Епідеміологічна характеристика внутрішньолікарняних інфекцій у недоношених новонароджених дітей - Автореферат

У сучасний період у відділеннях недоношених новонароджених дітей (ВННД) надзвичайно гостро постає проблема внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ). Таке становище обумовлене особливостями епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій у цих відділеннях, де діти, які при народженні вже мають ендогенні фактори ризику, зазнають дії значної кількості екзогенних факторів ризику, що сприяють розвитку ВЛІ, повязаних з лікувально-діагностичним процесом. Враховуючи періодичну зміну домінуючих збудників ВЛІ та їх антибіотикорезистентності, профілактика цих інфекцій, а також розробка профілактичних та протиепідемічних заходів у ВННД неможлива без встановлення їх дійсного рівня, постійного епідеміологічного і мікробіологічного моніторингу, розробки за їх результатами та впровадження протиепідемічних заходів, встановлення сили звязку між ендо-та екзогенними факторами ризику з розвитком ВЛІ (Зуєва Л. П., 2000; Авдєєва Л. В., 2003; Damani N. N., 2003). Визначити частку внутрішньолікарняних інфекцій серед захворюваності недоношених новонароджених на гнійно-запальні захворювання та рівень внутрішньолікарняних інфекцій у відділенні недоношених новонароджених дітей. Встановити фоновий рівень захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції у відділенні недоношених новонароджених дітей.Для визначення епідеміологічної характеристики ВЛІ у недоношених новонароджених дітей дослідження проводили на моделі відділення виходжування недоношених новонароджених дітей Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, де з 2005 р. проводилася робота по впровадженню системи ІК у ВННД. Додатково до власних бактеріологічних досліджень було проведено узагальнення результатів бактеріологічних досліджень, що проводились у ВННД у 2003-2004 рр. Інформаційною базою при цьому були карти стаціонарного хворого (ф.033/о) та медична документація бактеріологічної лабораторії (ф.252/о, ф.254/о). У результаті ретроспективного аналізу захворюваності на ГЗЗ недоношених новонароджених дітей у ВННД встановлено, що цей показник становив у середньому (30,4±1,0) на 100 пролікованих. Встановлено, що зниження рівня захворюваності відбулося, перш за все, за рахунок зменшення захворюваності на омфаліт, який у 2003 р. був основною нозологічною формою ГЗЗ. Оскільки більшість діагнозів ГЗЗ, з якими надходили діти у відділення недоношених новонароджених дітей, неонатологи повязували з реалізацією внутрішньоутробної інфекції, важливим для епідеміологічного аналізу захворюваності на ВЛІ, на нашу думку, було врахування строків розвитку тієї чи іншої нозологічної форми ГЗЗ після народження дитини.У роботі вирішено актуальну наукову задачу - удосконалено систему епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями у відділеннях виходжування недоношених новонароджених, з урахуванням їх епідеміологічних особливостей та сучасних принципів інфекційного контролю, що включали епідеміологічну діагностику внутрішньолікарняних інфекцій, визначення їх фонового рівня, епідеміологічний аналіз з урахуванням ендо-та екзогенних факторів ризику їх розвитку, мікробіологічний моніторинг колонізуючих агентів, у тому числі збудників гнійно-запальних захворювань та їх антибіотикорезистентності. На моделі відділення виходжування недоношених новонароджених, де протягом 2005-2008 рр. поступово впроваджувалися елементи системи ІК, показано, що рівень захворюваності на ГЗЗ знизився з 2003 по 2008 рр. у 2,6 рази (р<0,05). Показники захворюваності на ВЛІ недоношених новонароджених у ВННД у 2003-2004 рр. становили в середньому (12,6±1,3) на 100 пролікованих, а за період 2005-2008 рр. - (4,8±1,2), тобто знизились у 2,6 рази (р<0,005). Встановлено, що фоновий рівень захворюваності на ВЛІ у ВННД у 2005-2007 рр. становив 5,2 на 100 пролікованих. Використання фонового рівня для оперативного епідеміологічного аналізу захворюваності новонароджених на ВЛІ дозволило у 2008 р. своєчасно виявити епідемічне неблагополуччя у ВННД, розробити та впровадити протиепідемічні заходи і як результат - знизити рівень цих інфекцій до (2,8±0,8) на 100 пролікованих недоношених новонароджених дітей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У роботі вирішено актуальну наукову задачу - удосконалено систему епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями у відділеннях виходжування недоношених новонароджених, з урахуванням їх епідеміологічних особливостей та сучасних принципів інфекційного контролю, що включали епідеміологічну діагностику внутрішньолікарняних інфекцій, визначення їх фонового рівня, епідеміологічний аналіз з урахуванням ендо- та екзогенних факторів ризику їх розвитку, мікробіологічний моніторинг колонізуючих агентів, у тому числі збудників гнійно-запальних захворювань та їх антибіотикорезистентності.

