Визначення епізоотологічних особливостей туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області. Встановлення основних причин тривалого неблагополуччя господарств. Аналіз заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби.
Аннотация к работе
Ензоотичність захворювання, яка формується на окремих територіях потребує ретельного вивчення його епізоотології та, на підставі цього, розроблення, з урахуванням регіональних рушійних факторів епізоотичного процесу, науково обґрунтованої системи профілактики та боротьби з хворобою без застосування вакцини, так як стосовно її ефективності існують протилежні думки /Ю.Я. Вивчити динаміку епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби і дати епізоотологічну оцінку ефективності протиепізоотичних заходів в Дніпропетровській області за останні 34 роки /1965-1998 рр./; Визначити економічні збитки від туберкульозу великої рогатої худоби; Розробити систему комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби. Встановлені епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області дали можливість розробити комплексну систему науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з хворобою.Епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській областіВивчення тенденції прояву епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби протягом 34 річного періоду засвідчило наявність тільки одного підйому напруженості, що твердить про особливості впроваджуваних протиепізоотичних заходів на конкретній адміністративно-господарській території. Протягом аналізованого періоду /1965-1998 рр./ в 20 /90,9%/ з 22 адміністративно-господарських районів реєструвався туберкульоз, в тому числі 1-5 років - 5 /25,0%/; 6-10 років - 3 /15,0%/; 11-15 років - 7 /35,0%/; 16-20 років - 3 /15,0%/; 21-25 років - 1 /5,0%/; 26 років і більше - 1 /5,0%/. За останні 18 років /1981-1998 рр./ на фоні поступового щорічного зниження /в 2 раза/ кількості неблагополучних пунктів /з 50,8 4,4 в 1981-1989 рр. до 20,8 3,7 в 1990-1998 рр./, більш інтенсивно /3,6 раза/ знижувалася кількість реагуючих /з 14511,5 2121,7 до 3963,8 940,6 відповідно/. Разом з цим коефіцієнт вогнищевості, на фоні вірогідного зниження /2,4 раза/ кількості неблагополучних пунктів, знижувався значно повільніше /тільки в 1,4 раза/, а середній відсоток частоти прояву патологоанатомічних змін у тварин в перший аналізований період /1981-1989 рр./ склав 44,0 4,4, а в наступний /1990-1998 рр./ - 50,5 8,5, що в 1,1 раза більше, ніж в попередній. Досліджуючи протягом 1996-1998 рр. вікову структуру реагуючого поголівя на 25435 тваринах, в тому числі на 11394 коровах 20 неблагополучних пунктів, встановлено поступове зниження частки алергічних реакцій у молодняка /з 42,0±4,2% в перші сім досліджень до 34,1±6,2% в наступні вісім в 1998 році / із середньорічним темпом 0,37%.Визначена епізоотологічна особливість туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області, удосконалено діагностику та розроблена система комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби. В 1981-1998 рр. знижувалися кількість неблагополучних пунктів, кількість реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців тварин та коефіцієнт вогнищевості відповідно в 2,4; 3,6; 1,4 раза а відсоток патологоанатомічного прояву хвороби лишався на попередньому рівні. В 85,0 господарств туберкульозна інфекція великої рогатої худоби реєструвалася повторно через різні строки після оздоровлення. Частота патологоанатомічного прояву туберкульозу тенденційно збільшувалася з віком тварин, розпочинаючи з пятимісячного віку /5,2%/ і у восьмимісячному віці рівнялася 10,3%. В неблагополучних щодо туберкульозу господарствах ППД-туберкулін для ссавців, виготовлений фірмою “Біолек” /м.Харків/, володіє більш високою специфічністю, ніж алерген, виготовлений Курською біофабрикою.
Вывод
Епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області1. Визначена епізоотологічна особливість туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області, удосконалено діагностику та розроблена система комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби.
2. Епізоотологічною особливістю туберкульозу є значне розповсюдження та ензоотичність хвороби на окремих територіях /районах/.
3. В 1981-1998 рр. знижувалися кількість неблагополучних пунктів, кількість реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців тварин та коефіцієнт вогнищевості відповідно в 2,4; 3,6; 1,4 раза а відсоток патологоанатомічного прояву хвороби лишався на попередньому рівні.
4. Довготривалому прояву туберкульозу в окремих стадах сприяв рецидив хвороби. В 85,0 господарств туберкульозна інфекція великої рогатої худоби реєструвалася повторно через різні строки після оздоровлення. Основним рушійним фактором розвитку епізоотичного процесу визначено згодовування народженому молодняку неякісно знезараженого молока, контамінованого збудником туберкульозу.
