Сутність, специфіка та основні етапи естетичного розвитку молодших школярів відповідно до нової освітньої парадигми. Структурно–функціональна модель естетичного розвитку молодших школярів засобами синтезу мистецтв та педагогічні умови її впровадження.
Аннотация к работе
Побудова навчально-виховного процесу на “синтетичних” засадах створює не тільки міцну базу для більш свідомого засвоєння навчального матеріалу, сприяє формуванню відповідних умінь і навичок, а й на основі глибинного аналітико-системного обєднання раніше розрізнених компонентів видів мистецтв з одночасним підключенням усіх чуттєвих аналізаторів учня забезпечує появу психічних новоутворень, нових структур та властивостей емоційно-інтелектуальної сфери особистості молодшого школяра. Ураховуючи зростання соціальної значущості актуальності проблеми і недостатню її розробленість у педагогічній теорії і практиці, темою дисертаційного дослідження визначено “Естетичний розвиток молодших школярів засобами синтезу мистецтв”. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови естетичного розвитку молодших школярів на засадах синтезу мистецтв. Ефективність естетичного розвитку молодших школярів підвищиться за таких педагогічних умов: опанування основами естетичної культури буде здійснюватися на засадах інтеграції мистецтв, що базується на науково обґрунтованих вихідних концептуальних положеннях (особистісно зорієнтована спрямованість навчально-виховного процесу, розгляд естетичного розвитку як складової духовної культури, орієнтація на розкриття творчого потенціалу школяра, створення в результаті взаємодії мистецтв якісного новоутворення, моделювання цілісного художнього образу за допомогою комплексних асоціацій, дотримання власне педагогічних і специфічних принципів організації виховного процесу та ін.); Наукова новизна дослідження: уперше розроблено і обґрунтовано структурно-функціональну модель естетичного розвитку молодших школярів на засадах синтезу мистецтв, що базується на концептуальній основі сучасної освітньо-виховної парадигми, широкому використанні адекватних меті і завданням естетичного розвитку традиційних й інтерактивних методів та інноваційних організаційних форм; зясовано педагогічні умови ефективності запропонованої моделі (цілісний підхід до організації естетичного розвитку молодших школярів на поліхудожній основі, структурування змісту дисциплін естетичного циклу на засадах взаємопроникнення видів мистецтв, варіативність організаційних форм художньо-творчої пізнавальної діяльності і духовного самовдосконалення учнів, відповідна підготовка вчителів та ін.); уточнено сутність та зміст поняття синтезу мистецтв у контексті організації естетичного виховання молодших школярів; визначено критерії та показники діагностики рівнів естетичного розвитку учнів молодшого шкільного віку (художнє сприйняття, сума естетичних знань, уміння естетичних оцінок і суджень, практичні художньо-естетичні вміння, розвиток творчих здібностей); набули подальшого розвитку теоретико-методичні засади формування естетичної культури школярів засобами синтезу мистецтв у процесі вивчення дисциплін естетичного циклу; створено необхідний дидактичний супровід змістового, процесуального та управлінського блоків технології естетичного розвитку учнів початкових класів.У першому розділі “Логіко-методологічний аналіз теорії і практики естетичного розвитку дітей молодшого шкільного віку” розкрито теоретичні і практичні передумови естетичного розвитку молодших школярів; визначено специфіку та етапи перебігу цього процесу; обґрунтовано систему критеріїв, рівнів, показників та стан естетичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з урахуванням вимог нової освітньої парадигми. Тому естетичний розвиток вимагає наявності спеціально організованого педагогічного впливу на почуття і свідомість особистості через провідні види її спілкування і діяльності. Під естетичним розвитком розуміють процес постійних якісних, усе більш ускладнених змін у ставленні до дійсності й мистецтва як результат цілеспрямованих педагогічних впливів школи, сімї та інших соціальних інститутів на молодшого школяра, що здійснюється в єдності навчання, виховання і самовиховання. Результати наукових доробок цих учених, а також вивчення практики роботи загальноосвітніх шкіл, дозволили дійти до висновку, що, незважаючи на значну кількість публікацій цього спрямування, накопиченого досвіду, окреслених у відповідних державних документах основних стратегічних напрямів у галузі виховання, проблема естетичного розвитку молодших школярів у світлі сучасних концепцій ще не знайшла належного розвитку. У другому розділі “Теоретико-методичні основи естетичного розвитку молодших школярів засобами синтезу мистецтв” обґрунтовано систему концептуальних вихідних положень естетичного розвитку учнів молодших класів на засадах синтезу мистецтв; розроблено і експериментально перевірено відповідну структурно-функціональну модель, проаналізовано й узагальнено результати формувального експерименту з проблеми дослідження.Удосконалення змісту, організаційних форм і методів естетичного розвитку молодших школярів: Методичні рекомендації. Взаємодія мистецтв в естетичному розвитку молодших школярів // Таврійський вісник освіти. Естетичний розвиток молодших школярів засоб
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст дисертації розкрито в публікаціях автора: