Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні - Автореферат

Проведення епізоотологічного моніторингу грипу птахів в Україні показало, що наявність антитіл до збудника грипу виявляється у різних видів птахів з вираженою тенденцією до підвищення титрів специфічних антитіл у птахів, що стаціонарно мешкають на територіях, через які пролягають шляхи міграції перелітних видів (Абрамов А.В., Герман В.В., 2006; Могилевський Л.Я. та ін., 2006). Відоме антигенне різноманіття збудника грипу, різний рівень патогенності циркулюючих у природі штамів, а також особливості патогенезу та прояву хвороби у тварин різних видів аргументують важливість і необхідність проведення відповідного епізоотологічного моніторингу, включаючи як наземні, так і водні осередки пташиного грипу, орієнтують на розробку та впровадження в практику ветеринарної медицини раціональних і ефективних методів визначення ступеня вірулентності штамів (ізолятів), які обумовлюють спалах хвороби. У звязку з вищенаведеним, епізоотологічний моніторинг грипу птахів, зокрема вивчення особливостей збереження вірусу і його поширення у наземному та водному середовищах, наявність проміжних господарів (личинки комах, риби, земноводні) є вкрай необхідним, а розробка інтегральної системи контролю за спалахами хвороби на території України є нагальною потребою сьогодення. Мета роботи - визначити особливості циркуляції вірусу та формування природних наземних і водних осередків грипу птахів в України для удосконалення системи профілактичних та оздоровчих заходів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: - здійснити епізоотологічне обстеження птахівничих господарств, деяких перелітних, синантропних та птахів приватного сектору на території України щодо пташиного грипу;Дослідження виконувались з 2003 по 2007 рік у науковій лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет”, у Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини, а також у референтних центрах з вивчення грипу птахів VLA (Вейбрідж, Англія), Федеральній державній установі “Федеральний центр охорони здоровя тварин” (Володимир, Росія) і Федеральній державній установі “Центральний науково-дослідний інститут епідеміології” (Москва, Росія). Для досліджень на грип відбирали свіжі трупи та хвору птицю у кількості не менше пяти голів з кожної групи, підозрілої у захворюванні (Manual of diagnostic tests, 2004). Однорічним коропам двох експериментально заражених груп (в кожній по 15 риб) уводили внутрішньочеревно 0,1 та 0,2 см3 ізоляту “A(chironomida)Azov/11/ 2006(H5N1)” вірусу грипу птахів, а одній контрольній групі (15 риб) вводили розчин Рінгера. Створені нами карти-схеми наявності поголівя птахів на птахофабриках АР Крим та спеціалізації птахогосподарств України свідчать, що значна кількість поголівя птахів утримується на промислових птахофабриках. В 2006 році було досліджено на грип 307024 проби, в т.ч. диких птахів - 17104, синантропних птахів - 15890, птахів приватного сектору - 168274 та птахів у птахогосподарствах - 105756 проб.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в проведенні епізоотологічного моніторингу високопатогенного грипу птахів (H5N1) на території України та виявленні природних осередків цієї хвороби, які виникли внаслідок спалахів на півдні України (АР Крим, Одеська та Херсонська області) у 2005-2007 роках. Встановлено перелік видів птахів, які найбільш чутливі до високопатогенного вірусу грипу птахів, та охарактеризовано ареал їх проживання. Циркуляція збудника грипу між представниками різних видів пернатих може призвести до появи реасортантів з високою вірулентністю. Вперше в Україні ізольовано високопатогенний вірус грипу від птахів 6 видів, з яких 4 види (дикі гуси, качки, лиски, баклани) надають перевагу гніздуванню у водних та навколоводних біотопах, пятий вид (дрозди) - мешкають на сухій рівнинній місцевості, а для місць гніздування шостого виду (павичі) - необовязкова наявність великих водоймищ. Застосування молекулярно-генетичних методів досліджень дало змогу встановити, що серед ізолятів високопатогенного вірусу грипу птахів не виявлено мутацій збудника адаптогенного характеру до рецепторів слизової оболонки респіраторного тракту людини, а також генетичних змін, що зумовлюють стійкість вірусу до ремантадину, амантадину та азельтимівірину.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в проведенні епізоотологічного моніторингу високопатогенного грипу птахів (H5N1) на території України та виявленні природних осередків цієї хвороби, які виникли внаслідок спалахів на півдні України (АР Крим, Одеська та Херсонська області) у 2005-2007 роках. Встановлено перелік видів птахів, які найбільш чутливі до високопатогенного вірусу грипу птахів, та охарактеризовано ареал їх проживання. Циркуляція збудника грипу між представниками різних видів пернатих може призвести до появи реасортантів з високою вірулентністю.

