Інтернаціональне дослідження астми і алергійних захворювань у дітей за допомогою методики International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Встановлення розповсюдженості і тяжкості проявів алергійних захворювань серед дітей м. Києва.
Аннотация к работе
Встановити розповсюдженість, тяжкість проявів і етапність формування бронхіальної астми, алергійного риніту та атопічного дерматиту у дітей м. Опитування проводили в школі серед дітей віком 13-14 років і 7 років та дитячих садках серед дітей віком 6-7 років. було охоплено 15 шкіл і 24 дитячі садки м. В опитуванні взяло участь 6000 дітей - по 3000 в кожній віковій групі, з них 1504 дівчаток і 1496 хлопчиків віком 6-7 років та 1521 дівчаток і 1479 хлопчиків віком 13-14 років. Група складалася з 264 дітей, з них 118 - віком 6-7 років (69 хлопчиків і 49 дівчаток) і 146 - від 13 до 14 років (88 хлопчиків і 58 дівчаток). З віком збільшується питома вага тяжких асфіксичних нападів з дихальною недостатністю II-III ступеня (7,8 % у дітей віком 6-7 років і 15,3 % у 13-14 років) і спостерігаються стійкі зміни в бронхолегеневій системі (БГР і вентиляційну недостатність II-III ступеня виявлено у 26,7 % дітей 6-7 і 73,3 % дітей 13-14 років).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що виявляється у вивченні розповсюдженості і етапності формування алергійних захворювань у дітей. Проведено клініко-епідеміологічне дослідження в двох вікових групах для встановлення справжнього поширення й поетапного розвитку алергійних захворювань у дітей. Києва віком 6-7 років становить 8,1 %, 13-14 років - 6,1 %, алергійного риніту - 5,5 і 5,6 %, атопічного дерматиту - 3,8 і 3,9 %, відповідно. Отримані результати щодо розповсюдженості бронхіальної астми, алергійного риніту і атопічного дерматиту у багато разів перевищують дані офіційної медичної статистики. З віком збільшується питома вага тяжких асфіксичних нападів з дихальною недостатністю II-III ступеня і стійких змін у бронхолегеневій системі з вираженою бронхіальною гіперреактивністю у7,8 % хворих віком 6-7 років і 15,3 % - 13-14 років (р<0,05).
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що виявляється у вивченні розповсюдженості і етапності формування алергійних захворювань у дітей. Проведено клініко-епідеміологічне дослідження в двох вікових групах для встановлення справжнього поширення й поетапного розвитку алергійних захворювань у дітей. Результати важливі для своєчасної діагностики патології, правильного вибору тактики лікування й профілактики на ранніх етапах розвитку хвороби.
Згідно з результатами I етапу ISAAC, розповсюдженість бронхіальної астми у дітей м. Києва віком 6-7 років становить 8,1 %, 13-14 років - 6,1 %, алергійного риніту - 5,5 і 5,6 %, атопічного дерматиту - 3,8 і 3,9 %, відповідно. Розповсюдженість візингу складає 16,8 і 15,2 %, риносинусопатій - 38,5 і 46,9%, дерматозів - 7,3 і 6,7 % у 6-7 та 13-14 років відповідно.
Отримані результати щодо розповсюдженості бронхіальної астми, алергійного риніту і атопічного дерматиту у багато разів перевищують дані офіційної медичної статистики. У м. Києві вони вищі, ніж у м. Москві (ідентичні дослідження) і такі самі або нижчі порівнянно з даними різних регіонів Європи.
Середньотяжкий і тяжкий перебіг бронхіальної астми спостерігається у 26,7 % дітей. Вірогідної різниці залежно від віку не відмічено. З віком збільшується питома вага тяжких асфіксичних нападів з дихальною недостатністю II-III ступеня і стійких змін у бронхолегеневій системі з вираженою бронхіальною гіперреактивністю у7,8 % хворих віком 6-7 років і 15,3 % - 13-14 років (р<0,05).
Для діагностики бронхіальної астми важливе значення має визначення обєктивних маркерів атопії і астми, а саме: спадкового обтяження (58,7 %), бронхіальної гіперреактивності (70 %), ступеня підвищення рівня загального сироваткового IGE, (87,5 %) і скарифікаційних шкірних проб (100 %). Існує позитивний кореляційний звязок між підвищенням концентрації сироваткового IGE, ступеням прояву скарифікаційних шкірних проб і обтяженою спадковістю. Найінформативнішими в у діагностиці бронхіальної астми і візингу є оцінка ФЗД (кривої потік-обєм і показників FEV %, FEF 25, FEF 50, FEF 75, PEF, RV), а також визначення прихованого бронхоспазму (проба з ?2-агоністами).
Розповсюдженість риносинусопатій з віком зростає (з 38,5 % в 6-7 років до 46,9 % в 13-14 років; р<0,05). Тяжчий перебіг спостерігається у дітей молодшої групи. У 7,9 % дітей віком 6-7 років і 12,8 % 13-14 річних виявляють алергійний ринок конюнктивіт. В більшості випадків спостерігається цілорічний алергійний риніт з полівалентною сенсибілізацією: з вираженою сенсибілізацією до побутових, пліснявих та епідермальних алергенів і в меншою мірою - до пилкових; характеризується цілорічним перебігом з легкими сезонними загостреннями;
з вираженою сенсибілізацією до пилкових алергенів і помірною до побутових; характеризується переважно сезонним перебігом і малою симптоматикою захворювання протягом року.
Критеріями діагностики алергійного риніту у дітей з риносинусопатіями є характерна клінічна симптоматика, особливо з проявами конюнктивіту, обтяжена спадковість щодо атопії, позитивні шкірні проби на пилкові та побутові алергени, підвищення рівня сироваткового IGE, а також сезонність захворювання.
