Встановлення аліментарної остеодистрофії у свиноматок що розвивається на фоні гепатодистрофії, що визначається позитивної колоїдно-осадової пробою, підвищенням активності аланінамінотрансферази, та метаболічного ацидозу, зменшенням вмісту еритроцитів.
Аннотация к работе
Нечисленні дослідження щодо аліментарної остеодистрофії свиноматок (Якимчук Н.В., 1971; Абрамов М.І., 1973; Чумаченко В.Ю., 1981), відсутність надійних засобів лікування і профілактики хвороби, призвели до необхідності більш детального вивчення етіології цього захворювання, пошуку ефективних методів профілактичної терапії. · розробити склад лікувально-профілактичної ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) для свиноматок і провести її клінічні випробування при аліментарній остеодистрофії; Дослідження проводилися за наступним планом: а) вивчення поширеності й етіології аліментарної остеодистрофії свиноматок, змін гематологічних і біохімічних показників крові (перший етап); Типовими показниками аліментарної остеодистрофії були еритроцитопенія (відзначалася у 80-100% тварин), олігохромемія (50-71), а також знижений уміст загального (16,7-71,4) та іонізованого (83-100) кальцію, неорганічного фосфору (28,6-100), магнію (40-100%). З метою вивчення змін гематологічних і біохімічних показників крові було проведено клініко-біохімічні дослідження 18-ти лактуючих свиноматок, хворих на аліментарну остеодистрофію (грудень 2003 р.).Результати клінічного обстеження тварин, гематологічних і біохімічних досліджень крові, аналізу раціонів свиноматок вказують на те, що в господарствах Автономної Республіки Крим часто зустрічається аліментарна остеодистрофія супоросних і підсисних свиноматок, зумовлена неповноцінною, однотипною годівлею. У зимово-весняний період аліментарна остеодистрофія у супоросних і підсисних свиноматок у деяких господарствах Криму зустрічається у 80-100% випадків. Лабораторно у хворих на аліментарну остеодистрофію свиноматок діагностуються олігоцитемія, зниження вмісту загального (2,27±0,07 ммоль/л) та іонізованого (0,88±0,05) кальцію, магнію (0,83±0,3 ммоль/л), підвищення активності лужної фосфатази (3,83±0,14 мкмоль/с•л). У деяких свиноматок аліментарна остеодистрофія розвивалася на фоні порушення альбуміносинтезувальної функції печінки і метаболічного ацидозу (77,8 і 44,4 % тварин відповідно). Застосування ферментного препарату Натуфос або мінеральної добавки МД, яка містить трикальційфосфат, солі міді, цинку, марганцю і кобальту, стабілізувало вміст неорганічного фосфору, сприяло збільшенню рівня іонізованого кальцію, проте не забезпечувало надійної профілактики остеодистрофії: вміст загального кальцію зменшувався, активність лужної фосфатази зростала.
Вывод
1. Результати клінічного обстеження тварин, гематологічних і біохімічних досліджень крові, аналізу раціонів свиноматок вказують на те, що в господарствах Автономної Республіки Крим часто зустрічається аліментарна остеодистрофія супоросних і підсисних свиноматок, зумовлена неповноцінною, однотипною годівлею. При сформованому типові годівлі розроблена і клінічно випробувана комплексна лікувально-профілактична добавка як один із засобів профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії свиноматок.
2. У зимово-весняний період аліментарна остеодистрофія у супоросних і підсисних свиноматок у деяких господарствах Криму зустрічається у 80-100% випадків. Основними етіологічними факторами аліментарної остеодистрофії є незбалансованість раціонів: недостатня забезпеченість свиноматок кальцієм (12-41% від потреби), фосфором (31-62), вітамінами А і D (8-10%), міддю (20-53), цинком (20-50), марганцем (20-43), кобальтом (5-14), йодом (35-83) у поєднанні з нестачею обмінної енергії (30-50) і протеїну (32-54%).
3. Найбільш характерними клінічними симптомами аліментарної остеодистрофії свиноматок є слабкість опорно-рухового апарату, кульгавість, неохочий хворобливий скований рух, спотворення смаку.
4. Лабораторно у хворих на аліментарну остеодистрофію свиноматок діагностуються олігоцитемія, зниження вмісту загального (2,27±0,07 ммоль/л) та іонізованого (0,88±0,05) кальцію, магнію (0,83±0,3 ммоль/л), підвищення активності лужної фосфатази (3,83±0,14 мкмоль/с•л). У деяких свиноматок аліментарна остеодистрофія розвивалася на фоні порушення альбуміносинтезувальної функції печінки і метаболічного ацидозу (77,8 і 44,4 % тварин відповідно).
5. У свиноматок контрольної групи вміст загального кальцію менший від норми у 100 % свиноматок, іонізованого 87,5 %, активність лужної фосфатази збільшена у 100 % тварин, що можна використовувати для діагностики остеодистрофії.
