічних засобів перекладу (машинний переклад), мультикультурність у перекладі і проблема можливості міжетнічного порозуміння, норми професійної поведінки перекладача, тощо.Алексєєва з етичних помилок перекладача, формулюючи основні правила перекладацької етики [1, с.30]: Перекладач - не співрозмовник і не опонент клієнта, а транслятор, який перевиражає усний чи письмовий текст, створений на одній мові, у текст іншою мовою. Перекладач не має права за своїм бажанням змінювати сенс і зміст тексту під час перекладу, скорочувати його чи розширювати, якщо додаткове завдання адаптації, вибірки, додавань тощо не ставилася замовником. У деяких випадках у ситуації усного послідовного чи синхронного перекладу перекладач виявляється особою, наділеною також і дипломатичними повноваженнями (наприклад, під час перекладу висловлювань значних політиків в атмосфері міжнародних контактів). Перекладач не має права реагувати емоційно на індивідуальні дефекти у мовленні оратора і неповинен їх відтворювати; він орієнтується під час усного перекладу на усний варіант літературної норми мови перекладу. Про свою недостатню компетентність перекладач зобовязаний тут же сигналізувати, а помічені за собою помилки виправляти, а не приховувати їх; це є гарантією високої якості перекладу і довіри до нього оточуючих.Часто і перекладачі, і клієнти знають, що таке переклад, а з приводу того, яким він має бути, кожен має право думати, що йому заманеться. Разом з тим уявлення про професійний кодекс перекладача у світовій практиці давно сформулювалось, і тому здається принципово важливим його описати: Перекладач це транслятор, перетворюючий усний чи письмовий текст, створений на одній мові, до тексту іншою мовою. Перекладач не має права за своїм бажанням змінювати текст при перекладі, скорочувати його або розширювати, якщо додаткова задача адаптації, вибірки, доповнень і т. п. не поставлена замовником. Якщо ці дипломатичні повноваження за перекладачем визнані, він має право погрішити проти точності вихідного тексту, виконуючи функцію допоміжної особи в підтримці дипломатичних відносин, перешкоджаючи їх ускладненню, але не зобовязаний при цьому захищати інтереси якоїсь однієї сторони. Перекладач має право вимагати всіх необхідних умов для забезпечення високого рівня перекладацької компетентності, в тому числі і відповідних умов своєї праці (при усному перекладі - надійності транслювання апаратурою, при необхідності - зниження темпу мови оратора; при синхронному - надання промов ораторів напередодні, пауз у роботі для відпочинку і т. п.; при письмовому - надання довідкової та іншої літератури по темі).В Україні етичні питання у перекладі, питання відповідальності перекладачів постають дуже гостро. Численними є свідоцтва недотримання прав інтелектуальної власності, коли переклади робляться без згоди автора оригінального тексту. Або тексти перекладаються українською не з оригіналів, а з перекладів російською мовою, на яку були вже попередньо перекладені російськими перекладчами. Але у випадку такого подвійного «перекладу з перекладу» спотворення тексту і його низька перекладацька якість, на жаль, не перевищуютья міркування комерційної вигоди, адже такий переклад буде коштувати дешевше, ніж переклад, скажімо, з англійської або французької мов. Хоча проблемам етики у вітчизняній філософії присвячено численні дослідження, але етичним проблемам перекладу, на жаль, приділяється ще вкрай мало уваги в Україні.Спираючись на багаторічний досвід професіоналів перекладацької справи, можна з упевненістю сказати: перекладач - це не одна, а цілий комплекс професій. «Професії просто перекладача не існує, як не існує професії інженера, лікаря, юриста, менеджера. Перекладач - це не професія, а ціла група досить різнорідних професій, обєднаних лише наявністю у тих, хто займається цим видом діяльності, навичок міжмовного зіставлення усних висловлювань або письмових текстів двох або більше мов.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧІВ, ЇЇ ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
1.1 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ПЕРЕКЛАДАЧА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
1.2 МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС ДЛЯ ПЕРЕКЛАДАЧА
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ЕТИКИ ПЕРЕКЛАДУ В УКРАЇНІ ТА ПІДХІД ЗАРУБІЖНИХ ТЕОРЕТИКІВ І ПРАКТИКІВ ПЕРЕКЛАДУ ДО ЕТИЧНИХ ПИТАНЬ У ПЕРЕКЛАДІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Вывод
Спираючись на багаторічний досвід професіоналів перекладацької справи, можна з упевненістю сказати: перекладач - це не одна, а цілий комплекс професій.
«Професії просто перекладача не існує, як не існує професії інженера, лікаря, юриста, менеджера. Заняття тим чи іншим різновидом усного або письмового перекладу передбачає наявність різних професійних навичок, різний психічний склад, різний стиль і ритм життя» [3, с.207].
Перекладач - це не професія, а ціла група досить різнорідних професій, обєднаних лише наявністю у тих, хто займається цим видом діяльності, навичок міжмовного зіставлення усних висловлювань або письмових текстів двох або більше мов. А далі при найближчому розгляді виявляються відмінності.
Перекладач - всього лише узагальнене найменування, метафора, яка дозволяє звернутися разом до численного загону перекладачів різних жанрів перекладу та спеціалізацій. Якщо ж взяти конкретного перекладача, то без уточнень не обійтися.
Аналіз зарубіжної і вітчизняної теоретичної перекладознавчої і філософської літератури за останні роки доводить, що відбувається очевидний поворот до проблем етики і етичних питань у перекладі. Сьогодні, коли різні нації, суспільства і навіть цілі цивілізації співпрацюють або сходяться у конфронтації, перекладачі, як посередники між ними, стикаються з проблемами, які не були відомі до цього часу.
Новий темп життя в інформаційному суспільстві, безперечно, вимагає перманентного пошуку підходів до вирішення ще незнаних до сих пір проблем, більшість з яких мають етичний характер. Пильне вивчення і розвязання етичних проблем перекладу сприятиме відображенню сучасної динаміки спілкування і світових змін, які сьогодні дуже часто кидають виклик встановленим нормам.
Список литературы
1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: учебное пособие. - СПБ., 2008. - 352 с.
2. Віссон Л. Синхронный перевод с русского на английский. - М., 2000 - С. 268-269.
3. Гудманян А.Г. Вступ до перекладознавства: Конспект лекцій - К.: НАУ, 2005.- 96 с.
4. Кретова О.І. До питання професійної етики перекладача/Вісник Черкаського університету - Випуск 124: Педагогічні науки - 2008.- С. 64-70
5. Мальцева К.С. Міжкультурні непорозуміння і проблема міжкультурного перекладу - К., 2002. - 20 с.
6. Мирам Г. Профессия: переводчик - К., 1999. - С. 145-157.
7. Ethics of Interpreting and Translating: A Guide to Obtaining NAATI Credentials. - Canberra: Natinal Accreditation Authority for Translators and Interpreters Ltd, 2010. - 410 с.
8. Gouadec D. Translation as a Profession. -Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins Company, 2007. - 396 c.
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Предмет професійної етики - сукупність морально-етичних настанов і ціннісних орієнтацій, що визначають систему норм та принципів, які виступають регулятивами у конкретній специфічній діяльності, що підпадала б під визначення професії.
Професія - вид трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок, отриманих у результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи.