Епідеміологічні показники маніакальних розладів серед стаціонарних хворих Полтавської обласної психіатричної лікарні. Вплив геліогеофізичних факторів і цирканнуальних ритмів на розвиток маніакальної патології. Клініко-психопатологічні особливості хворих.
Аннотация к работе
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України за комплексною темою (спільно з Вищим державним навчальним закладом України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України) „Вивчення клінічної структури та перебігу розладів депресивного спектру в умовах сучасного патоморфозу психічних захворювань та розробка класифікації предикторів їх терапевтичної резистентності” (номер держреєстрації 0103 U 001305). Мета роботи - на основі системного підходу встановити вплив геліогеофізичних факторів та біологічних ритмів на виникнення, клінічні прояви та перебіг маніакальних розладів різної етіологічної приналежності, визначити діагностичні критерії означених порушень в залежності від індивідуального типу біоритму та розробити систему лікувально-профілактичних заходів щодо загострень означеної патології з урахуванням циркадіанних та циркануальних ритмів. Для досягнення означеної мети було сформульовано наступні задачі: Дослідити епідеміологічні показники маніакальних розладів серед стаціонарних хворих Полтавської обласної психіатричної лікарні. Дослідити клініко-психопатологічні особливості хворих на маніакальні розлади та їх звязок з циркадіанними ритмами у означених пацієнтів. Вперше визначено вплив біологічних ритмів, їх порушень та геліогеофізичних факторів на клініку, перебіг та ефективність лікування маніакальних станів різного походження; визначено взаємозвязок індивідуального біоритмологічного статусу з преморбідними особистісними структурами та нозо-клінічною типологією маніакальних розладів; розроблено систему лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та запобігання загострень означених емоційних розладів з урахуванням геліогеофізичних факторів та біологічних ритмів.За умови інформованої згоди хворих досліджено 117 хворих на маніакальні розлади різного походження (основна група) та 25 психічно здорових осіб порівняльної групи (в рамках біоритмологічного дослідження). Епідеміологічним методом вивчено 1286 випадків госпіталізацій пацієнтів, що страждали на маніакальний розлад, за період 1967-2000 рр. в Полтавській області, тобто за три 11-річних сонячних цикли. В той же час, циркануальна залежність частоти маніакальних розладів є достатньо стабільним епідеміологічним показником: за період, що вивчався, максимальна частота надходжень до стаціонару припадає на період з березня по червень, коли у даному регіоні спостерігаються найбільш виражені геліометеорологічні флюктуації. По-друге, визначено протилежність статевого розподілу пацієнтів з маніакальною симптоматикою при біполярному та шизоафективному розладах, що додатково підтверджує переважання афективного типу психопатологічного реагування у осіб жіночої статі порівняно з чоловіками, у яких маніакальні розлади частіше формуються в комплексі з первинними порушеннями шизофренічного спектру. В процесі обєктивного клініко-психопатологічного дослідження 117 пацієнтів з маніакальною симптоматикою, їх було розподілено на пять клініко-нозологічних груп: першу групу склало 52,14% обстежених з біполярним афективним розладом; другу - 16,24% пацієнтів, що страждали на шизоафективний розлад; третю групу склали 13,68% хворих з органічним (афективним) розладом настрою; четверту - 6,83% пацієнтів, у яких було діагностовано гострі та транзиторні психотичні розлади і пяту - 11,11% паціентів з єдиним маніакальним епізодом.У дисертації представлено наукове обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі сучасної психіатрії - дослідження маніакальних розладів в одному з регіонів України, що дозволило визначити їх епідеміологічні, клініко-психопатологічні, психологічні та біоритмологічні особливості, на підставі аналізу яких розроблено та впроваджено в практичну діяльність комплексну систему лікування та профілактики маній з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу та сезонності. Епідеміологічне дослідження показало, що серед хворих на манії домінують жінки (66,49%; р<0,05), а за віком домінують особи 30-50 років. Порівняння епідеміологічних особливостей маніакальних розладів різних форм виявило, що серед осіб, які страждають на біполярний афективний та шизоафективний розлади, переважають 30-50-річні мешканці міст (41,76%), причому жінки частіше хворіють на біполярний розлад, тоді як чоловіки - на шизоафективні розлади (р<0,05). В той же час, циркануальна залежність частоти маніакальних розладів, незалежно від їх клінічної форми, є достатньо стабільним епідеміологічним показником: максимальна частота надходжень до стаціонару припадає на період з березня по червень, коли у даному регіоні спостерігаються найбільш виражені геліометеорологічні флюктуації. Серед обстежених з біполярним, шизоафективним розладами та осіб з єдиним маніакальним епізодом більшість складають представники ранкового циркадіанного типу (78,69%, 42.11% та 69,23% відповідно; р<0,01), причому у них явища десинхронозу виражені найбільше (77,23%;) з переважанням параметрів пульсу