Структура умовно-патогенної мікрофлори, склад, токсигенні, гемолітичні та патогенні властивості видів мікроорганізмів, виділених від хворих на ендометрити корів. Використання субодиничної інактивованої вакцини для профілактики післяпологових ендометритів.
Аннотация к работе
За даними багатьох авторів, запальні і дистрофічні процеси у статевій системі виникають за участю і під впливом умовно-патогенної мікрофлори (Риженко Г. Ф., 1995; Риженко В. П., 1999; Руденко П. А., 2002). Поява серед представників умовно-патогенної мікрофлори високовірулентних штамів, які набули стійкості до більшості застосованих у практиці антимікробних засобів, обумовлює поширення патологій як у корів, так і в народжених телят. Матеріали дисертаційної роботи є частиною науково-дослідних робіт, які виконувались у лабораторії вивчення бактеріальних хвороб молодняка ННЦ “ІЕКВМ” у 2001-2005 рр. за темою: “Вивчити етіопатогенез і розробити нові засоби боротьби з маститами і неплідністю у корів” (№ держреєстрації 0101U001610). Метою даної роботи було вивчення ролі умовно-патогенної мікрофлори в етіології ендометритів у корів, розробка й оцінка ефективності засобів імунопрофілактики і симптоматичної терапії деяких видів післяпологової патології у корів. Розроблено спосіб виготовлення та нормативну документацію на “Вакцину субодиничну інактивовану для профілактики післяпологових ендометритів у корів” (ТУ У 24.4-00497087-067:2007), технологію виготовлення та проект нормативної документації на препарат “Утеротон”, для профілактики і лікування функціональних порушень репродуктивної функції у корів.Було досліджено патогенні властивості 119 культур мікроорганізмів, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, та 64 культур - від корів, хворих на хронічні ендометрити. Було досліджено токсигенні властивості 119 культур мікроорганізмів, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, та 54 культур - від корів, хворих на хронічні ендометрити. До того ж, серед культур (n=28), виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, спроможність виробляти токсини встановлено в 57,1 % випадків, а серед культур (n=21), виділених від корів із хронічним ендометритом, - у 66,6 %. Культури E. faecalis (n=10), виділені від корів, хворих на гострі ендометрити, виробляли токсини в 70,0 % випадків, а культури, виділені від корів, хворих на хронічні ендометрити (n=6), - у 50,0 %. Гемолітичні властивості були досліджені у 105 культур мікроорганізмів, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, та у 54 культур - від корів, хворих на хронічні ендометрити.У роботі теоретично та експериментально обґрунтована необхідність розробки нових засобів профілактики та лікування корів при гострих та хронічних ендометритах; вивчено поширеність та види акушерсько-гінекологічних патологій у корів; визначено видовий склад домінуючої мікрофлори вмісту піхви у хворих на гострі та хронічні ендометрити корів; досліджено наявність факторів патогенності виділеної мікрофлори; обґрунтовано доцільність розробки та використання у виробничій практиці імунізуючого препарату для профілактики післяпологових ендометритів у корів; розроблено холіноміметичний нейротропний препарат та експериментально доведена ефективність його застосування при найбільш поширених акушерсько-гінекологічних захворюваннях корів. Так, серед виділеної мікрофлори із вмісту піхви корів, хворих на ендометрити, переважали P. vulgaris - 28,0 %, E. coli - 21,2 %, S. xylosus - 10,6 %, K. pneumoniae - 6,1 %, C. freundii - 6,1 %, Enterobacter sp. Токсигенні властивості, зокрема, мали 42,80±8,44 і 33,8±9,26 % культур від корів, хворих відповідно на гострі та хронічні ендометрити, та 21,00±8,5 % - від корів у перші три місяці тільності. Спроможність продукувати гемолізини реєстрували в 26,7±5,33 і 46,5±2,67 % культур, виділених відповідно від корів з гострими та хронічними ендометритами. Ефективність препарату “Утеротон” щодо відновлення і стимуляції репродуктивної функції у корів становила 19,9 %, при затримці посліду - 60,1 %, при ендометритах - 15,2 %, при слабких переймах та потугах - 45,2 % та при гіпофункції яєчників - 49,1 %.
Вывод
Вивчення розповсюдження різних форм акушерсько-гінекологічних захворювань корів у господарствах Харківської області. Результати аналізу даних клініко-гінекологічних обстежень неплідних тварин показали, що в 317 корів (77,3 %) були функціональні порушення статевих органів, і лише 3 тварини (0,7 %) були віднесені до групи так званого “виробничого браку”. Симптоматична неплідність у корів, що обумовлена гострими і хронічними запальними процесами статевих органів, зареєстрована у 90 тварин (22 %).
Серед тварин із функціональними порушеннями, гіпофункція яєчників була виявлена у 194 корів (61,2 %), персистентні жовті тіла - у 100 (31,5 %) і ановуляторні статеві цикли - у 23 корів (7,3 %). У тварин із симптоматичним безпліддям захворювання матки виявлені в 68 корів (75,6 %), з них цервіцити - у 2 (2,2 %), метрити - у 28 (31,1 %), атонія матки - у 6 (6,7 %), сальпінгіти - у 32 (35,6 %). Захворювання яєчників виявлено в 22 (24,4 %) корів, з них оваріїти - у 11 (12,2 %) та кісти яєчників - у 11 (12,2 %).
