Епідеміологічні особливості гепатиту в серед персоналу військового лікувального закладу та ефективність вакцинопрофілактики - Автореферат

До груп ризику інфікування вірусом належать медичні працівники, які мають високу частоту контактів з кровю. Аналіз даних літератури дає підставу стверджувати, що основними напрямками боротьби з ГВ визначено: запровадження сучасних методів діагностики інфекції; профілактика інфікування при проведенні парамедичних втручань, перш за все внутрішньовенному введенні наркотиків; попередження внутрішньолікарняного інфікування ВГВ через запровадження та дотримання концепції „універсальної перестороги”; розробка і реалізація програм попередження природних шляхів передачі ВГВ (статевий, гемоперкутанний). За час, що пройшов від початку практичного застосування вакцин проти ГВ у Італії, Болгарії, США, Тайвані, Китаї, дякуючи впровадженню широких програм вакцинопрофілактики, досягнуті значні успіхи у боротьбі з інфекцією. В Україні вакцинація проти ГВ включена до календаря щеплень, котрий регламентується Наказом Міністра охорони здоровя України № 276 від 31.10.2000 р. На підставі вивчення закономірностей епідемічного процесу ГВ серед медичного персоналу військового лікувально-діагностичного закладу оцінити ризик інфікування медичних працівників та науково обґрунтувати різні схеми застосування вакцинопрофілактики.У залежності від терміну введення третьої дози, щеплених розділено на дві групи: І (схема вакцинації 0-1-6 міс) та ІІ (схема вакцинації 0-1-2 міс). У кожній групі виділено дві підгрупи: підгрупа А - медичний персонал, котрому проведене передвакцинальне обстеження на маркери ГВ, та підгрупа Б - медичний персонал, якому таке обстеження не проводилося. Серологічні дослідження проводили після завершення основного курсу вакцинації (через 2 міс.), а також у динаміці через 2 та 5 років. У ході проведення обстеження медичних працівників розділено дві групи: у першій проводилося визначення HBSAG та anti-HBS (494 особи), у другій - визначали HBSAG та anti-HBCOR (217 осіб) (табл. Маркери гепатиту В серед персоналу, що мав стаж роботи менше 6 років, виявлялися у 5,36% випадків, а серед персоналу, що працював більше 10 років - у 10,53%.Частота виявлення серологічних маркерів ГВ у персоналу складає (28,76±3,3)% (контрольна група (14,52±1,48)% (р<0,01)). Епідемічний процес ГВ у медичного персоналу носить прихований характер, про що свідчить неспівпадання анамнестичних даних про клінічно перенесений гепатит при наявності його маркерів (серед осіб, у яких виявлено маркери ГВ, на факт про перенесений гепатит вказали лише 24,81%). Найвищі показники частоти виявлення серологічних маркерів ГВ зареєстровано у персоналу лабораторного центру (40,00%), хіміотерапевтичного відділення (42,86%), відділення абдомінальної хірургії (36,84%) та приймального відділення (36,84%), а також у персоналу лікувальних відділень (понад 28%), де переважають пацієнти старшого віку, з хронічними захворюваннями, котрі мали в анамнезі стаціонарне лікування у відділеннях різного профілю. У персоналу зі стажем роботи менше 6 років маркери ГВ виявлено у 5,36% осіб, зі стажем роботи 10 років - у 10,53%.

Основний зміст роботи

1. Встановлено широке розповсюдження ГВ серед медичних працівників Головного військового клінічного госпіталю. Частота виявлення серологічних маркерів ГВ у персоналу складає (28,76±3,3)% (контрольна група (14,52±1,48)% (р<0,01)). Епідемічний процес ГВ у медичного персоналу носить прихований характер, про що свідчить неспівпадання анамнестичних даних про клінічно перенесений гепатит при наявності його маркерів (серед осіб, у яких виявлено маркери ГВ, на факт про перенесений гепатит вказали лише 24,81%).

2. Найвищі показники частоти виявлення серологічних маркерів ГВ зареєстровано у персоналу лабораторного центру (40,00%), хіміотерапевтичного відділення (42,86%), відділення абдомінальної хірургії (36,84%) та приймального відділення (36,84%), а також у персоналу лікувальних відділень (понад 28%), де переважають пацієнти старшого віку, з хронічними захворюваннями, котрі мали в анамнезі стаціонарне лікування у відділеннях різного профілю.

3. Виявлено прямий сильний кореляційний звязок (r = 0,833) між частотою виявлення серологічних маркерів інфікування ВГВ та стажем роботи медичного персоналу. У персоналу зі стажем роботи менше 6 років маркери ГВ виявлено у 5,36% осіб, зі стажем роботи 10 років - у 10,53%.

4. Показано високу імунологічну та епідеміологічну ефективність використаної вакцини HB-Vax II. Застосування вакцини сприяло утворенню протективного імунітету у 94,16% щеплених осіб. Випадків захворювання серед щепленого персоналу за час спостереження (5 років) не виявлено. Достовірно вищі середньогеометричні рівні антитіл отримано при застосуванні схеми вакцинації 0-1-6 міс., у порівнянні зі схемою 0-1-2 міс.

5. Післявакцинальні реакції зареєстровано у 10% щеплених. Переважали місцеві реакції, які були слабкими, тривали недовго та не потребували медичного втручання.

6. Зниження через 5 років частки щеплених з протективними титрами специфічних антитіл до ГВ до 51-52% свідчить про необхідність ревакцинації тих осіб, які мають рівень антитіл нижче захисних.

7. Доведена доцільність проведення передвакцинального обстеження медичного персоналу лікувальних закладів на серологічні маркери ГВ (HBSAG, anti-HBCOR).

1. Городецький М.М., Курпіта В.І. Вірусний гепатит В - професійне захворювання медичного персоналу. // Сучасні інфекції.-1999.- №2-с.55-59. Проведено збір матеріалу, опитування медичного персналу, оцінку та статистичну обробку отриманих результатів.

2. Курпіта В.І. Ефективність вакцинації медичного персоналу проти гепатиту В. // Сучасні інфекції. - 2004. - № 2, - с. 31-35.

3. Курпіта О.О., Зосименко В.С., Курпіта В.І. Поширення вірусних гепатитів В та С серед військовослужбовців Збройних Сил України // Зб. Проблеми військової охорони здоровя, К, 2002. с. 54-59. - проведена статистична обробка карт епідеміологічного обстеження.

4. Курпіта В.І. Ефективність вакцинації медичного персоналу проти гепатиту В. Пятирічний досвід. // Матеріали науково-практичної конференції „Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз”, Тернопіль, 2004 р, с. 113-115.

5. Журба Т.Б., Курпита В.И. Опыт применения вакцины “HB-Vax II” В Украине. // Тез.докл. Междунар.конф. инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины 27-29 мая. - Киев,1998, с.215-216. - Проведено аналіз частоти виявлення післявакцинальних реакцій у медичного персоналу, щепленого вакциною HB Vax II.

6. Городецький М.М., Бедрак А.А., Курпіта В.І. Результати вакцинації медичного персоналу проти гепатиту В за наявності маркерів HCV-інфекції. // Сб. Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы, К., 2001, с.19-21. Проведено аналіз безпечності та реактогенності вакцини.