Епізоотологічний моніторинг пастерельозу свиней в господарствах України. Епізоотичні штами пастерел та їх біологічні властивості. Серологічне типізування збудника пастерельозу свиней і особливості удосконалення методів діагностики та профілактики хвороби.
Аннотация к работе
В Україні галузь свинарства зазнає відчутних матеріальних втрат внаслідок хвороб свиней незаразної та інфекційної етіології. Значних економічних збитків господарствам завдає пастерельоз. В господарствах України епізоотичний стан стосовно пастерельозу свиней вивчено недостатньо. Різні серологічні варіанти пастерел, які відрізняються за антигенною будовою, можуть обумовлювати неоднакові за клінічним проявом форми пастерельозу. Для вирішення цих питань необхідно провести епізоотологічний моніторинг пастерельозу свиней в господарствах України, удосконалити методи діагностики та профілактики інфекції з урахуванням сучасних досягнень науки і практики у вивченні патогенності збудника хвороби, чим і був зумовлений вибір теми дисертаційної роботи.Епізоотологічний моніторинг пастерельозу свиней в Україні було здійснено шляхом ретроспективного аналізу ветеринарних статистичних даних 1978-1997 рр. Дослідження за темою дисертації були проведені протягом 1996-1998 рр. на базі лабораторії ветсанекспертизи продуктів тваринництва Інституту ветеринарної медицини УААН, відділу бактеріології Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, обласних і районних лабораторій ветеринарної медицини, а також в неблагополучних щодо пастерельозу свиней господарствах Чернігівської, Житомирської та Рівненської областей. Крайову епізоотичну ситуацію щодо захворювання вивчали при обстеженні господарств Чернігівської, Житомирської та Рівненської областей, а також шляхом аналізу матеріалів ветеринарної звітності (форма-1вет) Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України, обласних управлінь ветеринарної медицини; звітних даних обласних гідрометеорологічних станцій та Чернігівського філіалу Республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню. Ретроспективний аналіз статистичних даних ветеринарної звітності стосовно пастерельозу свиней у порівняльно-історичному та порівняльно-географічному аспектах свідчить, що за 20 років (1978-1997 рр.) в Україні зареєстровано 497 пунктів, неблагополучних щодо пастерельозу свиней. Зменшення кількості НБП з пастерельозу свиней за останні роки, вірогідно, повязане із значним скороченням поголівя свиней в господарствах, особливо промислового типу і спеціалізованих, що знижує ризик передачі збудника. У процесі роботи було вивчено 64 штами збудника захворювання, ізольованих від свиней, які загинули або були вимушено забиті з клінічними ознаками гострого (n =46 ) та хронічного перебігів (n =18) пастерельозу.В Україні пастерельоз свиней має переважно ензоотичний прояв і є проблемою для спеціалізованих господарств. За даними епізоотологічного моніторингу протягом 1978-1997 рр. зареєстровано 497 неблагополучних пунктів щодо пастерельозу свиней, у т.ч. в зоні Полісся 63 %, зоні Лісостепу - 21, зоні Північного та Центрального степів - 10, передгірських та гірських районах - 5, і в зоні Південного степу - 1 % неблагополучних пунктів. Показники захворюваності та смертності (на 1000 свиней) найвищими були у Волинській області (відповідно 5,7 та 1,5 ), найнижчими - у Миколаївській та Одеській областях (0,01); летальність від пастерельозу свиней була в межах 6,5-100 %. За 1988-1997 рр. порівняно з попереднім десятиріччям у господарствах України рівень захворюваності свиней збільшився в три рази, смертності - в 3,2, летальності - в 1,1, а коефіцієнт вогнищевості - в 5,2 рази, що свідчить про недостатню ефективність протиепізоотичних заходів, що проводились. Кількість неблагополучних пунктів щодо пастерельозу свиней збільшувалась у 2 рази при підвищенні температури довкілля на 3° С, відносної вологості повітря на 4 % та збільшенні середньорічної кількості атмосферних опадів на 153 мм.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
В Україні пастерельоз свиней має переважно ензоотичний прояв і є проблемою для спеціалізованих господарств. За даними епізоотологічного моніторингу протягом 1978-1997 рр. зареєстровано 497 неблагополучних пунктів щодо пастерельозу свиней, у т.ч. в зоні Полісся 63 %, зоні Лісостепу - 21, зоні Північного та Центрального степів - 10, передгірських та гірських районах - 5, і в зоні Південного степу - 1 % неблагополучних пунктів.
Максимальне значення індексу епізоотичності відмічено у Чернігівській та Волинській областях - 1,0, у Рівненській та Житомирській областях - 0,9.
Показники захворюваності та смертності (на 1000 свиней) найвищими були у Волинській області (відповідно 5,7 та 1,5 ), найнижчими - у Миколаївській та Одеській областях (0,01); летальність від пастерельозу свиней була в межах 6,5-100 %.
За 1988-1997 рр. порівняно з попереднім десятиріччям у господарствах України рівень захворюваності свиней збільшився в три рази, смертності - в 3,2, летальності - в 1,1, а коефіцієнт вогнищевості - в 5,2 рази, що свідчить про недостатню ефективність протиепізоотичних заходів, що проводились.
Випадки захворювання спостерігались частіше в осінньо-зимовий період. Так, за період спостережень в неблагополучних господарствах України з вересня по грудень виявлено 51,6 % хворих свиней; в господарствах зони Полісся в осінні місяці - 48 % . Кількість неблагополучних пунктів щодо пастерельозу свиней збільшувалась у 2 рази при підвищенні температури довкілля на 3° С, відносної вологості повітря на 4 % та збільшенні середньорічної кількості атмосферних опадів на 153 мм.