Бактеріологічні дослідження вмістимого піхви клінічно здорових і хворих на гострі та хронічні ендометрити корів. Результати наших досліджень показали, що на початкових періодах тільності (1-3 міс.) мікробіоценоз піхви представлений шістьма видами мікроорганізмів. При цьому провідне місце відводиться Bifidobacterium sp., Lactobacillus sp. і Escherichia coli, питома вага яких становила 21,3, 21,3 і 19,1 % культур відповідно. Питома вага інших видів мікроорганізмів коливалась від 6,3 до 17,0 %. У більш пізній термін тільності (3-6 міс.) спостерігається збільшення кількості культур Bifidobacterium sp. і Lactobacillus sp. - до 35,7 %. При цьому відмічали зниження частки інших видів мікроорганізмів. У період глибокої тільності корів (6-9 міс.) мікробіоценоз піхви майже на 91 % складається з лакто- і біфідобактерій.
Від корів із хронічними ендометритами (n=30) було виділено 69 культур мікроорганізмів 10 видів: E. coli - 21 культура (30,4 %), P. vulgaris - 8 (11,6 %), S. xylosus - 10 (14,5 %), E. faecalis - 6 (8,7 %), S. agalactiae - 6 (8,7 %), C. freundii - 5 (7,2 %), Enterobacter sp. - 4 (5,8 %), S. saprophyticus - 4 (5,8 %), Staphylococcus epydermidis - 4 (5,8 %), Staphylococcus pyogenes - 1 (1,5 %).
Вивчення патогенних властивостей виділених культур мікроорганізмів. Було досліджено патогенні властивості 119 культур мікроорганізмів, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, та 64 культур - від корів, хворих на хронічні ендометрити. Найбільшою патогенністю відзначалась мікрофлора, яку було ізольовано від хворих на гострі ендометрити корів - 44,69±5,41 %, менша кількість культур з ознаками патогенності була ізольована від корів із хронічними ендометритами - 40,06±6,72 %.
Встановлено, що найчастіше ознаки патогенності мали культури ешерихій. При цьому патогенність культур E. coli (n=28), виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, встановлено в 67,8 %, в ізолятів (n=21) від корів із хронічними ендометритами - у 38,1 %. Патогенність культур ешерихій, ізольованих від хворих тварин, становила в середньому 52,95±14,85 %.
Культури P. vulgaris (n=37), виділені від хворих на гострі ендометрити корів, були патогенними у 59,4 % випадків, а виділені від корів із хронічними ендометритами (n=8) - у 37,5 %. У середньому патогенні властивості мали 48,45±10,95 % ізолятів P. vulgaris.
Питома вага патогенних культур E. faecalis (n=10), виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, дорівнювала 50,0 %, а від корів із хронічними ендометритами (n=6) - 33,3 %. У середньому патогенні властивості мали 41,65±8,35 % ізолятів E. faecalis.
Культури S. xylosus, виділені від корів, хворих на гострі (n=14) та хронічні (n=10) ендометрити, були патогенними в 42,8 та 80,0 % випадків відповідно.
Патогенність культур мікроорганізмів різних видів (n=27), виділених від корів на 1-3 місяці тільності, досягала 33,3 %. Мікрофлора, яку виділяли від глибокотільних (8-9 міс.) тварин, не мала ознак патогенності.
Вивчення токсигенних властивостей виділених культур. Було досліджено токсигенні властивості 119 культур мікроорганізмів, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, та 54 культур - від корів, хворих на хронічні ендометрити. Серед хворих на гострі ендометрити корів середня кількість культур, що експресують токсини, складала 42,81±8,44 %, а серед тварин із хронічним ендометритом - 33,80±9,26 %.
Встановлено, що в усіх групах обстежених тварин найчастіше токсини виробляли культури E. coli. До того ж, серед культур (n=28), виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, спроможність виробляти токсини встановлено в 57,1 % випадків, а серед культур (n=21), виділених від корів із хронічним ендометритом, - у 66,6 %. Питома вага токсигенних ешерихій становила в середньому 61,85±4,75 %.
Культури E. faecalis (n=10), виділені від корів, хворих на гострі ендометрити, виробляли токсини в 70,0 % випадків, а культури, виділені від корів, хворих на хронічні ендометрити (n=6), - у 50,0 %. Питома вага токсигенних культур E. faecalis становила в середньому 60,0±10 %.
Спроможність культур S. xylosus (n=14), виділених від тварин, хворих на гострі ендометрити, продукувати токсини відмічали в 57,1 % ізолятів.
Культури P. vulgaris (n=45), виділені від корів, хворих на гострі і хронічні ендометрити, токсини не виробляли.
