Вплив різного рівня протеїнового та амінокислотного живлення на розвиток сечокислого діатезу в курей різного віку. Ефективність застосування гексаметилентетраміну в комплексі з токоферолу ацетатом як засіб профілактичної терапії сечокислого діатезу.
Аннотация к работе
При промисловій технології утримання на сечокислий діатез хворіють близько 5%, а іноді - 15-20% курей (Бессарабов Б.Ф, Обухов Л.М., Шпильман И.Д., 1988; Бессарабов Б., Мельникова И., 2001). Дослідження проводилися за наступним планом: а) вивчення поширеності сечокислого діатезу та змін біохімічних показників сироватки крові залежно від віку птахів; б) зясування впливу різного рівня протеїнового і амінокислотного живлення курей на розвиток сечокислого діатезу та можливість профілактики хвороби шляхом балансування раціонів; в) дослідження профілактичної ефективності ферментних препаратів; г) вивчення профілактичної ефективності гексаметилентетраміну в комплексі з токоферолу ацетатом та їхнього впливу на функціональний стан печінки. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що перші випадки загибелі курчат від сечокислого діатезу спостерігаються вже в добовому віці, а в період від однієї доби до десяти днів загибель курчат від сечокислого діатезу становить 4,9% від усіх інших хвороб. Курчата другої (дослідної) групи (n=100) утримувалися на раціоні, у якому зазначених компонентів було на 20% менше, ніж у раціоні курчат групи контролю, а третя (дослідна) група (n=100) утримувалася на раціоні, у якому поживних речовин було на 20% більше, ніж у раціоні курчат контрольної групи. Активність АЛАТ через 15 днів від початку досліду у всіх трьох групах зросла, однак між першими двома групами вірогідної різниці не було, а в третій групі активність АЛАТ була вірогідно вищою, порівняно з контрольною і другою групами (р<0,01).Летальність від цієї хвороби у структурі загальної загибелі коливається в курчат від 4,9 до 19,5%, у курей - від 30,3, до 36,7 %. Сечокислий діатез у курчат розвивається при годівлі їх за раціонами з надлишковим умістом проти потреби сирого протеїну на 25-45%, триптофану - 160-200, цистину - 30-67 та аргініну - 32-52%. Профілактує сечокислий діатез у курчат і курей-несучок ферментний препарат мацеробацилін Гзх, застосований у дозі 400 г/т комбікорму: вміст сечової кислоти в сироватці крові курей складав 0,451±0,067 і 0,457±0,01 ммоль/л, порівняно з 0,710±0,009 та 0,583±0,016 ммоль/л у контрольній групі. Виражений лікувально-профілактичний ефект досягається при щодобовому (протягом 10 днів) поєднаному застосуванні гексаметилентетраміну в дозі 0,03 г на курку за добу та токоферолу ацетату в дозі 60 г/т комбікорму. Вміст загального білка в сироватці крові курчат добового віку становить 19,7-21,0 г/л; у віці 88 днів - 42,3-47,1 г/л; у 100-денному віці - 52,7-56,7 г/л.
Вывод
1. У дисертаційній роботі експериментально і теоретично обґрунтовані причини сечокислого діатезу в курчат та курей. Виявлена залежність розповсюдження хвороби від віку та рівня продуктивності птиці. Експериментально обґрунтована профілактична ефективність зниженого протеїнового і амінокислотного живлення, використання ферментного препарату мацерабациліну ГЗХ, розроблена і випробувана методика використання гексаметилентетраміну в комплексі з токоферолу ацетатом - як засіб профілактичної терапії сечокислого діатезу.
2. В умовах промислового птахівництва в курей кросу “Білорусь-9” основною патологією обміну речовин є сечокислий діатез. Летальність від цієї хвороби у структурі загальної загибелі коливається в курчат від 4,9 до 19,5%, у курей - від 30,3, до 36,7 %. Захворювання характеризується гіперурикемією, проявляється переважно у вісцеральній формі і зустрічається у птиці різних вікових груп, починаючи з курчат добового віку.
3. Основною причиною сечокислого діатезу в курей є надлишкове споживання сирого протеїну, аргініну, цистину і триптофану, а також лізину, метіоніну та гістидину у складі комбікормів. Сечокислий діатез у курчат розвивається при годівлі їх за раціонами з надлишковим умістом проти потреби сирого протеїну на 25-45%, триптофану - 160-200, цистину - 30-67 та аргініну - 32-52%.
4. В умовах перегодовування курей радикальним засобом профілактики сечокислого діатезу є утримання птиці на раціонах зі зниженим на 20% умістом сирого протеїну, аргініну, цистину і триптофану та інших амінокислот проти оптимальної кількості, передбаченої нормами годівлі. Утримувати курей на таких раціонах необхідно до нормалізації урикемії.