1. На моделі відділення виходжування недоношених новонароджених, де протягом 2005-2008 рр. поступово впроваджувалися елементи системи ІК, показано, що рівень захворюваності на ГЗЗ знизився з 2003 по 2008 рр. у 2,6 рази (р<0,05). За досліджуваний період спостерігалася і зміна у загальній структурі ГЗЗ. У 2003 - 2004 рр. переважали локальні, а у 2006-2008 рр. - системні та генералізовані форми ГЗЗ.

2. Показники захворюваності на ВЛІ недоношених новонароджених у ВННД у 2003-2004 рр. становили в середньому (12,6±1,3) на 100 пролікованих, а за період 2005-2008 рр. - (4,8±1,2), тобто знизились у 2,6 рази (р<0,005). Частка випадків внутрішньолікарняного інфікування немовлят саме у ВННД, у загальній структурі захворюваності на ГЗЗ недоношених новонароджених спочатку зростала з (21,0± 2,4) % у 2003 р. до (30,7 ±2,4) % у 2007 р., а вже у 2008 р. знизилася до (11,8 ±3,7) %.

3. Встановлено, що фоновий рівень захворюваності на ВЛІ у ВННД у 2005-2007 рр. становив 5,2 на 100 пролікованих. Використання фонового рівня для оперативного епідеміологічного аналізу захворюваності новонароджених на ВЛІ дозволило у 2008 р. своєчасно виявити епідемічне неблагополуччя у ВННД, розробити та впровадити протиепідемічні заходи і як результат - знизити рівень цих інфекцій до (2,8±0,8) на 100 пролікованих недоношених новонароджених дітей.

4. Доведено статистичний звязок між ендо- та екзогенними факторами ризику та розвитком внутрішньолікарняних інфекцій. Найвиразнішим був звязок між проведенням штучної вентиляції легень, синдромом дихальних розладів та розвитком пневмоній у новонароджених. На розвиток некротичного ентероколіту достовірно впливали катетеризація периферійних вен, харчування недоношених немовлят через зонд. Доведено, що сумісне перебування матері та дитини сприяло зменшенню ризику розвитку ГЗЗ у недоношених новонароджених у 4,7 рази.

5. Встановлено особливості колонізації умовно патогенними мікроорганізмами новонароджених у ВННД. Показано, що домінуючими колонізуючими агентами були S. epidermidis (39,9 %) та ентеробактерії (27,1 %), а їх видовий склад корелював з таким, що складався в лікарняних закладах, звідки госпіталізувалися діти. Госпітальні штами мікроорганізмів мали високий рівень і множинний характер стійкості до антибіотиків. Стафілококи проявляли стійкість до цефазоліну, цефтріаксону, максипіму у 42,6; 65,5; 41,3 % випадків відповідно. Рівень стійкості ентерококів до антибіотиків (крім ванкоміцину та ампіциліну) коливався від (35,3±6,2) до (82,4±9,2) %, а ентеробактерій (крім карбопенемів) наближався або перевищував 50 %. До цефалоспоринів ІІІ покоління (цефтазидиму та цефтриаксону) резистентними було (53,3±13,9) та (89,3±15,3) % відповідно, виділених штамів P. aeruginosa. За період від 2003-2004 рр. до 2007-2008 рр. спостерігалося наростання стійкості штамів стафілококів і ентеробактерій до цефазоліну та гентаміцину в 1,4; 1,7 та у 2,2; 3,8 рази відповідно.

6. Доведено, що рівень захворюваності на ВЛІ недоношених новонароджених дітей можна суттєво знизити за рахунок впровадження у ВННД профілактичних і протиепідемічних заходів, які базуються на даних про домінуючі збудники ВЛІ та колонізуючі агенти, їх чутливість до антибіотиків, превалюючі нозологічні форми ГЗЗ, ендо- та екзогенні фактори ризику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Удосконалити ефективність профілактики ВЛІ у новонароджених за рахунок впровадження у ВННД системи епідеміологічного нагляду, яка базується на принципах інфекційного контролю.

2. Враховувати вік новонародженого а також стандартні визначення випадку ВЛІ, зазначені у Наказі МОЗ України від 10.05.2007 р. за № 234 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах», при встановленні епідеміологічного діагнозу ВЛІ у новонароджених.

3. Визначати достовірний рівень захворюваності на ВЛІ за результатами активного епідеміологічного нагляду (проводити збір інформації, використовуючи карти епідеміологічного спостереження за ознаками ГЗЗ у недоношених новонароджених, приймати участь в обході недоношених немовлят лікарем-неонатологом, щоденно переглядати медичну документацію відділення та лабораторії ).