Питома вага культур різних видів мікроорганізмів (n=27), виділених від корів на 1-3 місяці тільності та спроможних продукувати токсини, досягала 33,3 %. Усі культури E. faecalis (n=2), виділені від глибокотільних (8-9 міс.) тварин, володіли токсигенними властивостями.
Вивчення гемолітичних властивостей виділених культур. Гемолітичні властивості були досліджені у 105 культур мікроорганізмів, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, та у 54 культур - від корів, хворих на хронічні ендометрити. Середня кількість ізолятів з гемолітичними властивостями, виділених від корів, хворих на гострі ендометрити, становила 26,7±5,33 %, а від тварин із хронічними ендометритами - 46,5±2,67 %.
Культури E. coli (n=28), виділені від корів, хворих на гострі та хронічні ендометрити (n=21), продукували гемолізини в 46,4 та 52,4 % випадків відповідно. У середньому спроможність продукувати гемолізини мали 49,4±3,0 % культур кишкової палички.
Гемолітичну активність культур P. vulgaris, виділених із піхви корів, хворих на гострі (n=37) та хронічні (n=8) ендометрити, встановлено у 18,9 та 50,0 % культур відповідно. У середньому спроможність продукувати гемолізини мали 34,45±15,55 % культур P. vulgaris.
Спроможність культур E. faecalis, виділених від корів, хворих на гострі (n=10) та хронічні (n=6) ендометрити, продукувати гемолізини спостерігали у 40,0 та 50,0 % ізолятів відповідно. У середньому гемолітичні властивості мали 45,0±5,0 % культур E. faecalis.
Гемолітична активність культур різних видів мікроорганізмів (n=24), виділених від корів на 1-3 місяці тільності, становила від 22,2 до 28,5 %. Усі культури E. faecalis (n=2), виділені від глибокотільних (8-9 міс.) тварин, продукували гемолізини.
Вивчення чутливості мікрофлори, виділеної від корів, до антибактеринів. Усього дослідження було проведено на 82 культурах, а саме: 29 культурах E. coli, 27 - P. vulgaris, 14 - E. faecalis, 1 - E. faecium, 5 - S. xylosus, 2 - C. freundii, 2 - Enterobacter sp. та на 2 культурах K. pneumoniae.
Від хворих на гострі ендометрити корів досліджено 49 культур мікроорганізмів, з яких стійких до антибактеринів виявлено 25 (51,0 %), помірно-стійких - 14 (28,6 %), чутливих - 10 (20,4 %). Від корів із хронічними ендометритами досліджено 10 культур мікроорганізмів, з яких стійких до антибактеринів було 3 (30 %), помірно-стійких - 2 (20,0 %) і чутливих - 5 (50 %). В ізолятів (n=8) від тільних корів чутливість до антибактеринів встановлено у 5 (62,5 %) культур, помірну стійкість - у 2 (25 %), стійкість - у 1 (12,5 %) культури.
Виділена від корів мікрофлора (n=82) була найбільш чутливою до препарату 5-НОК (група оксихінолонів) - 58,5 %, так само як і до препаратів груп цефалоспоринів і фторхінолонів, чутливість до яких складала в середньому 57,3 та 52,0 % відповідно. Найбільшу стійкість виділені культури мікроорганізмів виявили до препаратів із групи тетрацикліну (71,5 %), пеніциліну (70,1 %) та макролідів (61,0 %), до комбінованих препаратів (50,6 %), ріфампіцину (48,7 %), поліміксину (45,1 %), сульфаніламідів (36,6 %), фторхінолонів (19,7 %), цефалоспоринів (19,0 %) та оксихінолонів (15,9 %).
Таким чином, одержані дані підтверджують етіологічну роль умовно-патогенної мікрофлори в розвитку післяпологових патологій, що й стало підставою для розробки засобів специфічної профілактики цих захворювань.
Розробка та вивчення властивостей вакцини субодиничної інактивованої для профілактики післяпологових ендометритів у корів. Базуючись на результатах вивчення токсигенності, патогенності культур, а також імуногенності токсинів, було відібрано чотири штами: E. coli № 3, P. vulgaris № 2, S. xylosus № 6, E. faecalis № 14 в якості кандидатів для створення вакцинного препарату.
На першому етапі шляхом вакцинації кролів цільноклітинним препаратом проводили вивчення антигенних властивостей відібраних культур. У подальшому визначали імуногенність створеної вакцини та за допомогою реакції аглютинації (РА) - рівень специфічних антитіл (Ат) у вакцинованих тварин. З метою визначення доз препарату, при яких в організмі тварин максимально виробляються Ат, досліджували вакцинні препарати з різними концентраціями мікробних клітин в сантиметрі кубічному (м. к./см3) - 5,0Ч109, 25,0Ч109, 35,0Ч109, 40,0Ч109 м. к./см3, дворазово з інтервалом 14 діб. Так, рівень протиешерихіозних Ат був максимальним при введенні 25Ч109 м. к./см3 вакцини і складав 4,5 log2 через 14 діб після першої імунізації і 5,4 log2 - після другої. Рівень Ат до антигенів (Аг) штаму P. vulgaris був максимальним при введенні 35,0Ч109 м. к./см3 і складав 3,3 log2 через 14 діб після першої та 4,6 log2 - після другої імунізації. Рівень протистафілококових Ат був найвищим при введенні препарату в обємі 35,0Ч109 м. к./см3. При цьому через 14 діб після першого введення рівень Ат складав 4,7 log2, а після другого введення - 5,4 log2. Рівень Ат до Аг E. faecalis був максимальним при введенні вакцини в обємі 35,0Ч109 м. к./см3 і складав через 14 діб після першої вакцинації 4,6 log2 і 5,2 log2 - після повторної імунізації. У контролі рівень Ат вірогідно не відрізнявся від таких до імунізації.
