Оцінка епідситуації в Закарпатській області в доповеневий період 2000 року. Розробка системи паспортизації населених пунктів та підконтрольних санепіднагляду об’єктів. Створення моделі планування, організації та проведення протиепідемічних заходів.
Аннотация к работе
На Закарпатті значну небезпеку становлять повені та дощові паводки, які охоплюють загальну площу 7,4 тис. км2 (57,8% від площі всієї області), де проживає 1023,7 тис. осіб (близько 81,4% всього населення). В Україні є багато активно діючих природних осередків особливо небезпечних інфекцій - туляремії (у 23 областях), лептоспірозу (у всіх областях), сибірки (у 16 областях), гарячки КУ (у 9 областях), кліщового енцефаліту (у 8 областях), геморагійної лихоманки з нирковим синдромом (у 10 областях), гарячки Західного Нілу (у 7 областях), Каліфорнійського енцефаліту (у 7 областях). За даними Ради по вивченню продуктивних сил України Національної Академії Наук за 2005 рік, тільки в Закарпатській області площа підтоплення земель та населених пунктів складає близько 3024,6 км2 з населенням 336,4 тис., а в зоні можливої повені - 251,0 км2 - проживає 1023,7 тис. осіб. В області існують епідемічно небезпечні території за ризиком зараження: сибіркою (1,15 тис. км2 з населенням 112,2 тис.), туляремією (1,2 тис. км2 з населенням 120,5 тис.), лептоспірозом (1,8 тис. км2 з населенням 178,4 тис.), аскаридозом (12,0 тис. км2 з населенням 1170,3 тис.). Удосконалення системи планування заходів на випадок виникнення НС природного, техногенного характерів, системи постійного навчання осіб, задіяних у виконанні цих заходів, створення необхідного запасу матеріальних ресурсів передбачено «Планом основних організаційних та санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санепідслужби Закарпатської області на 2007-2008 роки».На першому етапі вивчались фактори епідемічного ризику на території Закарпатської області та проводилося прогнозування ускладнень епідемічної ситуації внаслідок дії факторів НС, на другому - вивчення організації протиепідемічного забезпечення населення територій, що потрапили в зону НС, на третьому - досліджувалася ефективність проведених протиепідемічних заходів при ліквідації наслідків НС, на четвертому - розроблялася принципова модель організації та проведення протиепідемічних заходів у випадках виникнення та ліквідації НС, і на останньому етапі - проводився аналіз результатів дослідження та розроблялися методичні рекомендації з планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок дії факторів НС, викликаних повенями. За допомогою методу ретроспективного епідеміологічного аналізу вивчено стан інфекційної захворюваності населення зони НС у доповеневий період для визначення ефективності проведених протиепідемічних робіт під час ліквідації наслідків НС. Також проаналізовано звіти УОЗ ОДА та ОБЛСЕС до МОЗ України, Центральної СЕС МОЗ України; щоденна, щотижнева та щоквартальна звітність до МОЗ України про ліквідацію наслідків повені. Здійснено прогнозування розвитку епідемічного процесу на територіях, охоплених дією факторів НС, та обґрунтування принципової моделі організації та проведення протиепідемічних заходів у відповідності з фазами ліквідації наслідків НС. Системний підхід використано до розподілу на фази ліквідації НС та при обґрунтуванні принципової моделі організації і проведення протиепідемічних заходів у різних фазах НС, розробці методичних рекомендацій з планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок дії факторів НС, викликаних повенями.Загальна інфекційна захворюваність за доповеневий 2000 рік в цілому по області склала 461,7 на 100 тис. населення при середньодержавному показнику 786,86. У звязку із збільшенням кількості населених пунктів міського і сільського типів і інтенсивним освоєнням територій, зростанням населення в області зросла кількість рідких та твердих відходів і викидів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища органічними речовинами (ОР), в яких зберігаються і розмножуються різні види патогенних мікроорганізмів. Для забезпечення цих заходів у складі санітарно-епідеміологічної служби області були визначені відповідні фахівці і засоби, які розгортали свою роботу на базі районних та обласної санепідстанцій. Таким чином, результати проведених досліджень дозволили встановити, що система санепідслужби області не була готовою до НС в плані методичного забезпечення, не мала необхідних резервів і запасів майна, обладнання, транспорту та підготовлених кадрів для роботи в умовах лиха для ліквідації наслідків повені, не було планів і схем протиепідемічних заходів, вони складалися безпосередньо в ході робіт, доводились до виконавців шляхом доручень НПК, комісії ТЕБ та НС, розпорядженнями ОДА, наказами господарських структур. В результаті цих заходів в рік катастрофічної березневої повені не допущено спалахів, захворюваність на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції була стабілізована, і за 2001 р. захворюваність грипом в цілому по області склала 447,6 на 100 тис. населення проти 480,1 у 2000 р., ГРВІ - всього 10009 на 100 тис. населення проти 8835,1 у 2000 р.На сучасному етапі повеневі процеси характеризуються зростанням інтенсивності в багаторічній динаміці, що призводить до активізації водного фактору передачі збудників інфекційних за