Визначення поняття "людина" та її сутності. Розкриття основних питань про людину та її життя. Криза дитинства та зміст феномену людини. Релігійна (теологічна), космічна та еволюційна гіпотеза походження життя. Зміст, темп, повнота психічного розвитку.
Аннотация к работе
Життя людини становить собою певний замкнений цикл, який починається і повторюється знов і знов з появою і смертю кожної людини. Мета моєї роботи - розкрити основні питання про людину та її життя; характеризувати основні етапи життєвого циклу людини для того, щоб бути обізнаним у даному напрямі та правильно організовувати своє життя. Відомий поет Стародавньої Греції Еврипід говорив, що в світі багато дивних див, та найдивніше з них - людина. Суть людини в тому, що людина - істота розумна, людина - істота, яка має самосвідомість, людина - істота моральна і вільна та ін. В різні епохи поняття «людина» було сформульовано по-іншому: 1)Античність: - Людина є мікрокосмосом (малим світом,) схожим на макросом всесвітом (Демокріт).Потреба в пошуку закономірностей розвитку людини у процесі життя існувало з давніх часів. Така періодизація показує, що вона повязана з віком, однак сам вік не визначає періоду розвитку. Тому семирічна дитина, як правило, буває більш розвинутою ніж пятирічна, і значно менш розвинута,ніж дитина десяти років. У свою чергу, кожний з періодів складається з трьох стадій, які мають свої особливості. Пубертатний вік 12-15 років Від 10 до 15 років - підлітковий вік (цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання.Була дитина як дитина, а тепер все наперекір, усе ніби на зло дорослим. Це справжнісінька криза, неминучий в будь-якому розвитку, яке зазвичай не зводиться до накопичення повільних, непомітних змін, а ще включає в себе часи різких змін, стрибкоподібних переломів. Не було б криз - не було б самого процесу розвитку. людина дитинство феномен гіпотеза Психологи виділяють чотири критичні точки в дитячому розвитку: 1 рік, 3 роки, 6-7 і 13-16 років. з першими актами протесту і опозиції дитина починає протиставляти себе іншим, оскільки саме в цьому віці в нього відбувається виділення власного «Я» в навколишньому світі.Життя людини становить собою певний замкнений цикл, який починається і повторюється знов і знов з появою і смертю кожної людини. Повний цикл жиггя включає в себе такі з них, як дитинство, отроцтво, юність, зрілість і старість. Багато дитячих вражень зберігаються у памяті на все життя. Підлітковий вік - час, коли дитинство скінчилось, але людина ще не стала цілком дорослою. Тому, з точки зору можливостей, які відкриваються перед людиною, зрілість може видатися біднішою від юності чи дитинства.
План
План
Вступ
1. Визначення поняття «людина» та її сутності
2. Етапи життєвого циклу людини та їх характеристика
3. Криза дитинства
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Життя людини становить собою певний замкнений цикл, який починається і повторюється знов і знов з появою і смертю кожної людини. Циклічність життя - це і його повторюваність, і схожість у різних людей. Циклічність людського життя знаходить свій вияв і в тому, шо в ньому є певні стадії або етапи, насамперед - вікові. Повний цикл жиггя включає в себе такі з них, як дитинство, отроцтво, юність, зрілість і старість. Кожен із цих етапів має свої особливості.
«Усі ми родом із дитинства»,- писав Екзюпері. Дитинство- початок життя, приблизно перші його десять років, де все відбувається і робиться вперше: перша усмішка, перший крок, перші іграшки, перші книжки, перші радощі та прикрощі. Перші і, можливо, саме тому найяскравіші та памятні. Багато дитячих вражень зберігаються у памяті на все життя.
Підлітковий вік - час, коли дитинство скінчилось, але людина ще не стала цілком дорослою. Тому вона прагне до активного самоствердження і головну увагу, як правило, зосереджує на самій собі. Підвищена зацікавленість собою -ознака активного самопізнання. Часто саме у цьому віці перед людиною особливо гостро постає питання: ким бути або якою бути.
Пору юності порівнюють також із часом цвітіння. Це той час життя, коли бридкі каченята перетворюються на прекрасних лебедів. Коли кохання, як дотик чарівної палички, пробуджує серця, сповнює думки людини прекрасними мріями, робить її добрішою, чистішою, спонукає до здійснення подвигів і відкриттів.
Зрілість. Самовизначившись у соціальному, професійному, політичному і моральному планах, доросла людина тим самим ніби замикає перед собою інші можливі шляхи своєї самореалізації. Тому, з точки зору можливостей, які відкриваються перед людиною, зрілість може видатися біднішою від юності чи дитинства. Але перевага зрілості у тому, що в ній можливості людини стають дійсністю: людина вже, як правило, має улюблену скраду, сімю, певне становище у колективі та суспільстві, багато чого навколо неї створене її власною працею, вона може сама приймати будь-які рішення тощо.
Отже, на кожному життєвому етапі людина реалізує себе по-іншому. Починаючи з дитинства і закінчуючи зрілістю людина пізнає все багатство свого життя, відкриває для себе світ кожного нового дня. У кожному життєвому циклі людина має свої цінності, які з роками змінюються. Пройти повністю свій «життєвий цикл», здійснити все задумане в юності, передати естафету життя іншим, втомитися від постійного «повторення пройденого» і спокійно залишити гучний бенкет життя, знаючи при цьому, що ти прожив його недаремно,- мабуть, у цьому теж є чималий сенс. І, можливо, не так уже й важливо, скільки триватиме твоє життя, головне питання все-таки у тому, яким чином прожити його як слід.
5. Козлова І.Н. Особистість як система конструктів // Системні дослідження: Щорічник. - М., 1976. -С.128-146.
6. Ливехуд Б. Кризи життя - шанси життя: розвиток особистості між дитинством і старістю. - Калуга, 1994. - 245 з.
7. Петровський А.В. Проблеми розвитку особистості з позицій соціальної психології // Питання психології. - 1984. - №4. - 15-30 з.
8. РАЙГОРОДСКИЙД.Я. Психологія особистості.Т.1. Хрестоматія. - Самара, Вид. будинок “>БАХРАХ-М”, 2006.
9. Франкл У. Людина перетворюється на пошуках сенсу: [Збірник]: Пер. з анг. і ньому. /общ. ред. Л.Гозмана,Д.А. Леонтьєва. - М.: Прогрес, 1990. - 366 з.