На наступному етапі досліджень було виготовлено два зразки імунізуючого препарату: корпускулярний, до складу якого входили інактивована бактеріальна маса вищезазначених штамів та гідроксал і субодиничний, до складу якого входили анатоксини зазначених вище штамів і гідроксал. Дворазове введення лабораторним тваринам зразків вакцини забезпечувало створення імунного стану різного рівня при контрольному зараженні їх летальними дозами збудників Е. coli № 3, P. vulgaris № 2, S. xylosus № 6, E. faecalis №14 (табл. 1).
Отримані дані свідчать про певну перевагу імуногенних властивостей субодиничного зразка препарату (№ 2). Так, дворазова вакцинація препаратом № 2 викликала несприйнятливість тварин до зараження дозою 5LD100 в середньому в 50 % тварин при 100 % загибелі тварин у контрольній групі. При застосуванні корпускулярного препарату (№ 1) відсоток захисту тварин складав 27,5 %, що майже вдвічі менше за ефективність субодиничного зразка вакцини.
Таблиця 1
Результати вивчення протективних властивостей досліджуваних (корпускулярного та субодиничного) зразків вакцинних препаратів
Зразок препарату Група Доза для зараження, LD 100 Кількість тварин, що вижили після зараження штамами, %
Е. coli № 3 P. vulgaris №2 S. xylosus №6 E. faecalis № 14
Необхідно відзначити, що імуногенність субодиничного Аг зі штаму P. vulgaris № 2 була низькою, що стало підставою для введення у склад вакцини корпускулярного Аг зі штаму P. vulgaris № 2, імуногенність якого була на рівні 50 %.
Рівні Ат у крові тварин, щеплених препаратами № 1 і № 2, відрізняються. Так, рівень Ат у сироватці крові тварин, вакцинованих субодиничним зразком вакцини, через 14 діб після першого введення вакцини до штаму Е. coli № 3 складав 3,50±0,17 log 2, P. vulgaris №2 - 2,30±0,21 log 2, S. xylosus №6 - 3,80±0,13 log 2, E. faecalis № 14 - 4,20±0,20 log2 і значно зростав після другого введення (табл. 2).
У тварин, вакцинованих корпускулярним зразком вакцини, рівень Ат через 14 діб після введення вакцини до штаму Е. coli № 3 складав 3,00±0,21 log 2, P. vulgaris № 2 - 3,30±0,26 log 2, S. xylosus № 6 - 3,20±0,22 log 2, E. faecalis № 14 - 3,80±0,22 log 2.
На 14-у добу після другої імунізації рівень Ат до антигенів субодиничного зразка препарату знаходився у межах 2,50-6,80 log2. Так, до штаму Е. coli № 3 вони складали 6,80±0,33 log 2, P. vulgaris № 2 - 2,50±0,17 log 2, S. xylosus № 6 - 5,40±0,32 log 2, E. faecalis № 14 - 5,80±0,33 log 2. У тварин, імунізованих корпускулярним зразком вакцини, рівень Ат коливався в межах 4,20-5,30 log 2. Тварини контрольної групи також мали специфічні Ат, рівень яких був вірогідно нижчим, ніж в імунізованих тварин.
Таблиця 2
Результати вивчення антигенних властивостей корпускулярного та субодиничного зразків вакцинних препаратів у досліді на білих мишах, log2 (М±m, n=10)
Час відбору проб крові Зразки вакцини Штами та рівень антитіл в РА, log2
Е. coli № 3 P. vulgaris №2 S. xylosus №6 E. faecalis № 14
До імунізації Корпускулярний 1,20±0,13 1,50±0,17 1,30±0,15 1,20±0,13
Таким чином, одержані результати стали підставою для виготовлення імунізуючого поліантигенного препарату, до складу якого були введені анатоксини Е. coli, S. xylosus, E. faecalis та інактивований корпускулярний Аг P. vulgaris, введення яких в організм тварин індукувало синтез Ат в межах від 5,30 до 6,80 log 2 та стан несприятливості до патогенної дії гомологічних штамів у 50-70 % щеплених тварин.
Випробування вакцини субодиничної інактивованої для профілактики післяпологових ендометритів у корів. Результати лабораторних досліджень властивостей вакцини стали підставою для проведення польових випробувань лабораторних зразків вакцини на продуктивних тваринах. Випробування вакцини проводили в господарствах Харківської, Житомирської та Полтавської областей. Встановлено, що застосування вакцини не обумовлювало виникнення побічних реакцій; захворюваність післяпологовими ендометритами вакцинованих корів складала в середньому 34,2±5,4 %, а тварин, яких не піддавали імунізації - 50,1±7,6 %, тобто в результаті застосування запропонованого препарату реєстрували зниження рівня захворюваності майже на 16 % (рис. 1).
Рис. 1. Рівень захворюваності післяпологовими ендометритами вакцинованих і невакцинованих корів.
У результаті дослідження сироваток крові корів встановлено, що до введення препарату середній рівень Ат у дослідних і контрольних групах складав 2,2±0,07 log 2. Після двохразової вакцинації рівень Ат у тварин дослідних груп збільшився у середньому в 2,5 рази (5,5±0,3 log 2). При цьому, до штаму Е. coli № 3 рівень Ат збільшився у 3 рази (5,7 log 2), до P. vulgaris № 2 - у 2,5 рази (5,9 log 2), до S. xylosus № 6 - у 2 рази (4,0 log 2) та до E. faecalis № 14 - у 2,4 рази (5,8 log 2).
Таким чином, результати випробування вакцини свідчать, що розроблений препарат є нешкідливим, ареактогенним, а його застосування обумовлює зростання рівня гомологічних Ат та забезпечує зниження кількості хворих на післяпологові ендометрити корів у 1,4 рази.
Випробування препарату “Утеротон” у господарствах. Аналіз ситуації щодо клініко-гінекологічних обстежень неплідних тварин показав, що в 77,3 % корів зустрічаються функціональні розлади, які є результатом порушення вегетативної нервової трофіки статевої системи корів. Ці дані стали підставою для розробки і досліджень властивостей холіноміметичного нейротропного препарату “Утеротон” для лікування і профілактики цієї патології.
Було вивчено ефективність розробленого препарату на коровах зі слабкими родовими переймами і потугами. Тваринам дослідної групи (n=53) зі слабкими переймами і потугами препарат застосовували внутрішньомязово, через 5-8 годин від початку пологів, у дозі 2-3 см3 з інтервалом 1,5-2 годин 2-3 рази на добу. Контролем у кожному господарстві служили корови (n=37), яких “Утеротоном” не обробляли. Вже через
30-40 хвилин після інєкції “Утеротона” у 83 % корів дослідної групи перейми і потуги відновлювались, а пологи завершувались народженням здорових телят без надання рододопомоги, тоді як у контрольній групі -у 37,8 %, тобто застосування препарату “Утеротон” у 2,2 рази забезпечує зниження виникнення патологічних родів.
Ефективність препарату вивчено в експериментах на коровах із затримкою посліду (n=129), яким препарат вводили внутрішньомязово через 7-8 годин після народження телят у дозі 2-3 см3/голову 2-3 рази на добу з інтервалом 1,5-2 години. За дослідними тваринами вели спостереження впродовж чотирьох діб. При застосуванні препарату послід відділився у 105 корів (81,3 %) без оперативного втручання. При цьому в контрольній групі тварин (n=47), яких лікували за схемами, прийнятими в господарствах, самостійне відділення посліду відбулось лише в 10 корів (21,2 %). Таким чином, можна зробити висновок, що застосування “Утеротону” коровам після пологів запобігає затримці посліду та виникненню ендометритів у 3,8 рази.
Було вивчено ефективність препарату “Утеротон” на коровах із післяпологовими ускладненнями. З цією метою було сформовано дві групи тварин - дослідну (n=128) і контрольну (n=102). Тваринам дослідної групи препарат вводили внутрішньомязово двічі на добу до одужання в дозах
2-3 см3/голову. Тварин контрольної групи лікували за схемами прийнятими в господарствах. Результати дослідження ефективності препарату наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Результати вивчення лікувальної ефективності “Утеротону” при післяпологових ускладненнях у корів
Назва господарства Групи корів Кількість тварин у групі Кількість тварин, які одужали після лікування, серед хворих на: субінволюцію матки ендометрити голів % голів %
Отримані дані свідчать про те, що застосування препарату дозволяло на 19,9 % зменшити захворюваність корів субінволюцією матки і на 15,2 % - післяпологовими ендометритами.
Також було вивчено ефективність запропонованого препарату на коровах із гіпофункцією і персистентним жовтим тілом яєчників. Тваринам дослідної групи (n=141) “Утеротон” вводили внутрішньомязово в дозах
2-3 см3/ голову 3-4 рази з інтервалом 48 годин. Тваринам контрольної групи (n=85) препарат не застосовували. Отримані дані свідчать про те, що застосування препарату при цих патологіях підвищує ефективність запліднення корів у перші 30 діб після отелення на 25,8 %, впродовж 60 діб - на 20,0 % та впродовж 90 діб - на 43,1 %.1. У роботі теоретично та експериментально обґрунтована необхідність розробки нових засобів профілактики та лікування корів при гострих та хронічних ендометритах; вивчено поширеність та види акушерсько-гінекологічних патологій у корів; визначено видовий склад домінуючої мікрофлори вмісту піхви у хворих на гострі та хронічні ендометрити корів; досліджено наявність факторів патогенності виділеної мікрофлори; обґрунтовано доцільність розробки та використання у виробничій практиці імунізуючого препарату для профілактики післяпологових ендометритів у корів; розроблено холіноміметичний нейротропний препарат та експериментально доведена ефективність його застосування при найбільш поширених акушерсько-гінекологічних захворюваннях корів.