2. Вперше в Україні ізольовано високопатогенний вірус грипу від птахів 6 видів, з яких 4 види (дикі гуси, качки, лиски, баклани) надають перевагу гніздуванню у водних та навколоводних біотопах, пятий вид (дрозди) - мешкають на сухій рівнинній місцевості, а для місць гніздування шостого виду (павичі) - необовязкова наявність великих водоймищ.

3. Епізоотія грипу в грудні 2005 - червні 2006 років була зумовлена високопатогенним вірусом грипу “A/chiken/Crimea/1/2005(H5N1)”, який подібний до ізолятів, виділених від деяких водоплавних птахів з оз. Цинхай (Китай) та ізолятів від диких птахів з Монголії, що зумовили епізоотії грипу птахів у Росії, в 2005 році, в Новосибірській, Тульській та Архангельській областях. Спорідненість за геном гемаглютиніну становить від 99,2 % до 99,8 %, а за геном нейрамінідази - від 99,5 % до 99,7 %.

4. Застосування молекулярно-генетичних методів досліджень дало змогу встановити, що серед ізолятів високопатогенного вірусу грипу птахів не виявлено мутацій збудника адаптогенного характеру до рецепторів слизової оболонки респіраторного тракту людини, а також генетичних змін, що зумовлюють стійкість вірусу до ремантадину, амантадину та азельтимівірину.

5. Вперше з личинок комарів - хіронамід, зібраних у системі озер Сиваша (Херсонська область, Україна), виділений і ідентифікований високопатогенний вірус грипу птахів “A(chironomida)Azov/11/2006(H5N1)”, який за нуклеотидною послідовністю геному суттєво відрізняється від штаму “A/chiken/Crimea/1/2005(H5N1)”.

6. Виділений штам “A(chironomida) Azov/11/2006(H5N1)”, що виявився патогенним для курячих ембріонів, зумовлює їх загибель протягом 48 годин після зараження. Концентрація вірусу в алантоїсній рідині сягає 108,45ЕЛД50/0,1 см3. Патогенна дія вірусу в курячих ембріонах характеризується ураженням головного та спинного мозку, мозкових оболонок, ендотелію судин, ознаками жирової дистрофії гепатоцитів та зернистої дистрофії клітин коркового шару нирок. Штам обумовлює чітку цитопатогенну дію в культурі курячих фібробластів, і при цьому вірус накопичується у титрі 105,9ЦПД50/0,1 см3.

7. Встановлена можливість перебування в організмі риб (протягом 3-5 діб) вірусу високопатогенного грипу птахів після його інокуляції в черевну порожнину. Динаміка стану імунокомпетентних органів коропа (гепатопанкреас, нирки, селезінка), вмісту білка та активність лізоциму у цих органах та сироватці крові відображає реакцію риб на інфікування їх вірусом пташиного грипу, яка проявляється загальним адаптаційним синдромом. Достовірне (р<0,05) підвищення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові заражених коропів, а також відсутність патологоанатомічних змін в їх організмі свідчить про природну резистентність організму коропових риб до вірусу пташиного грипу.

8. Високопатогенний вірус пташиного грипу, інокульований в організм медичної пявки, зберігає свою вірулентність впродовж 45 діб, що обумовлює необхідність подальшого вивчення цього явища на предмет причетності пявок до резервуара, джерела або механічного фактора переносу інфекції.

9. Вперше запроваджена альтернативна гіпотеза контролю і поширення пташиного грипу шляхом визначення аліментарного механізму “естафетної” передачі збудника ланцюгом харчування хіронаміди: птахи або хіронаміди - риби - птахи за наявності відповідних факторів. Аборигенні види водоплавних птахів можуть включатися в циркуляцію збудника через трофічний звязок з гідробіонтами.

