Дослідження сутності та морально-етичних аспектів феномену сучасних діалогічних концепцій. Порівняння концепту "іншого" Левінаса та концепту "чужого" Рікера. Аналіз морально-етичних чинників діалогу у взаємодії культур за принципом "гостинності".
Аннотация к работе
Більшість сучасних дослідників даної проблеми вважає, що діалогізм як філософський принцип, що спонукає до обмеження егоцентризму, утвердження відкритості в стосунках із зовнішнім світом, зможе в певній мірі вирішити цю проблему. Сьогодні, коли енергія злоби, ненависті до всього несхожого, до людей, що користуються іншою мовою, сповідують іншу релігію, притримуються іншої системи цінностей, мабуть, що так довго накопичувалася, вирвалася на поверхню, вирішення проблеми діалогу набуває глобального значення. Тому особливої актуальності набуває дослідження феномену діалогу та його етичних аспектів: відповідальності, толерантності, ненасилля, довіри, відкритості по відношенню до Іншого, співучасті, миру, ідеї рівноцінності культур та принципу гостинності, які покладаються у основу відношення "Я-Інший". Сьогодні, коли енергія злоби, ненависті до всього несхожого, до людей, що користуються іншою мовою, сповідують іншу релігію, притримуються іншої системи цінностей, мабуть, що так довго накопичувалася, вирвалася на поверхню, вирішення проблеми діалогу набуває глобального значення. Ясперс не розмежовує такі поняття як діалог, спілкування та комунікація, він робить вагомий внесок у розвиток даної проблеми, особливо її розвиток у соціально-політичній сфері.Зокрема відмічається, що наше століття з повним правом може бути назване часом становлення і розвитку філософії діалогу. Пошуки "третього шляху" між нездійсненним ідеалом обєктивності у дослідженнях про людину і картезіанським зведенням власної індивідуальності до деякого цілісного спустошеного "я", абсолютно не повязаного з іншими "я", привели філософів-діалогістів до висновку: існування людини завжди є "спів-буттям" з іншими людьми; істина про людину може бути досягнута шляхом аналізу зустрічі людини з іншою людиною як місце, де субєкт постає у відмінному від інших вимірів - діалогічному. "Діалог як сутнісна основа людського життя у діалогічній версії філософської антропології" - дав можливість зазначити, що починаючи з М. Окрім вище зазначеного у даному підрозділі визначається поняття діалогу та його сутнісна основа: - діалог - це відношення Я-Ти (Я-Інший); Стосовно другого моменту, ми можемо сказати, що діалог і етика - поняття взаємоповязані через феномен спілкування.