Визначення поняття ергономіки, як науки, що вивчає допустимі фізичні, нервові, а також психічні навантаження на людину в процесі праці. Дослідження та характеристика особливостей трудової діяльності людини у процесі взаємодії з технічними системами.
Аннотация к работе
Економіка й організація виробництва, наука про організацію праці, соціальна та інженерна психологія, технічна естетика все більше впливають на розвиток виробництва. Завдання вдосконалення організації й управління виробництвом вирішують нині за допомогою наук, які вивчають трудову діяльність людини, взаємодію людини та техніки у сфері виробництва і менеджменту, взаємин людей у виробничих та управлінських колективах. Серед цих наук провідне місце належить ергономіці, яка виникла на межі технічних наук, психології, фізіології та гігієни праці як наука, що комплексно вивчає трудову діяльність людини в системі «людина - машина - середовище». Зміни, що відбуваються нині в нашій країні - розвиток приватного підприємництва, приватизація, становлення ринкових відносин, - ще більше загострюють проблеми оптимізації трудової діяльності людини. На ефективність виконання виробничої діяльності впливає правильна організація робочого місця, технічне та програмне забезпечення процесу праці, створення відповідних кліматичних умов, естетичне оформлення приміщення, де здійснюється трудова діяльність.Всі вони, за винятком технічних, вивчають один обєкт - людину в праці з різних точок зору, але користуються різними методами. Водночас, ергономіку розуміють як галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини в системах «людина - машина - середовище» (ЛМС) з метою забезпечення її ефективності, безпеки і комфорту [36, с.12]. Ергономіка комплексно вивчає людину (групу людей) у конкретних умовах її (їх) діяльності, повязаної з використанням машин (технічних засобів). Людина, машина і середовище розглядаються в ергономіці як складне, функціонуюче ціле, у якому провідна роль належить людині. Необхідно було узгодити рекомендації з психології, фізіології, гігієни праці, дизайну й обєднати їх у загальну систему вимог до змісту і характеру праці в системі «людина - машина - середовище» (ЛМС).Ефективність системи ЛМС не можлива без високої працездатності та надійності людини-оператора, які точно визначені в ергономіці і за забезпечення яких несе відповідальність ергономіст. Надійність - це властивість, що характеризує здатність людини-оператора безвідмовно виконувати діяльність протягом визначеного інтервалу часу за заданих умов. За трудовим правом охорону праці гарантує сукупність правових норм, що складають систему заходів, безпосередньо спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці. Терміни і визначення.» систему "людина-машина" (СЛМ) розуміють як систему, яка складається з людини-оператора (групи операторів) та машини, за допомогою якої він здійснює (вони здійснюють) трудову діяльність. Людина-оператор (оператор) - людина, яка здійснює трудову діяльність через взаємодію з предметом праці, машиною і зовнішнім середовищем за допомогою інформаційної моделі й органів управління.До ергономічних показників трудового процесу, що забезпечують максимальну ефективність, безпеку та комфортність праці належать: а) гігієнічні (чинники зовнішнього середовища - температура, фізико-хімічний склад повітря, освітленість, шум і т. п.); б) антропометричні і біомеханічні, що характеризують відповідність знарядь праці до розміру, форми та ваги тіла людини, сили й напрямку руху і т. п.; Ергономічне оцінювання системи ЛМС можна здійснювати диференційним методом, при якому використовують окремі ергономічні показники, або комплексним методом, при якому визначають комплексний ергономічний показник, який характеризує групу ергономічних властивостей обладнання і середовища відповідно до властивостей людини у процесі трудової діяльності. Груповий показник складається з одиничних показників освітленості, вентилювання, температури, вологості, тиску, запиленості повітря, радіації, шуму, вібрації, гравітаційного перевантаження і прискорень, сили електромагнітних випромінювань. Наприклад, відомо, що оптимальна для роботи людини температура навколишнього середовища - 18°С; при підвищенні температури до 25°С відчувається фізична втома і зявляються ознаки погіршення психічного стану (дратівливість, напруженість та ін.); при 30°С погіршується розумова діяльність, сповільнюються реакції, виникають помилки; температуру біля 50°С оператор може переносити протягом однієї години.Вище було сказано, що ергономіка, досліджуючи взаємовідносини компонентів системи «людина - машина - середовище», служить не тільки для підвищення продуктивності, надійності й економічності техніки, але і сприяє збереженню здоровя людей й розвитку особистості у процесі праці, підвищенню змістовності, ефективності й якості трудової діяльності людини. У комплексі проблем, що вивчає ергономіка, особливе місце займають питання безпеки праці. Галуззю психологічної науки, яка вивчає психологічні причини нещасних випадків у процесі трудової діяльності та шляхи використання досягнень психології для підвищення безпеки праці, є ергономіка. Для вивчення причин травматизму на виробництві використовують статистичний, топографічний, груповий і монографічний методи: Статистичний метод
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи ергономіки
1.1 Сутність ергономіки як науки
1.2 Мета, обєкт та предмет ергономіки
1.3 Ергономічні показники трудового процесу
2. Дотримання ергономічних вимог при проектуванні системи ЛМС
2.1 Основні методи та заходи забезпечення безпеки праці