Мікроміцети у захисті рослин. Препарати на основі Beauveria bassiana. Безхребетні фіто- та зоофаги. Ентомопатогенні нематоди. Членистоногі фіто- та зоофаги. Препарати на основі паразитичних найпростіших. Масове виробництво трихограми, триходермін.
Аннотация к работе
Особливий інтерес для біологічного захисту рослин становить родина ентомофторових грибів, майже всі представники якої є паразитами комах Представники родини утворюють слабо розгалужений міцелій з великою кількістю жирових крапель. Хазяїн гине внаслідок порушення циркуляції гемолімфи, токсинів і ферментів, які виділяються грибом. У хворої комахи черевце здувається, при розриві покривів витікає рідина з гіфальними тілами. У подальшому гіфальні тіла проростають у міцелій, який виходить на поверхню тіла загиблої комахи у вигляді бархатистого нальоту - шару спорангієносців.На основі Beauveria bassiana випускають інсектицидний препарат боверін, який використовують проти колорадського жука в період масового відродження личинок на картоплі. Ці спори, або конідії, розповсюджуються в середовищі і здатні спричиняти зараження нових комах-шкідників. Для посилення інсектицидної активності препарату виготовляють біопестицидні композиції, що містять штам Beauveria bassiana ATCC 74040 та стимулятор харчування і феромон. В процесі культивування РН культуральної рідини знижується і при досягненні РН 3,7 в культуральну рідину вводять стерильний гліцерин в кількості 1,0% та продовжують культивування до досягнення значення коефіцієнту заломлення 1,40. Культуральну рідину концентрують фільтруванням і отримують пасту, що містить міцелій, залишки поживного середовища і спори (титр 13*109 спор/г).Для біологічного захисту мають важливе значення невелика кількість, які викликають епізоотії у шкідників, знижують їх плодючість або підсилюють чутливість комах до збудників вірусних хвороб, дії інсектицидів. Паразитичних найпростіших, як правило, не культивують на штучних середовищах, і масове виробництво препаратів на їх основі передбачає культивування найпростіших на хазяїнах. Найчастіше для виробництва препаратів використовують ентомопатогенні мікроспоридії (які є облігатними внутрішньоклітинними паразитами). Ряд Microsporidia включає облігатних внутрішньоклітинних паразитів, переважно комах, а також ракоподібних та риб. У гемолімфі дрібні планонти перетворюються у шизонти, що накопичуються у цитоплазмі клітин відповідних тканин, де відбувається процес шизогонії - ділення ядра з наступним розпадом на окремі клітини - меронти.Розробка біотехнологічних основ напівпромислового і промислового виробництва безхребетних здійснюється для: одержання певної кількості біоматеріалу для розмноження на ньому облігатних патогенів шкідників, що є діючим началом мікробіологічних засобів захисту рослин (вірусних та інших); Теорія й практика масового розмноження окремих біологічних видів дістала найбільший розвиток щодо комах. У результаті виділилася прикладна галузь - технічна ентомологія, предметом якої є створення й відтворення культур комах із заданими властивостями в напівпромислових та промислових масштабах. Проблема масового виробництва нематод розвязується переважно двома шляхами: на основі зараження личинок комах і вирощування на штучних поживних середовищах. За розведення нематоди Heterorhabditis bacteriophora на великій вощинній молі, комах, вирощених звичайно на штучному поживному середовищі, у фазі личинки старшого віку кладуть по 20 особин (загальною масою 2,4 - 25 г) у чашки Петрі на вологий фільтрувальний папір.Основні принципи і методи масового розмноження членистоногих фіто-та зоофагів для різних господарських потреб розроблено на основі комах. Процес створення й відтворення культур можна подати у вигляді шести основних етапів: вибір вихідного біологічного матеріалу; Перший етап процесу, повязаний з вибором обєкта культивування, визначається практичним завданням і потребує максимально повної інформації щодо біології й екології обєкта. Третій етап - оптимізація культивування за основними параметрами утримання - передбачає адаптацію виду, що вводиться в культуру, до штучних умов і створення культури, що розмножується весь рік. За нинішнього рівня розвитку біотехнології масового одержання культур членистоногих для потреб біологічного захисту рослин селекційні роботи переважно обмежуються відбиранням найбільш життєздатних і продуктивних особин.Випуск трихограми рекомендується для захисту сільськогосподарських культур від яблуневої плодожерки, горохової плодожерки, кукурудзяного метелика, капустяної совки, совок на цукровому, столовому, кормовому буряку в строки встановлені спеціалістами пунктів прогнозів. До 1972 року, коли міль зернову і трихограму розводили в біолабораторіях з використанням металевих та деревяних сажків, обтягнутих марлею або поліетиленовою плівкою, ящиків-віваріїв. З огляду на це, Всесоюзний науково-дослідний інститут захисту рослин на основі узагальнення своїх досліджень, розробок інших установ, досвіду виробників з розведення та застосування трихограми, досягнень біофізики, автоматики, електроніки та експериментальної техніки разом з НВО «Агроприлад» розробив технологію масового виробництва трихограми і необхідної для цього зернової молі. Нова технологія дала змогу автоматизувати трудомісткі процеси розведення молі зерн
План
Зміст
1. Мікроміцети у захисті рослин
1.1 Препарати на основі Beauveria bassiana
1.2. Триходермін
2. Препарати на основі паразитичних найпростіших
3. Безхребетні фіто- та зоофаги. Ентомопатогенні нематоди
4. Членистоногі фіто- та зоофаги
4.1. Масове виробництво трихограми
Література
1. Мікроміцети у захисті рослин
Список литературы
1. Муровцев Г.С., Бутенко Р.Г., Тихоненко Т.И., Прокофьев М.Н. Основы сельскохозяйственной биотехнологии. - М.: Агропромиздат, 1990. - 287 с.
2. Биорегуляция микробно-растительных систем / Под ред. Иутинской Г.А., Пономаренко С.П. - К.: Ничлава, 2010. - 464 с.
4. Кандыбин Н.В., Патыка Т.И., Ермолова В.П., Патыка В.Ф. Микробиоконтроль численности насекомых и его доминанта Bacillus thuringiensis / Под ред. Кандыбина Н.В. - Санкт-Петербург, Пушкин: Изд. ВИЗР, 2009. - 252 с.
5. Патыка Т.И., Патыка В.Ф. Формирование популяционной резистентности у насекомых к энтомопатогенным бактериям Bacillus thuringiensis // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип.125. - С. 28-36.
6. Курдиш І.К. Інтродукція мікроорганізмів у агроекосистеми. - К.: Наук. думка, 2010. - 254 с.
7. .Вейзер Я. Микробиологические методы боротьбы с вредными насекомыми .- М. Колос, 1972.- 312 с.
8. Франц И., Криг А. Биологические методы боротьбы с вредителями - М.: Колос, 1984.- 357 с.