За розробленою нами схемою одержані типоспецифічні сироватки до капсульного антигену референтних штамів пастерел типів А, В і D. Застосовуючи ці сироватки в РНГА, досліджено 64 епізоотичні штами пастерел, з яких до серотипу В віднесено 37 %, до серотипу А - 23 %, серотипу D - 8 %.
Встановлено, що пастерели серотипу В виділяються переважно від свиней з гострим перебігом інфекції, в той час, як при хронічному перебігу частіше зустрічається серотип А, рідше - D.
Найчутливішими культури пастерел були до антибіотиків (спектоміцин, тетрациклін, стрептоміцин, байтрил та гентаміцин), зона затримки росту яких дорівнювала 14-20 мм. Культури були резистентними до еритроміцину, лінкоміцину, мономіцину, олеандоміцину.
За умови дотримання параметрів мікроклімату в тваринницьких приміщеннях: температура повітря в межах 19-20° С, відносна вологість 60-70 %, загальна бактеріальна забрудненість повітря - до 105,2 тис. м.т. /м3, захворюваність свиней на пастерельоз знижувалась на 1,9 %.
Сума економічних збитків внаслідок спалаху пастерельозу в неблагополучному господарстві та витрати на проведення ветеринарних протипастерельозних заходів у розрахунку на одну наявну тварину склали відповідно 5,0 та 0,5 грн.
Внести до діючої інструкції щодо заходів з профілактики та ліквідації пастерельозу сільськогосподарських тварин “Методичні рекомендації з виготовлення та застосування типоспецифічних сироваток для серологічного типізування пастерела мультоцида”, розроблених нами і затверджених методичною комісією Інституту ветмедицини УААН 16.12.98 р. (протокол №4).
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
При постановці діагнозу на пастерельоз свиней слід враховувати особливості крайової епізоотології, форми перебігу інфекції, розвиток якої значною мірою залежить від дії природно-географічних і господарських факторів. Результати досліджень можна використовувати при прогнозуванні, плануванні та проведенні протиепізоотичних заходів.
Для антигенної ідентифікації збудника пастерельозу свиней, діагностики та специфічної профілактики інфекції розроблені “Методичні рекомендації з виготовлення та застосування типоспецифічних сироваток для серологічного типізування пастерела мультоцида”, затверджені методичною комісією Інституту ветеринарної медицини УААН від 16 грудня 1998 р. (протокол № 4).
При підтвердженні діагнозу на пастерельоз, а також для попередження спалахів інфекції слід проводити заходи, викладені в “Рекомендаціях з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу”, затверджених науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МІНАПК України від 17 грудня 1999 р. (протокол № 2).
Список литературы
Мазур Т.В., Москалюк В.І. Біологічні стандарти - запорука якості вакцин та сироваток // Вет. медицина України. - 1997. - №2. - С.35. Дисертант узагальнив отримані результати досліджень.
Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Поширення, економічні збитки та профілактика пастерельозів свиней // Вет. медицина України. - 1997. - №8. -С.16-17.Дисертанту належить основна частина досліджень з вивчення поширення пастерельозу свиней на території України.
Москалюк В.І. Вплив метеорологічних факторів на частоту спалахів пастерельозу свиней // Вет. медицина України. - 1999. - №8. - С.22.
Тарасюк Т.І., Волинець Л.К., Москалюк В.І., Яненко В.М., Яненко У.М. Вплив факторів зовнішнього середовища на виживання збудника пастерельозу // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 1999. - Вип. 4. - С.181-182. Дисертанту належить частина роботи щодо ідентифікації виділених із досліджуваних середовищ штамів пастерел.
Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І., Москаленко О.І., Зоценко Л.В., Яненко У.М., Яненко В.М., Москалюк В.І., Прокоп?юк О.Г. Ефективність щеплення свиней вакциною “ПАСАКО” // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 2001. - № 36. - С.111-114. Дисертант приймав участь у визначенні антигенної активності вакцинних штамів пастерел.
Мазур Т.В., Москалюк В.І., Волинець Л.К. Деякі епізоотичні показники пастерельозу свиней та їх значення в проведенні оздоровчих заходів // Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки і проблеми: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. - Харків. - 1997. - С. 125.
Москалюк В.І. Епізоотичні показники пастерельозів свиней в ряді господарств поліської зони України // Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва: Зб. статей Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів. - 1997. - С.212-213.
Волынец Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.И., Москалюк В.И. Эпизоотические показатели пастереллеза свиней в Украине // Materiale simpozionului international al sefilor catedrelor de epizootologie si bolilor infectioase ale animalelor cu privire la problema: Perspectivele ameliorarii procesului didactic al cursului de epizootologie, conceptia actuala despre etiologia si profilaxia bolilor infectioase ale animalelor. - Chisinau. - 1998. - S.18-20.
Волинець Л.К., Мазур Т.В.. Москалюк В.І., Кузьменко Т.В., Тарасюк Т.І. Пастерелоносійство у свиней // Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера): Наукові статті конференції. - Рівне. - 1998. - С. 25-26.
Москалюк В.І. Причини виникнення, лікування та профілактика пастерельозу свиней // Проблеми патології тварин та шляхи їх вирішення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. - К. - 2000. - С. 52-54.