Вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення письменницької критики кінця XIX – початку XX ст. Розробка естетичних критеріїв (жанрового, стильового та ін.) оцінки літературно-критичних явищ й подолання попередніх ідеологічно зумовлених оцінок.
Аннотация к работе
У критиці російських письменників-модерністів знайшли відбиток актуальні питання літературного життя, оцінки художніх творів, міркування митців про розвиток мистецтва, а також теми, образи й мотиви, які згодом втілювалися в художніх творах. У сучасній науці поширилася думка про те, що криза в російському суспільстві на межі XIX-XX століть позначилася на всіх сферах духовного життя, в тому числі й на письменницькій критиці. При всій значущості цих праць для уточнення життєвих фактів й етапів творчої біографії митців вони являють собою поодинокі й доволі локальні дослідження, які не дозволяють вибудувати цілісну картину літературного руху доби модернізму. На сьогодні відомі вдалі спроби деяких дослідників укласти бібліографію критичної прози письменників, що, безперечно, сприяє спеціальному вивченню літературно-критичної спадщини модернізму (“Критична проза З.М. Аналіз монографій, статей, дисертацій, хрестоматій та інших видань, у яких репрезентовано письменницьку критику кінця XIX - початку XX століття, переконує в тому, що сучасна наука знаходиться тільки на подступах до методологічного, теоретичного й історико-літературного дослідження літературно-критичної творчості модерністів.