Місце ергоніміки в ономастиці. Структурно-семантичні типи ергонімів. Взаємозв’язок інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників у процесі номінації ергооб’єктів м. Луганська. Проблема врегулювання мовної політики у сфері найменування ергооб’єктів.
Аннотация к работе
З 90-х років ХХ ст. у вітчизняному й зарубіжному мовознавстві стрімко розвивається ергоніміка - наука про кількісно значний сегмент онімного простору: назви різноманітних обєднань людей у політичній, науковій, культурній, виробничій, торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах, зокрема й найменування установ, організацій, закладів, підприємств тощо; тривалий час цей клас власних назв не був у полі уваги лінгвістів. Мікіної (французькі, англійські та російські ергоніми); прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти російських ергонімів комерційної сфери відображено в дослідженні М.В. Шимкевича. Розвиток української ергоніміки стримує недостатність свідчень про сучасний стан і динаміку в часі ергонімної системи в різних регіонах України; вивчення складу, структурних особливостей, змін, тенденцій у називанні ергообєктів дало б змогу визначити загальні закономірності формування та функціонування ергонімів як мовних знаків. Тому поетапне вивчення складу, лексико-семантичних та структурних особливостей ергонімів, мотивів номінації ергообєктів у різних регіонах побутування української мови залишається одним з актуальних завдань українського мовознавства. Луганська зумовлене не лише статусом цього класу онімів у мові та мовленні, а й специфікою функціонування української мови в цьому регіоні.Луганська розподілено на 11 груп, зокрема: ергоніми, мотивовані належністю підприємства власникові, видом діяльності чи сферою надання послуг, спеціалізацією, обєктом продажу, особливостями роботи закладу, місцезнаходженням ергообєкта, уподобаннями власників тощо. Луганська: предметна лексика (43%), найменування осіб (14%), лексика з семантикою престижності й позитивної оцінки (8%), лексика на позначення явищ природи, рослинного й тваринного світу (6%), лексика з семантикою ментальної сфери (6%), власні назви міст, вулиць, штатів, держав, перенесені при найменуванні на торговельні заклади (5%), загальні назви просторової й локальної семантики, географічна лексика (3%), лексеми, що позначають кольори (2%), назви дорогоцінних каменів (1%). Конотація авторитетності, престижності підприємства досягається за рахунок уживання іншомовної лексики, зокрема: а) загальновживаних запозичень: магазин „Грант”, ПП „Гудвіл”, туристичне агентство „Ініціал” та ін.; б) уживання іншомовної лексики, переважно англійської: магазин „AVENUE” (< англ. avenue ‘шлях’, номінатори вбачають у цій назві вказівку на шлях до успіху), магазин „DARLING” (< англ. darling ‘любий, люба’), магазин „Real” (< англ. real ‘реальний’, назвою передається доступність ціни для споживача); в) транслітерації: юридична фірма „Лінкс” (< англ. link ‘звязок’, тобто звязок між постраждалим і юристом), компютерний клуб „Спайдер” (< англ. spider ‘павук’; мережа Інтернет асоціюється зі всесвітньою павутиною) та ін. Двокомпонентні назви представлені такими моделями: а) апелятив апелятив (ТОВ „Глобус - книга”, туристичне агентство „Леді тур”, магазин „Леді плюс” (керують діяльністю фірм жінки); б) атрибутив (займенник) апелятив („Ваша аптека”, магазин „Ваш дім”, ПП „Ваш мотор”, „Ваше таксі”, магазин „Наш дім”); в) апелятив рекламний компонент (ТОВ „Альфа-капітал”, ПП „Мобіл сервіс” та ін.). При утворенні ергонімів від апелятивів використовуються лексеми 22 тематичних груп (ТГ); найпродуктивнішими є такі: ТГ назв, що позначають окремі деталі, сировину, вироби зі сфери виробничо-професійної діяльності людини (ТОВ „Вапно”, ПП „Граніт”, автомагазин „Колесо” та ін.); ТГ лексем, що позначають назви явищ природи, особливостей рельєфу та водних реалій (ПП „Айсберг”, ТОВ „Акваторія”, ТОВ „Веселка” та ін.); ТГ назв зі сфери флори та фауни (басейн „Дельфін”, хімчистка „Фламінго”, меблевий салон „Кедр” та ін.); ТГ назв, що містять фінансову термінологію (банк „Аваль”, фінансово-реєстраційна компанія „Авіста”, ТОВ „Декорт”, МПП „Онколь”, ТОВ „Реміз” та ін.); ТГ назв, що містять рекламну термінологію (універсальна товарна біржа „Гарант”, ТОВ „Ідеал”, ПП „Комфорт”, ПП „Лідер”, стоматологічна клініка „Престиж” і т. ін.); ТГ назв дорогоцінних каменів та мінералів (ТОВ „Агат”, ПП „Діамант”, МСП „Сапфір”, магазин „Рубін”) та ін.Луганська - це система власних назв, що перебуває в постійній динаміці: зявляються найменування нових ергообєктів, деякі назви зникають разом із зникненням чи перейменуванням обєкта. Прагнення номінаторів створити назву, яка б ідеально виконувала рекламну чи культурологічну функції, нерідко є причиною пошуку особливих мотиваційних ознак ергоніма. Умовно нейтральні, виконуючи інформативну функцію, указують на вид діяльності підприємства, обєкт продажу, сферу надання послуг тощо. Відантропонімний тип конотованих ергонімів представлений номенами, що містять у своєму складі імена, прізвища відомих історичних осіб, культурних і громадських діячів, літературних персонажів. Луганська 43% складають назви, утворені шляхом онімізації предметної лексики („Меблі”, „Продукти”, „Одяг”, „Хліб”, „Сувеніри”, „Золото”); 14% - емпороніми, утворені шляхом трансонімізаці