4. Проводити епідеміологічний аналіз ВЛІ, ґрунтуючись на показнику фонового рівня захворюваності у даному стаціонарі.

5. Визначати тактику проведення профілактичних і протиепідемічних заходів у відділенні, на підставі встановлених факторів ризику розвитку ГЗЗ у недоношених немовлят.

6. Впровадити постійний мікробіологічний моніторинг мікробних асоціацій носоглотки та кишечника (при госпіталізації та на 7-10-у добу перебування у відділенні).

7. Використовувати дані постійного моніторингу антибіотикорезистентності УПМ, виділених у недоношених новонароджених, для розробки тактики застосування антибіотиків.

1. Малиш Н. Г. Проблема гнійно-запальних захворювань у недоношених новонароджених дітей / Н. Г. Малиш, Г. В. Богданова, Л. В. Авдєєва // Вісник СУМДУ. - 2008. - №1. - С. 78 -84. (Особистий внесок - зібрано, проаналізовано матеріал щодо загальної захворюваності на гнійно-запальні захворювання недоношених новонароджених, її структури, встановлена динаміка зміни рівнів захворюваності, оформлено статтю).

2. Підходи до зниження захворюваності на гнійно-запальні захворювання у недоношених новонароджених дітей / Н. Г. Малиш, Т. Д.Мороз, Л. В. Авдєєва [ та ін.] // Вісник СУМДУ. - 2008. - №2. - С. 65-72. (Особистий внесок - участь у заборі та бактеріологічному дослідженні біологічного матеріалу, проаналізовано терміни встановлення діагнозів гнійно-запальних захворювань, проведена обробка та аналіз результатів дослідження, оформлено статтю).

3. Авдєєва Л. В. Вплив екзогенних та ендогенних факторів ризику на розвиток внутрішньолікарняних інфекцій у недоношених новонароджених дітей / Л. В. Авдєєва, Н. Г. Малиш // Профілактична медицина. - 2009. - №2(6). - С. 60-63. (Особистий внесок - зібрано та проаналізовано матеріал щодо звязків між розвитком інфекцій і методами інтенсивної терапії, оформлено статтю).

4. Малиш Н. Г. Визначення фонового рівня захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції у відділенні недоношених новонароджених дітей. / Н. Г. Малиш, Г. В. Богданова, Л. В. Авдєєва // Профілактична медицина. - 2009. - № 3(7). - С. 63-67. (Особистий внесок - проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції недоношених новонароджених, визначений середній рівень та довірчі межі захворюваності, проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, оформлено статтю).

5. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоровя "Визначення фенотипової однотипності госпітальних штамів мікроорганізмів" № 173-2006 (Київ: МОЗ України, Український центр наукової медицини інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ). - 2006. - 4 с.).

6. Антибіотикорезистентність умовно патогенних мікроорганізмів, виділених у новонароджених з високим перинатальним ризиком / Л. В. Авдєєва, Н. Г. Малиш, А. П. Лушпа [та ін.] // Актуальні проблеми екології мікроорганізмів: матеріали наук.- практ. конференції, 7-8 вересня 2007 р. - Тернопіль, 2007. - С. 3-5

7. Бандела Д. М. Анализ гнойно-воспалительных заболеваний у новорожденных недоношенных детей / Д. М. Бандела, Н. Г. Малыш, Н. А. Галушко // Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини: матеріали міжнар. наук. - практ. конференції молодих вчених, лікарів та викладачів, 24-25 квітня 2008 р. - Суми, 2008. - С. 180-181.

8. Внутрішньолікарняні інфекції у новонароджених, шляхи зниження захворюваності / Л. В. Авдєєва, Н. Г. Малиш, Г. В. Богданова [та ін.] // Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини: матеріали міжнар. наук.- практ. конференції молодих вчених, лікарів та викладачів, 24-25 квітня 2008 р. - Суми, 2008. - С. 147-148.

9. Авдєєва Л. В. Колонізація дітей умовно патогенними бактеріями у відділенні недоношених новонароджених дітей / Л. В. Авдєєва, Н. Г. Малиш, О. І. Кононова // Нові підходи в лікуванні хвороб органів дихання: матеріали міжобласної наук.-практ. конференції, 18-19 вересня 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 3-5.

10. Малиш Н. Г. Тенденції епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій у відділенні недоношених новонароджених дітей / Н. Г. Малиш, Л. В. Авдєєва // Довкілля і здоровя: матеріали наук.-практ. конференції, 26-27 квітня 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С. 65-66.

11. Внутрішньолікарняні інфекції: мікробіологічні аспекти / О. І. Поліщук, О. В. Покас, В. В. Яновська [та ін.] // Тези доп. XII зїзду Товариства мікробіологів України ім. С.М.Виноградського, 25-30 травня 2009 р. - Ужгород, 2009. - С. 21.

Размещено на .ru