Епізоотологія, діагностика, заходи профілактики та боротьби з хворобою Тешена в СТОВ "Віра" Бердичівського району Житомирської області - Дипломная работа

4.4 Епізоотичні особливості спалаху хвороби Тешена в господарстві 4.5 Аналіз плану з проведення ветеринарних заходів направлених на ліквідацію хвороби Тешена в господарстві 4.6 Визначення економічних збитків та збитків яких не допустили при ліквідації хвороби Тешена у СТОВ “Віра”Вірус РНК-вмісний, належить до роду ентеровірусів, родини пікорнавірусів. При 0ОС вірус може зберігатися до 20 міс. В курячих ембріонах (КЕ) вірус хвороби Тешена не розмножується (Романенко В.Ф.,1972, 1973; Романенко В.П. із співавт., 1974; Сюрин В.Н., Фомина Н.В., 1979; Сюрин В.Н., Бєлоусова Р.В., Фомина Н.В., 1984; Романенко В.Ф., Полевик Е.И., 1990). Вакцинні та вірулентні штами вірусів відрізняються лише за морфологією бляшок, а генетичні ознаки (здатність розмножуватись в культурі клітин при підвищеній температурі, репродуктивна активність після дії на вірус температурою 50ОС протягом год. тощо) не можуть бути використані для диференціації вакцинних і вірулентних штамів цього вірусу (Романенко В.П. із співавт., 1997; Коломійцев із співавт., 1997). В імунологічному відношенні віруси - збудники енцефаломієліту свиней представлені 1 типом, всередині якого розділяють 2 підтипи: до першого належать: РНК-безоболочний нейротропний вірус 1-го серотипу сімейства Picornaviridae, роду Enterovirus (Сюрин В.Н. із співавт., 1991,1998).В центральну нервову систему вірус проникає гематогенним і нейрогенним шляхами, де і відбувається його репродукція. В організмі свиней вірус локалізується і розмножується в шлунково-кишковому тракті, у тканинах шлунково-кишкового тракту він зявляється через 24-72 год. після зараження і його можна виявити протягом 5-7 тижнів. В мигдаликах, мезентеріальних і брижових лімфатичних вузлах вірус зявляється через 48 год. після зараження і його виявляють протягом 6-8 днів. Приблизно на 4-5-й день після появи симптомів хвороби вміст вірусу в тканинах центральної нервової системи знижується, і до моменту загибелі тварини відмічають, так звану ауто стерилізацію. Отже, якщо вірус розмножувався інтенсивно поширюючись на незначну частину кишечнику, то вже в ранній стадії інкубаційного періоду, за певних умов, він потрапляє в центральну нервову систему, де продовжує розмножуватись в різних відділах головного й спинного мозку.Підґрунтям для підозри на хворобу Тешена можуть бути такі клінічні ознаки, як ураження центральної нервової системи, підвищена збудливість на початку захворювання, безцільне пересування тварини по станку з періодичними падіннями на бік, короткочасними судорогами, проявляється блювання, слинотеча, запор, спотворюється або знижується апетит, підвищується температура тіла перед появою та в перші години прояву клінічних ознак, надалі - температура знижується до норми, і навіть нижче норми наприкінці захворювання, а також парези і паралічі передніх і задніх кінцівок, мязів тулуба. Вірус можна виділити з фекалій хворих тварин, проте у звязку з можливістю тривалого перебування вірусу в кишечнику тварин, перехворілих без прояву симптомів хвороби діагностична цінність таких досліджень виявляється низькою (проблемною також є наявність різних сирітських ентеровірусів, які можуть спричинити енцефаломієліти). При відбиранні матеріалу для виділення вірусу слід памятати, що в максимальних концентраціях він міститься в тканинах центральної нервової системи в кінці інкубаційного періоду і на самому початку паралітичної стадії (протягом 1-2 днів); пізніше вміст вірусу в тканинах центральної нервової системи стає дуже незначним, а до моменту загибелі тварин відмічають так звану “аутостерилізацію”. На хворобу Ауєскі особливо тяжко хворіють поросята-сисуни віком від 10 днів, тоді як хвороба Тешена уражує в основному тварин від 2-х до 10-и місячного віку. Процент видужання тварин при хворобі Ауєскі значно вищий, ніж при хворобі Тешена, при якій майже всі хворі тварини гинуть.Метою роботи було вивчення епізоотологічних особливостей виникнення спалаху інфекційного енцефаломіеліту свиней (хвороби Тешена), встановлення можливого джерела збудника інфекції, факторів передачі збудника в СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області. Також, на підставі отриманих результатів досліджень, провести аналіз виконання плану організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів направлених на ліквідацію цього захворювання в даному неблагополучному господарстві. Вивчити епізоотичні особливості спалаху хвороби Тешена в СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області.Дипломна робота виконувалась на базі СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області, де я приймав безпосередню участь у ліквідації даного захворювання як працівник районної державної лікарні ветеринарної медицини. У проведенні всіх ветеринарно-санітарних заходів я приймав особисту участь (клінічний огляд всього свинопоголівя при виникненні хвороби Тешена, розділення стада та щеплення умовно-здоривих тварин, проведення дезінфекцій тощо). У роботі використані матеріали власних досліджень, журнали ветеринарного обліку (форма №3-вет), та форми ветеринарної

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Огляд літератури

1.1 Характеристика збудника та епізоотологія хвороби

1.2 Патогенез, клініка і патологоанатомічні зміни

1.3 Діагностика і диференційна діагностика

1.4 Імунітет, лікування, профілактика і заходи боротьби

2. Мета і завдання досліджень

3. Матеріал і методи виконання роботи

4. Результати власних досліджень

ВСТУП

Хвороба Тешена - це вірусна хвороба свиней, що характеризується розвитком негнійного енцефаломієліту і паралічами, яка проявляється симптомами ураження центральної нервової системи (гіперестезією, мязовим тремором, ністагмом, опістотонусом, тонікоклонічними судомами, “ходульною ходою”, паралічами кінцівок, мязів глотки).

Синонімічними назвами даної хвороби є: ензоотичний енцефаломієліт свиней, інфекційний параліч свиней, вірусний менінгоенцефаліт свиней, богемська чума, хвороба Тальфана, хвороба Клобука.

Вперше про це захворювання повідомив Трефні в 1930 р. Він описав ензоотію серед свиней містечка Тешені у Чехословаччині, у звязку з чим це захворювання отримало назву хвороба Тешена. В 1933 р. хвороба Тешена була докладно описана Клобуком. Ця хвороба наприкінці 30-х рр. ХХ століття поширилась у Чехословаччині, а також була зареєстрована в Німеччині, Австрії, Югославії, Швеції, Франції, на острові Мадагаскар. У 1948 р. вона зявилась в Італії, в наступні роки в Португалії, Данії, Польщі, Болгарії, а також в Канаді та ЧІНА. В Англії хвороба Тешена описана в 1957 р., яку назвали хвороба Тальфана. В колишньому СРСР хворобу діагностували на Україні у 1973 р. в Закарпатській області.

Важливим питанням сьогодення залишається діагностика даного захворювання в лабораторіях ветеринарної медицини України, лікування із застосуванням препаратів інтерферону та вірусоспецифічної дії, профілактика даного захворювання із застосуванням різних типів вакцин, тощо.

Вивченню питань епізоотології, діагностики, заходів профілактики та боротьби з хворобою Тешена в СТОВ “Віра” Бердичівського району Житомирської області, де я приймав участь, як фельдшер районної державної лікарні ветеринарної медицини, у ліквідації цього захворювання, присвячена дана дипломна робота.