2. Встановлено, що функціональні порушення органів статевої системи корів реєструються у 77,3 % тварин, симптоматична неплідність - у 22 %. Симптоматична неплідність у 56,5 % випадків є причиною вибраковування тварин, а функціональні порушення - лише в 1,26 %.
3. Видовий склад мікрофлори вмісту піхви здорових і хворих на гострі ендометрити корів суттєво відрізняється. Так, серед виділеної мікрофлори із вмісту піхви корів, хворих на ендометрити, переважали P. vulgaris - 28,0 %, E. coli - 21,2 %, S. xylosus - 10,6 %, K. pneumoniae - 6,1 %, C. freundii - 6,1 %, Enterobacter sp. - 4,5 %, E. faecalis - 7,6 %. Серед виділеної із вмісту піхви мікрофлори клінічно здорових корів 1-3 місячної тільності переважали Bifidobacterium sp. - 21,3 % та Lactobacillus sp. - 21,3 %. Мікробіоценоз піхви глибокотільних корів на 6-9 місяцях тільності майже на 91 % складається з лакто- і біфідобактерій.
4. Виділені з піхви корів культури мікроорганізмів виявляють ознаки патогенності при гострих ендометритах у 44,69±5,41 % випадків та при хронічних - у 40,06±6,72 %. Токсигенні властивості, зокрема, мали 42,80±8,44 і 33,8±9,26 % культур від корів, хворих відповідно на гострі та хронічні ендометрити, та 21,00±8,5 % - від корів у перші три місяці тільності. Спроможність продукувати гемолізини реєстрували в 26,7±5,33 і 46,5±2,67 % культур, виділених відповідно від корів з гострими та хронічними ендометритами. Гемолітичні властивості мали 25,23±1,82 % культур, виділених від корів у перші три місяці тільності.
Патогенної мікрофлори із вмісту піхви здорових корів на 8-9 місяці тільності не виявлено.
5. Мікрофлора з піхви корів, хворих на гострі і хронічні ендометрити, була резистентною до антибактеріальних препаратів у 51,0 та 33,3 % випадків відповідно, тоді як мікроорганізми, ізольовані від клінічно здорових тварин, були резистентними у 30 % випадків. Частіше резистентність виділених мікроорганізмів виявляли до препаратів із групи тетрациклінів (71,5 %), пеніцилінів (70,1 %) і макролідів (61,0 %), до комбінованих препаратів (50,6 %), ріфампіцинів (48,7 %), поліміксинів (45,1 %), сульфаніламідів (36,6 %), фторхінолонів (19,7 %), цефалоспоринів (19,0 %) та оксихінолонів (15,9 %).
6. Імуногенність субодиничного зразка препарату для профілактики післяпологових захворювань репродуктивних органів, який містив анатоксини мікроорганізмів, була вищою на 22,5 % ніж корпускулярного зразка-аналога. Щеплення корів субодиничним зразком препарату забезпечувало захист при зараженні контрольними культурами до 70 % лабораторних тварин, тоді як корпускулярний зразок захищає в 40-50 %.
7. Застосування коровам вакцини субодиничної інактивованої для профілактики післяпологових ендометритів знижувало майже на 16 % кількість випадків захворювання на післяпологові ендометрити. Препарат є нешкідливим та ареактогенним, а його застосування забезпечувало підвищення рівня резистентності в щеплених корів. Через 28 діб після вакцинації рівень специфічних антитіл до штаму Е. coli № 3 зростав на 4,5 log 2, до P. vulgaris № 2 - на 3,47 log 2, до S. xylosus № 6 - на 3,28 log 2 та до E. faecalis № 14 - на 3,22 log 2. Встановлено, що у щеплених корів посилювався гемопоез за рахунок підвищення кількості лейкоцитів, еритроцитів і рівня гемоглобіну на 29,5, 17,3, і 16,0 % відповідно, а також рівень показників природної резистентності (загальний білок, БАСК, ЛАСК - на 5, 8,8 і 23 % відповідно).
8. Ефективність препарату “Утеротон” щодо відновлення і стимуляції репродуктивної функції у корів становила 19,9 %, при затримці посліду - 60,1 %, при ендометритах - 15,2 %, при слабких переймах та потугах - 45,2 % та при гіпофункції яєчників - 49,1 %.
Пропозиції виробництву
Нормативна документація на “Вакцину субодиничну інактививовану для профілактики післяпологових ендометритів у корів”, затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України 19.06.2007 (ТУ У 24.4-00497087-067:2007).