10. Розроблена ефективна електронна інтегральна програма контролю за спалахами грипу птахів в Україні, яка дає можливість оперативно організовувати і проводити заходи боротьби з цією інфекційною хворобою.

Пропозиції виробництву

1. Для профілактики та ліквідації грипу птахів на території України розроблена електронна інтегральна програма контролю пташиного грипу, яка передбачає проведення комплексних заходів в епізоотичному вогнищі, неблагополучному пункті, зонах нагляду і загрози.

2. Штам “A(chironomida)Azov/11/2006(H5N1)” доцільно використовувати при розробці вітчизняних засобів діагностики високопатогенного грипу птахів.

3. Результати досліджень склали основу “Інструкції по заходах боротьби з грипом птиці”, наказ ДДВМ України №96 від 26.10.2005, наказ Міністерства юстиції України №1304/1158 від 31.10.2005.

1. Абрамов А.В. Ранняя диагностика гриппа птиц // Вет. мед. України. - 2006. - №4. - С. 12-14.

2. Абрамов А.В., Галатюк О.Є. Пявка - як можливий резервуар збудника пташиного грипу (H5N1) // Вет. мед. України. - 2007. - № 4. - С. 13-14. (Здобувач провів дослідження з вивчення медичної пявки як можливого резервуара збудника пташиного грипу, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував роботу до друку).

3. Абрамов А.В., Герман В.В. К вопросу о возникновении высокопатогенного вируса гриппа птицы на территории Украины // Міжвідомчий темат. наук. зб. “Ветеринарна медицина”. - Харків, 2006. - №87. - С. 13-16. (Здобувач проаналізував основні причини виникнення грипу птахів на території України і підготував роботу до друку).

4. Абрамов А.В., Троценко З.Р., Галатюк О.Є. Особливості циркуляції штамів вірусу грипу птахів на території України // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2007. - Вип. 44. - С. 15-20. (Здобувач провів дослідження з вивчення циркуляції патогенних штамів вірусу грипу птахів на території України, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував роботу до друку).

5. Галатюк О.Є., Абрамов А.В. Роль водних тварин у формуванні природних вогнищ інфекції // Науково-теоретичний збірник “Вісник Державного агроекологічного університету”. - Житомир, 2007. - Т.1, №2 (19). - С. 76-83. (Здобувач вивчив роль медичної пявки і мотиля у формуванні природних вогнищ пташиного грипу, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував роботу до друку).

6. Абрамов А.В. Молекулярно-генетичний аналіз вірусу пташиного грипу, виділеного в системі озер Сиваш // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету: Ветеринарні науки. - Луганськ, 2007. - №78 (101). - С. 3-8.

7. Стегній Б.Т., Герілович А.П., Головко А.М., Олійник Л.В., Абрамов А.В., Лимарська О.Ю., Бузун А.І., Стегній А.Б. Розробка засобів моніторингу високопатогенного грипу птиці та ньюкаслської хвороби на основі методів ПЛР-аналізу // Міжвідомчий темат. наук. зб. “Ветеринарна медицина”. - Харків, 2007. - № 88. - С. 222-229. (Здобувач провів молекулярну діагностику (ПЛР, сиквенування), біоінформаційний аналіз нуклеотидних послідовностей генів М, гемаглютиніну та нейрамінідази вірусу грипу).

8. Герман В.В., Синицин В.А., Абрамов А.В., Троценко З.Р. О гриппе птицы в Украине // Сб. матеріалів III Междунар. научн. конф. “Мониторинг распространения и предотвращения особо опасных болезней животных и птиц”. - Самарканд, 2006. - С. 115-118.

9. МПК (2006) А61В 10/00 Біологічний засіб діагностики збудника паразитарної хвороби у людини або тварини: Пат. №13934, Україна /Абрамов А.В., Давидов О.М. - Заявка №200510867; Заявлено 17.11.2005.; Опубл. 17.04.2006. - 2006. - Бюл. №2. - 2 с.

10. МПК (2006) А61L 2/00 Спосіб контролю поширення захворювання пташиного грипу: Пат. №18122, Україна / Абрамов А.В., Давидов О.М. - Заявка №200605955; Заявлено 30.05.2006.; Опубл. 16.10.2006. - 2006. - Бюл. №10. - 4 с.