Види та особливості усного та писемного ділового спілкування. Техніка ділового мовлення. Морально-психологічний клімат у колективі. Основні норми та принципи моральної регуляції. Вимоги до культури спілкування. Комунікативна поведінка викладача.
Аннотация к работе
Отже, спілкування має величезне значення як для становлення людини, так і для її подальшого життя , бо спілкування відіграє у нашому житті визначальну роль. Усне мовлення ділової людини має бути: - виразним (потрібно з чіткою дикцією вимовляти кожне слово); - точним і недвозначним (використовувати слова з прямим значенням); - логічним (продумувати кожну фразу, викладати думки послідовно, логічно); - відповідним ситуації мовлення (кожен службовець повинен пам?ятати: що-кому-коли-де - про що - чому говорити і відповідно добирати мовні засоби); - нестандартним; - доречним; - змістовним; - стислим (у народі кажуть, що багато говорити не завжди означає багато сказати). Палеха називає їх "перепонами у спілкуванні.") До них належать: - зовнішність людини: привабливість чи непривабливість; - вираз очей і обличчя: міміка обличчя, пропорційність, зміна виразу; - інтелект, професійна компетенція, яка проявляється в розумінні проблеми, прийняття відповідного рішення і відповідних дій; - мотиваційний фактор, який характеризує зацікавленість сторін у переговорах, їх істинні інтереси, які можуть явно не проявлятися; - моральний фактор, який проявляється як деякі психологічні якості, риси людини, її життєві принципи, світогляд, життєве кредо; - емоційний фактор як прояв ставлення до партнера, психологічна установка на нього, формування першого враження. Загалом вони є наслідком дії таких груп причин: - матеріально - технічні (протиріччя між засобами і предметом праці, між засобами праці і трудовим процесом, через що субєкт діяльності змушений працювати на застарілому обладнанні у непридатних умовах); - ціннісно-орієнтаційні (протиріччя між цілями суспільства, колективу й особистості);-фінансово-організаційні (протиріччя між результативністю, якістю праці та її оплатою); - управлінсько-особистісні (неадекватне оцінювання керівником фахової придатності й моральних якостей співробітника за обґрунтованих їх домагань на вищу посаду або закріплення посади за співробітником, який не має необхідних для цього якостей);-соціально-демографічні (обумовлені віком, статтю, соціальним станом, національністю різноспрямовані інтереси, ціннісні орієнтації тощо);-соціально-психологічні (психологічна і моральна несумісність співробітників). Вимоги до культури педагогічного спілкування:-дотримуватися педагогічної етики;-поважати людей;-бути готовим до діалогу з людиною у кожній ситуації;-розвивати фізичну й духовну витривалість, загальну культуру спілкування;-дотримуватися педагогічної етики;-поважати людей; - розвивати фізичну й духовну витривалість,загальну культуру спілкування.
Список литературы
1. Вечер Л. С. Бороздіна Г.В. Психологія ділового спілкування. М.ИНФРА-М, 1998.