“Короткий посібник з ветеринарного акушерства і гінекології” (2002 р.) та “Довідник з ветеринарного акушерства” (2004 р.).
ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Короткий посібник з ветеринарного акушерства і гінекології [Текст] / В. Я. Вечтомов, Д. С. Гришко, В. Ф. Макеєв, В. А. Калашников, ІЕКВМ УААН. - Х., 2002. - 90 с. (Дисертантом вивчено епізоотичну ситуацію щодо захворюваності корів на акушерсько-гінекологічні патології, проведено аналіз літературних даних, підготовлено роботу до друку).
2. Довідник з ветеринарного акушерства [Текст] / В. Я. Вечтомов, В. О. Ушкалов, Б. Т. Стегній, В. Ф. Макеєв, Д. С. Гришко, В. О. Калашніков, І. І. Головащук, О. П. Решетниченко. - Х., 2004. - 155 с. (Дисертантом вивчено епізоотичну ситуацію щодо захворюваності корів на акушерсько-гінекологічні патології, проведено аналіз та систематизацію літературних даних, підготовлено роботу до друку).
3. Калашніков, В. О. Роль умовно-патогенної мікрофлори у виникненні післяпологових захворювань статевих органів у корів [Текст]
4. / В. О. Калашніков // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2002. - Вип. 80. - С. 276-277.
5. Причини неплідності у високопродуктивних корів [Текст]
6. / В. Я. Вечтомов, В. Ф. Макеєв, В. О. Калашніков, С. О. Гужвинська, І. Я. Волинський, Д. В. Безруков // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2003. - Вип. 82. - С. 621-629. (Дисертантом проведено частину експериментальних досліджень, обробку даних, участь у написанні статті).
7. Калашников, В. А. Определение чувствительности к антибиотикам микрофлоры, выделенной из половых путей больных эндометритом коров [Текст] / В. А. Калашников // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2004. - Вип. 83. - С. 107-110.
8. “Утеротон” - ефективний засіб профілактики ускладнень післяпологового періоду в корів [Текст] / В. Ф. Макеєв, В. О. Ушкалов, В. Я. Вечтомов, С. О. Гужвинська, Е. П. Петренчук, В. О. Калашніков, І. І. Головащук // Ветеринарна медицина : міжвід. темат. наук. зб. - Х., 9. 2004. - Вип. 84. - С. 451-454. (Дисертантом проведено експеримент, обробку даних, прийнято участь у написанні статті).
10. Шляхи зниження неплідності у корів [Текст] / В. О. Ушкалов, С. О. Гужвинська , В. Ф. Макеєв, В. Я. Вечтомов, В. О. Калашніков, Є. М. Чушак // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 1. - С. 32-34. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, аналіз даних та їх узагальнення).
11. Препарат для профілактики захворювань репродуктивних органів запального характеру у тварин [Текст] / В. О. Ушкалов, В. О. Калашніков, О. П. Решетниченко, І. М. Бойко // Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 27-29 жовтня 2004 р.). - Одеса, 2004. - Ч. ІІ. - С. 56-59. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, обробку даних, підготовлено роботу до друку).
12. Деклараційний патент № 67171 А Україна, МПК7 А 61 К 39/085. Спосіб виготовлення препарату для профілактики захворювань репродуктивних органів запального характеру [Текст] / В. О. Ушкалов, Е. П. Петренчук, В. О. Калашніков, Т. В. Ждамарова, О. В. Маценко ; ІЕКВМ УААН. - № 2003087290; заявл. 01.08.03; опубл. 15.06.04, Бюл. № 6. - 2 с.
13. Деклараційний патент № 67172 А Україна, МПК7 А 61 К 31/60. Засіб для відновлення та стимулювання статевої функції корів “Утеротон” [Текст] / В. Я. Вечтомов, В. О. Ушкалов, В. Ф. Макєєв, С. О. Гужвинська, В. О. Калашніков ; ІЕКВМ УААН. - № 2003087292; заявл. 01.08.03; опубл. 15.06.04, Бюл. № 6. - 2 с.
Калашніков В. О. Етіологічна роль умовно-патогенної мікрофлори, удосконалення методів профілактики і терапії ендометритів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. ННЦ “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, Харків, 2008.
Дисертація присвячена визначенню ролі умовно-патогенної мікрофлори у виникненні післяпологових ендометритів і необхідності розробки нових засобів профілактики та лікування корів при післяродових патологіях. Вперше визначено видову структуру умовно-патогенної мікрофлори, виділеної з піхви здорових та хворих на ендометрити корів. Визначено видовий склад, токсигенні, гемолітичні та патогенні властивості видів мікроорганізмів, виділених від хворих на ендометрити корів. Проведено аналіз та узагальнення отриманих даних. Встановлено, що функціональні порушення органів статевої системи реєструються в 77,3 % корів, а причиною вибраковування вони є тільки в 1,26 % випадків. Симптоматичні захворювання репродуктивних органів відмічені у 22 % тварин, але вони стали причиною вибраковування 56,5 % тварин. Основною причиною вибраковування тварин і великих економічних збитків у тваринницьких господарствах є симптоматична неплідність, функціональні ж порушення статевої системи в 44,8 разів рідше призводять до вибракування тварин. В основу профілактики післяпологових ендометритів покладено імунізацію тільних корів вакциною, виготовленою з протективних антигенів патогенних ізолятів. Створено та експериментально доведено у виробничих умовах ефективність використання нової субодиничної інактивованої вакцини для профілактики післяпологових ендометритів у корів та лікувально-стимулюючого препарату “Утеротон”.