6. Застосування ферментного препарату Натуфос або мінеральної добавки МД, яка містить трикальційфосфат, солі міді, цинку, марганцю і кобальту, стабілізувало вміст неорганічного фосфору, сприяло збільшенню рівня іонізованого кальцію, проте не забезпечувало надійної профілактики остеодистрофії: вміст загального кальцію зменшувався, активність лужної фосфатази зростала.
7. Сумісне використання препарату Натуфос і мінеральних компонентів у складі ферментно-мінеральної добавки (ФМД) більш ефективне: стабільним і вірогідно більшим, ніж у контрольній групі, був уміст загального (р<0,001) та іонізованого (р<0,05) кальцію, неорганічного фосфору (р<0,05), магнію (р<0,001), проте активність лужної фосфатази зростала і була більшою максимальної межі норми.
8. Розроблена комплексна ферментно-мінерально-вітамінна добавка (ФМВД-С) дозволяє усунути дефіцит у раціонах кальцію та фосфору, окремих остеогенних мікроелементів, вітамінів А, D і Е, поліпшити засвоюваність поживних речовин кормів.
9. Використання ферментно-мінерально-вітамінної добавки ФМВД-С протягом 30 днів до і 30 - після опоросу спричиняє нормалізацію еритроцитопоезу, кальціє-фосфорного обміну, профілактує аліментарну остеодистрофію свиноматок, забезпечує народження повноцінного приплоду.
10. Застосування ферментно-мінерально-вітамінної добавки як засобу профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії свиноматок економічно доцільне: ефективність на 1 грн затрат становить 90,9 грн, а на одну свиноматку - 15,15 грн.
Пропозиції виробництву
1. Діагностика аліментарної остеодистрофії свиноматок можлива за результатами аналізу раціонів, клінічного обстеження, визначення у крові вмісту загального та іонізованого кальцію й активності лужної фосфатази. Показниками, що свідчать про розвиток хвороби, є концентрація загального кальцію - нижче 2,27 ммоль/л, іонізованого кальцію - нижче 0,88, магнію - нижче 0,83 ммоль/л, активності лужної фосфатази - вище 2,25 мкмоль/с•л.
2. Для профілактики аліментарної остеодистрофії свиноматок рекомендується застосування комплексної ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) протягом 30-45 днів до і 30 - після опоросу, щодня з кормом.
3. При розробці заходів профілактики аліментарної остеодистрофії свиноматок пропонується керуватися “Методичними рекомендаціями по діагностиці і профілактиці аліментарної остеодистрофії свиноматок”, затвердженими в.о. начальника Управління ветеринарної медицини АР Крим С.М. Куземко 22 березня 2006 р.
Список литературы
Методичні рекомендації
1. Кондрахин И.П., Куевда Н.Н. Методические рекомендации по диагностике и профилактике алиментарной остеодистрофии свиноматок. - Симферополь, 2006. - 18 с.
Список статей, опублікованих за темою дисертації
1. Куевда Н.Н., Кондрахин И.П. Алиментарная остеодистрофия свиноматок в хозяйствах Автономной Республики Крым // Актуальні проблеми вет. медицини: Наук. праці Крим. держ. агротехнол. ун-ту. - Сімферополь, 2004. - Вип. 85. - С.99-105.
Дисертант провів клінічне і лабораторне дослідження крові свиноматок, підготував статтю до друку.
2. Лизогуб М.Л., Куевда Н.Н., Кондрахин И.П. Модификация определения общего кальция в сыворотке крови животных с комплексоном Арсеназо ІІІ // Актуальні проблеми вет. медицини: Наук. праці Крим. держ. агротехнол. ун-ту. - Сімферополь, 2004. - Вип. 85. - С.116-120.
Дисертант запропонував принцип модифікації і брав участь у порівнянні модифікованого і класичного методів.
3. Куевда Н.Н. Лечебно-профилактическое действие Натуфоса и добавки минеральных элементов при алиментарной остеодистрофии свиноматок // Зб. наук. праць Луган. націон. аграр. ун-ту: Серія „Ветеринарні науки”. - Луганськ, 2005. - № 50/73. - С. 109-112.
4. Куевда Н.Н., Кондрахин И.П. Эффективность применения комплексной лечебно-профилактической добавки при алиментарной остеодистрофии свиноматок // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7 (№3). - Ч.1. - С. 87-92.
Дисертант організував і провів експерименти, виконав лабораторний аналіз крові, узагальнив результати.
5. Куєвда М.М. Профілактика аліментарної остеодистрофії свиноматок з використанням комплексної лікувально-профілактичної добавки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2005. - Вип. 33. - С. 111-115.
6. Куевда Н.Н. Применение комплексной ферментно-минеральной добавки при алиментарной остеодистрофии свиноматок // Актуальні проблеми вет. медицини: Наук. праці Півден. філіалу „Кримський агротехнологічний університет” НАУ. - Сімферополь, 2005. - Вип. 92. - С.55-59.