Атопічний дерматит становить 55 % від усіх форм персистуючого дерматозу у дітей. Розповсюдженість атопічного дерматиту в популяції дорівнює 3,85 %. Вірогідної вікової різниці не полічено. Питома вага стійко персистуючого і рефрактерного до лікування атопічного дерматиту збільшується до пубертатного періоду. Діагностичні критерії атопічного дерматиту ґрунтуються на типових клінічних ознаках, наявності атопії, даних алергологічного обстеження.
Розвиток і трансформація сенсибілізації до певних алергенів та формування алергійних захворювань у дітей характеризуються етапністю. Можна виділити такі етапи: формування ризику щодо розвитку алергійних захворювань;
початкових проявів;
еволюція і становлення захворювання;
формування ускладнень.
Для дітей раннього віку властивою є харчова алергія з переважно шкірними проявами клінічної симптоматики. Після 2 років збільшується роль аероалергенів, особливо кліщових, епідермальних, а потім пилкових. Пік розвитку бронхіальної астми припадає на вік 5-6 років, алергійного риніту - на пубертатний період.
Групу ризику щодо розвитку алергійних захворювань складають діти, у яких спостерігаються: спадкове обтяження щодо атопії;
ранні клінічні прояви алергії в анамнезі;
респіраторні захворювання, що супроводжуються візингом, особливо рецидивуючим;
бронхіальна гіперреактивність;
риносинусопатії;
персистуючі шкірні прояви;
підвищення рівня сироваткового IGE;
позитивні шкірні проби з алергенами.
Алергійні захворювання можуть виникати паралельно і поєднуватися, що свідчить про патогенетичну спільність алергії загалом.. У разі поєднання бронхіальної астми, алергійного риніту і атопічного дерматиту перебіг хвороби стає тяжчим.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Робота має важливе значення для організації спеціалізованої алергологічної допомоги дітям. Враховуючи велике розповсюдження бронхіальної астми, алергійного риніту і атопічного дерматиту серед дітей м. Києва, значне розходження показників з даними офіційної медичної статистики, слід продовжувати дослідження за програмою ISAAC у різних регіонах України. Це дозволить встановити справжнє поширення цих захворювань.
З огляду на значне розповсюдження алергійних захворювань і необхідності в запобіганні їм та контролюванні процесу формування бронхіальної астми, алергійного риніту й атопічного дерматиту, рекомендується виділяти групи ризику щодо розвитку алергійних захворювань первинними ланками організації медичної допомоги дітям, організовувати первинну ланку “Астма-шкіл” і клуби алергійних хворих, провести алергологічну паспортизацію хворих.
Групи ризику щодо розвитку алергійних захворювань доцільно формувати на підставі таких критеріїв: спадкове обтяження щодо атопії; анамнез алергії і раннього алергодерматозу; дерматореспіраторній синдром; часті респіраторні захворювання, що супроводжуються візингом; бронхіальна гіперреактивність; риносинусопатії; персистучий дерматоз; підвищення рівня сироваткового IGE; позитивні шкірні алергічні проби.
У групі ризику щодо розвитку бронхіальної астми слід провести оцінку функції зовнішнього дихання. З метою диференціальної діагностики бронхіальної астми і візингу, повязаного з іншими причинами, рекомендується провести оцінку ступеня обструкції дихальних шляхів і вентиляційної недостатності за показниками FEF 50, FEF 75, PEF. Варто також використовувати фармакологічні проби з ?2-агоністами, що важливо для виявлення порушень бронхіальної прохідності і прихованого бронхоспазму.
У групах ризику щодо розвитку алергійних захворювань рекомендовано провести детальне обстеження дітей з використанням шкірного алергічного тестування і імунологічних досліджень першого рівня.
На етапах початкових проявів і еволюції алергійних захворювань слід звернути особливу увагу на оздоровлення навколишнього середовища, елімінацію або скорочення експозиції аероалергенів, необхідність у антиалергійній та протизапальній терапії.
Результати дослідження про справжнє розповсюдження алергійних захворювань у дітей м. Києва доцільно використати під час планування спеціалізованої алергологічної служби на амбулаторному й стаціонарному етапах як у м. Києві, так і в Україні (потреба в алергологах, алергологічних кабінетах, спеціалізованих ліжках, обладнанні, медикаментах; підрахунок соціально-економічних витрат на одного хворого загалом і в системі).
Список литературы
Ласица О.И., Акопян А.З. Взаимосвязь бронхиальной гиперреактивности и wheezing у детей // Врачебное дело. - 1999. - № 6. - С.60-64.
Акопян А.З. Наследственная отягощенность в формировании аллергических заболеваний у детей // Врачебное дело. - 1999. - № 7-8. - С. 125-128.
Акопян А.З., Ласица О.И. Этапность формирования аллергических заболеваний у детей // Імунологія та алергологія. - 1999. - №4. - С.33-37.
Акопян А.З. Распространенность аллергических заболеваний у детей // Український пульмонологічний журнал. - 2000. - №1. - С. 65-69.
Ласица О.И., Акопян А.З. Распространенность аллергического ринита у детей г. Киева поунифицированной программе ISAAC // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-Київ.-2000.-Вип. 9, книга 2-С. 610-616.
Акопян А.З. Распространенность аллергических заболеваний в г. Киеве по программе ISAAC // Труди IV Української науково-практичної конф. “Актуальні питання алергології та клінічної імунології”. - Київ: Імунолог. - Імунологія та алергологія. - 1999. - №3. - С. 11.
Акопян А.З. Формирование бронхиальной астмы у детей // Труди IV Української науково-практичної конф. “Актуальні питання алергології та клінічної імунології”.-Київ: Імунолог.- Імунологія та алергологія. - 1999. - №3. - С.15-16.