Калашников В. А. Этиологическая роль условно-патогенной микрофлоры, усовершенствование методов профилактики и терапии эндометритов. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. ННЦ “Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины”, Харьков, 2008.
Диссертация посвящена изучению факторов патогенности микроорганизмов, выделенных из влагалища коров, больных эндометритами, разработке средств специфической профилактики и симптоматической терапии акушерско-гинекологической патологии.
Установлено, что функциональные нарушения органов половой системы регистрируются у 77,3 % коров, а причиной выбраковки они являются только в 1,26 % случаев. Симптоматические заболевания репродуктивных органов отмечены у 22 % животных, но они являются причиной выбраковки у 56,5 % животных.
Видовой состав микроорганизмов влагалища коров, больных острыми эндометритами, преимущественно был представлен E. coli - 21,2 %, P. vulgaris - 28,0 %, S. xylosus - 10,6 %, E. faecalis - 7,6 %. Видовой состав содержимого влагалища коров, больных хроническими эндометритами, в основном был представлен E. coli - 30,4 %, P. vulgaris - 11,6 %, S. xylosus - 14,5 %, E. faecalis - 8,7 %, S. agalactiae - 8,7 %.
Полученные данные свидетельствуют о высокой степени распространенности патогенных, токсигенных и гемолитических свойств микроорганизмов, выделенных от коров, больных острыми и хроническими эндометритами. Так, микроорганизмы, выделенные из влагалища коров, больных острыми эндометритами, обладали патогенностью в 44,69±5,41 %, а хроническими эндометритами - в 40,05±6,72 %. Микроорганизмы, выделенные из влагалища коров, больных острыми эндометритами, обладали токсигенными свойствами в 42,80±8,44 %, а от коров, больных хроническими эндометритами, - в 33,8±9,26 %. Микроорганизмы, выделенные из влагалища коров, больных острыми эндометритами, обладали гемолитическими свойствами в 26,7±5,33 %, а от больных хроническими эндометритами, - в 46,5±2,67 %.
Результаты изучения чувствительности выделенной микрофлоры к антибактеринам свидетельствуют о том, что 51,0 % изолятов, выделенных от коров с острыми эндометритами, и 33,3 % - от коров с хроническими эндометритами, обладали резистентностью к антибактеринам.
Обоснована необходимость создания средств специфической профилактики эндометритов с использованием факторов патогенности возбудителей в качестве протективных антигенов. Разработан способ изготовления вакцины инактивированной субъединичной для профилактики послеродовых эндометритов у коров и изучены иммунобиологические свойства данного препарата. Установлено, что применение вакцины предотвращает возникновение послеродовых эндометритов почти у 16 % животных.
Разработан препарат для нормализации и стимуляции репродуктивной функции у коров “Утеротон” и изучена его эффективность. Так, эффективность препарата при субинволюции матки составила 19,9 %, при задержании последа - 60,1 %, при эндометритах - 15,2 %, при слабых схватках и потугах - 45,2 %, при гипофункции яичников - 49,1 %.
Kalashnikov V. O. Etiological role of conditional-pathogenic microflora, improvement of methods of prevention and therapy of endometritises. - Manuscript.
Thesis on gaining of scientific degree of candidate of veterinary sciences after speciality 16.00.03 - veterinary microbiology and virology. NSC “Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine”, Kharkiv, 2008.
Thesis is devoted to determination of role of conditional-pathogenic microflora in the origin of postnatal endometritises and necessity of development of new facilities of prophylaxis and medical treatment of cows postnatal pathologies. Specific structure of conditional-pathogenic microflora abstracted from the vagina of healthy and patients with cows endometritises have been defined for the first time. Specific composition, toxigenic, hemolytic and pathogenic properties of species of the microorganisms selected from patients with cows endometritises have been defined. The analysis and generalization of data has been conducted. It was stated that functional violations of organs of the sexual system are registered in 77.3 % cows, and the cause of culling they are in 1.26 % of cases only. The symptomatic diseases of reproductive organs are marked in 22 % animals, but they became the cause of culling 56.5 % animals. The main cause of animals culling and large economic losses of the live farming is symptomatic infertility, functional violations of the sexual system at 44.8 times rarely lead animals to leaving. In the basis of prevention of postnatal endometritises the fixed immunization of cows with calf by the vaccine made from the protective antigens of pathogenic isolates. The efficiency of the use of a new subunit inactivated vaccine in production terms for the prevention of cows postnatal endometritises and medical-stimulant preparation “Uteroton” was created and experimentally led.