5. Профілактує сечокислий діатез у курчат і курей-несучок ферментний препарат мацеробацилін Гзх, застосований у дозі 400 г/т комбікорму: вміст сечової кислоти в сироватці крові курей складав 0,451±0,067 і 0,457±0,01 ммоль/л, порівняно з 0,710±0,009 та 0,583±0,016 ммоль/л у контрольній групі.
6. Ферментний препарат целотерин ГЗХ та мультиензимна композиція “Хостазим-С” позитивно впливають на ріст молодняку, але не профілактують розвиток урикемії.
7. Виражений лікувально-профілактичний ефект досягається при щодобовому (протягом 10 днів) поєднаному застосуванні гексаметилентетраміну в дозі 0,03 г на курку за добу та токоферолу ацетату в дозі 60 г/т комбікорму. Рівень урикемії при цьому знижується до 0,321±0,020 ммоль/л, порівняно з 0,710±0,009 у контрольній групі.
8. Економічна ефективність застосування ферментного препарату мацеробациліну Гзх становить 2,59 грн на 1 грн витрат, застосування гексаметилентетраміну в поєднанні з токоферолу ацетатом - 9,72 грн на 1 грн витрат.
9. Уміст у сироватці крові курей загального білка і загального кальцію має виражену вікову динаміку. Вміст загального білка в сироватці крові курчат добового віку становить 19,7-21,0 г/л; у віці 88 днів - 42,3-47,1 г/л; у 100-денному віці - 52,7-56,7 г/л. Концентрація загального кальцію в сироватці крові курчати коливається від 2,29±0,054 до 2,39±0,018 ммоль/л; у курей-несучок - від 4,22±0,015 до 6,37±0,071 ммоль/л.
Уміст загального білка в сироватці крові залежить від стану печінки, загального кальцію - від яценоскості: чим вона вища, тим більший його уміст.
10. Виявлена виражена позитивна кореляційна залежність між віком курей та концентрацією в сироватці крові сечової кислоти (r=0,761), загального білка (r=0,810) і загального кальцію (r=0,878).
Пропозиції виробництву
1. З метою профілактичної терапії сечокислого діатезу необхідно: - не допускати надлишкового протеїнового та амінокислотного живлення; якщо воно передувало захворюванню, то птицю слід переводити на раціони зі зниженим на 20-25% протеїновим та амінокислотним живленням і утримувати її на таких раціонах протягом 20-30 днів до зниження урикемії;
- як лікувально-профілактичний засіб використовувати вітчизняний ферментний препарат “Мацеробацилін ГЗХ” у дозі 400 г/т комбікорму протягом 30 днів. За необхідності курс профілактичної терапії слід повторити через 30-60 днів;
- зниження урикемії і профілактика захворювання досягаються застосуванням протягом 10 днів суміші гексаметилентетраміну в дозі 0,03 г в добу і токоферолу ацетату в дозі 60 г/т комбікорму.
2. З метою своєчасної діагностики сечокислого діатезу в курей на птахо-фабриках необхідно періодично (один раз на місяць) визначати сечову кислоту в сироватці крові, враховуючи те, що верхньою межею її вмісту є 0,479 ммоль/л (8 мг/100 мл).
3. При інтерпретації біохімічних показників крові курей слід враховувати їхню вікову динаміку. Зокрема, вміст загального білка в сироватці крові добових курчат становить 19,7-21,0 г/л; у віці 80-90 днів - 42,3-47,1 г/л; у віці 100 днів - 52,7-56,7 г/л. Концентрація загального кальцію в курчат становить від 2,29±0,054 до 2,39±0,018 ммоль/л. У дорослих курей вона залежить від інтенсивності яйценосності.
Список литературы
1. Семенов А.В. Этиология, диагностика и пути профилактики мочекислого диатеза у кур-несушек // Науч. труды Крымского гос. аграр. ун-та. Вып. 64. Симферополь, 2000. С. 107-112.
2. Кондрахін І.П., Семьонов О.В. Сечокислий діатез - захворювання поліетіологічне // Вет. медицина України. 2001. №1. С. 31-32.
(Дисертант провів аналіз раціонів і захворюваності птиці, узагальнив результати і підготував статтю до друку).
3. Семьонов О.В. Роль помірного амінокислотного годування курчат у профілактиці сечокислого діатезу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип.18. Біла Церква, 2001. С. 131-135.
4. Семенов А.В. Профилактика мочекислого диатеза у кур с применением мацеробациллина ГЗХ // Науковий вісник НАУ. Вип. 38. К., 2001. С. 98-102.
5. Семенов А.В. Профилактика мочекислого диатеза у кур с применением уротропина и витамина Е // Науч. труды Крымского гос. аграр. ун-та. Вып.71. Симферополь, 2002. С. 92-96.
6. Семенов А.В. Распространение мочекислого диатеза, возрастная динамика биохимических показателей в крови цыплят и кур // Научные труды Крымского гос. аграр. ун-та. Вып.74. Симферополь, 2002. С. 111-117.