5. Стан зараженості молодняку M.bovis частіше виявлявся у 9-18 місяців /12,7-15,7%/. У молодшого та старшого поголівя частота алергічних реакцій зменшувалася з найнижчим показником у телят віком 2-4 місяці /0,3%/. Частота патологоанатомічного прояву туберкульозу тенденційно збільшувалася з віком тварин, розпочинаючи з пятимісячного віку /5,2%/ і у восьмимісячному віці рівнялася 10,3%.
6. Рецидив туберкульозу спостерігався частіше у корів першої /32,8%/, другої /24,7%/ та третьої /14,6%/ лактації.
7. В окремих імунізованих вакциною BCG тварин /7-11%/ не спостерігалося адаптації до внутрішнього середовища макроорганізму мікобактерій вакцинного штаму /частіше у дорослого поголівя/. 8. В неблагополучних щодо туберкульозу господарствах імунізація тварин вакциною BCG не сприяє зниженню напруженості епізоотичного процесу. 9. В неблагополучних щодо туберкульозу господарствах ППД-туберкулін для ссавців, виготовлений фірмою “Біолек” /м.Харків/, володіє більш високою специфічністю, ніж алерген, виготовлений Курською біофабрикою. В скомпрометованих у відношенні мікобактеріозної інфекції стадах ППД-туберкулін для ссавців Курської біофабрики виявляє більше реагуючих тварин, ніж алерген фірми “Біолек”.
10. Виробниче випробування бактеріологічної ефективності живильного середовища Левенштейна-Ієнсена показало перевагу удосконаленого над традиційним як по швидкості появи перших колоній M.bovis /на 10 днів/, так і по кількості позитивних результатів.
11. Економічний збиток на одну захворілу на туберкульоз тварину складає 585,9 грн. На 92,1% він формується прямими втратами від захворювання.
12. Впроваджено систему комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби /1996 р./.
ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ
1. Стан епізоотичної ситуації з туберкульозу великої рогатої худоби в в деяких регіонах потребує вивчення епізоотології хвороби і, на цій основі розробки регіональних систем науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби.
2. З метою підвищення ефективності боротьби з туберкульозом необхідно: -алергічні дослідження великої рогатої худоби проводити з пяти-шестимісячного віку;
-недопускати використання в системі оздоровчих заходів вакцини BCG;
-забезпечувати фінансову підтримку проведення організаційно-господарських заходів.
3. Провести більш широке виробниче випробування специфічності та активності туберкулінів, а також бактеріологічної ефективності удосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена.
4. Спрямувати наукові дослідження на вивчення факторів, які сприяють адаптивній здатності мікобактерій щодо тканин макроорганізма та штучного живильного середовища. туберкульоз рогатий худоба епізоотологічний
Список литературы
1. Короленко Л.С. Вакцина BCG у системі протитуберкульозних заходів: доцільність та ефективність використання //Вет.медицина України.-1998. -№4. -С. 38-40.
2. Ткаченко О.А., Короленко Л.С. Специфічність та активність туберкулінів при діагностиці туберкульозу великої рогатої худоби //Вет. медицина України.-1998. -№7. -С.12-13.
Автором проведені алергічні, патологоанатомічні дослідження, математична обробка даних та написання аналітичної частини роботи.
3. Економічні збитки від туберкульозу великої рогатої худоби /О.А. Ткаченко, В.Ю. Хозей, М.І. Орлов, Л.С. Короленко //Вет.медицина України.-1999.-№2. -С.22-23.
Автором проведено алергічні, патологоанатомічні дослідження, збір статистичних даних, їх обробка та аналіз.
4.Тропізм мікобактерій та його обумовленість фактором Х5 живильного середовища /Л.С. Короленко, В.О. Бусол, О.А. Ткаченко, Н.Г. Драган, Л.О.Ткаченко //Вет.медицина України. -1997. -№12. -С.16-17.
Автором проведено доставку біологічного матеріалу, підготовку його до біохімічних досліджень, облік росту культур мікобактерій й написання аналітичної частини.
5. Короленко Л.С., Ткаченко О.А. Система комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби-службі ветеринарної медицини //УВМ Дніпропетровської облдержадміністрації; Дніпропетр. держ. агр. ун-т. -Дніпропетровськ, 1996.-44 с.
Автором підібрано практичний матеріал і написано :Організація протитуберкульозних заходів /розділ 4/; Організаційно-методичні підходи щодо планування протитуберкульозних заходів /розділ 7/.