Патологоанатомічний огляд трупа свині, що загинула від колібактеріозу. Анамнез, клінічні ознаки захворювання, висновок і діагноз, епікриз. Технічні вимоги і особиста безпека при розтині, знешкодження місця огляду і довкілля, заходи щодо утилізації трупа.
Аннотация к работе
Порося хворіло з ознаками підвищеної температури тіла (41С). спостерігали пригнічення, шаткість при стоянні, незначний пронос. З подібними клінічними ознаками у даному свинокомплексі загинуло ще 7 поросят (3 тварини з цього приплоду, та 4 тварини з приплоду іншої свиноматки). Слизова оболонка носової порожнини блідо-рожева, без нашарувань. Слизова оболонка статевої щілини блідо-рожева, волога, без витікань. Гортань: слизова оболонка анемічна, без крововиливів, слиз відсутній, сторонній вміст не виявлено.На підставі анамнезу, клінічних ознак, комплексу патологоанатомічних змін слід вважати, що свиня загинула від колібактеріозу. Колітоксемія спричинила розвиток запальних і дистрофічних процесів в організмі. патологоанатомічний епікриз свиня колібактеріоз Колібактеріоз - гостре захворювання молодняку, що проявляється проносом, зневодненням організму, ознаками інтоксикації та септицемією. Колібактеріоз уражає новонароджений молодняк усіх видів тварин: поросят з перших днів життя до 20-ти денного віку. У разі ентерального зараження високо вірулентними типами локальної інфекції збудник проникає в лімфатичну і кровоносну системи де розмножується, спричиняє септицемію і токсемію, що зумовлює розвиток ентеротоксемічної форми колібактеріозу і загибель тварини.
Вывод
На підставі анамнезу, клінічних ознак, комплексу патологоанатомічних змін слід вважати, що свиня загинула від колібактеріозу. Колітоксемія спричинила розвиток запальних і дистрофічних процесів в організмі. патологоанатомічний епікриз свиня колібактеріоз
Епікриз
Колібактеріоз - гостре захворювання молодняку, що проявляється проносом, зневодненням організму, ознаками інтоксикації та септицемією.
Збудником хвороби є ентеропатогенна кишкова паличка Escherichia coli, що належить до родини Enterabacteriacae, має адгезивні та токсичні властивості.
Колібактеріоз уражає новонароджений молодняк усіх видів тварин: поросят з перших днів життя до 20-ти денного віку. Колібактеріоз, як правило, зявляється ззовні і може набувати великого поширення зі значним відходом молодняку. Характерною ознакою колібактеріозу є висока захворюваність (30-75%) і летальність(60-90%), а також постійне зростання кількості хворих і тяжкості клінічного прояву хвороби в міру розвитку ензоотії, що є наслідком накопичення збудника в приміщеннях та підвищення його вірулентності за рахунок багаторазового пасажування через організм хворого молодняку. Під кінець спалаху інфекції спостерігається масове пере зараження тварин незалежно від їх резистентності та інших захисних факторів організму. Колібактеріоз реєструється у вигляді ензоотії лише в період масових опоросів і тільки серед новонароджених тварин.
У виникненні цієї хвороби вирішальне значення мають такі фактори, як неповноцінна годівля та неправильне утримання і відхилення від нормативних параметрів вирощування новонароджених тварин, невиконання ветеринарно-санітарних заходів та правил особистої гігієни обслуговуючим персоналом. Джерелом збудника є хворі та перехворілі поросята, а також матері-носії патогенних серотипів кишкової палички. Факторами передаванні збудника є предмети догляду, посуд, повітря, мухи, коти (механічні переносники). Зараження відбувається через травний канал, можливе внутрішньоутробне зараження та народження інфікованих тварин.
При ураженні через травний канал розвивається ентеритна форма. У виникненні та перебігу колібактеріозу важливим фактором є низька резистентність новонародженого молодняку. У разі ентерального зараження високо вірулентними типами локальної інфекції збудник проникає в лімфатичну і кровоносну системи де розмножується, спричиняє септицемію і токсемію, що зумовлює розвиток ентеротоксемічної форми колібактеріозу і загибель тварини.
Інкубаційний період при захворюванні триває кілька годин, перебігає хвороба у двох формах - септичний і ентеритний. Поросята гинуть(до 60%) у продовж 1-2 діб на фоні зневоднення та виснаження організму. При ентеритній формі відмічають пригнічення, прогресуючий пронос. Температура тіла не підвищена. При септичній формі спостерігають бактеріемію, відмову від корму вялість, сухість слизової оболонки носової порожнини, іноді пронос; токсикоз зумовлений бактеріальними токсинами, що проникають у кров. Діагноз колібактеріоз установлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень. У диференційному відношенні колібактеріоз відрізняють від анаеробної дизентерії, трансмісивного гастроентериту, ентеровірусного гастроентериту, сальмонельозу.
При анаеробній дизентерії характерним є надгострий перебіг, кривавий пронос, швидка загибель тварини протягом 2-4 годин. Ентеровірусний гастроентерит не реєструється у поросят до 2-3 тижневого віку, проходить не так гостро. Сальмонельозом частіше уражаються поросята віком понад 2 місяців, захворювання поросят супроводжується високою температурою.
Опис виготовленого макропрепарату
Макропрепаратом є частина матки - шийки матки з саркомою поліморфноклітинна, яка була видалена з собаки породи Ньюфаундленд.
Опис органу: орган збільшений, на поверхні органу знаходяться вузлики різної консистенції. На розрізі згладжена рівна поверхня, в центрі пухлини зустрічаються крововиливи і некроз.
Орган перед консервуванням, вимочують в воді через кожні 3-4 дні міняють її, протягом трьох тижнів. Потім вимочують у робочому розчині протягом 2 місяців міняючи його кожні 5-7 днів. Остаточно промивають під проточною водою. Орган фіксують на невеликому прямокутному склі, краї якого попередньо зачищають. Скляний посуд, в якому буде препарат попередньо миють і висушують. Препарат поміщають в банку і заливають робочим розчином. Край банки висушують, зачищають, накривають кришкою і закатують .
Робочий розчин на 1-но літровий посуд: 100% формалін - 0,1 л дистильована вода - 0,9 л
Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля, заходів щодо утилізації і знищенню трупа
Труп тварини розтинали в секційній залі на спеціальному столі з металевою кришкою. При розтині трупу використовували скальпель, ножиці звичайні, пінцет хірургічний, секційний ніж, мірний резервуар. Розтин проводили в гумових рукавичках, нарукавниках, халаті, шапочці, фартуці, одягненому на халат. Після розтину труп та трупні залишки знищують біотермічним методом. Після відправки трупа до біотермічної ями здійснювали прибирання робочого місця, інструментів, поверхонь, тари. Руки після розтину обробляли механічним способом використовуючи мило. Інструменти, ретельно промиті водою, складували в чистий кювет.