Суть та задачі експлуатації енергетичного господарства, нормування енергоспоживання. Контроль за використанням енергоресурсів. Основні техніко-економічні показники діяльності господарства. Резерви та напрями вдосконалення енергетичного господарства.
Аннотация к работе
Енергетика, як і все господарство нашої країни, поки ще боязко вступає в ринкові відносини, саме тому організація енергетичного господарства на підприємстві є актуальною і найважливішою темою для докладного розгляду. Актуальність теми заключається в тому, що в основі кожного підприємства лежить его енергозабезпечення. Удосконалення техніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності та інтенсифікація використання машин обєктивно збільшують споживання різних видів енергії. Частка витрат на енергію в структурі собівартості продукції має тенденцію до зростання. Оскільки енергія (електроенергія насамперед) не може накопичуватися, тобто процес її виробництва збігається з процесом споживання, будь-які порушення енергопостачання завдають підприємству значних збитків.Основні задачі енергогосподарства визначаються специфічністю енергопостачання, безперебійністю процесу, обмеженими можливостями зберігання енергії, одночасністю її виробництва і споживання і зводяться до наступних: отримання від зовнішніх постачальників основних видів енергії загально промислового призначення; Потреба значних підприємств в енергії може покриватися за рахунок повного забезпечення енергією всіх видів від власних установок. Під час організації водопостачання для виробничих та господарсько-побутових потреб треба враховувати вимоги екології середовища і впроваджувати сучасні технології вторинного використання води після її регенерації, системи очищення води перед виведенням до природних джерел. Проте розробку технічно обґрунтованих нормативів стримує незадовільний стан обліку використання ресурсів по кожному їх виду і елементу (напряму) витрат, а також обліку продуктивності і витрат на її отримання по кожній одиниці устаткування. Диференційовані (питомі) норми встановлюють витрату енергії на окремі агрегати, деталі, операції, процеси та на інші одиниці виміру продукції; сумарні - по дільницях, цеху і підприємству на одиницю або умовну одиницю продукції.Облік палива на підприємстві ведеться при його надходженні на підприємство, а також у разі відвантаження центральним складом окремим цехам і споживання в цеху окремими агрегатами. При цьому дотримуються такі вимоги: розподіл обліку енергії, що споживається, на технологічні цілі і освітлення; окремий облік у кожному цеху активної і реактивної енергії; оснащення лічильниками реактивної енергії всіх установок для підвищення cos? (статистичні конденсатори, синхронні двигуни і т. д.); індивідуальний облік енергії на всіх великих злектроприймачах усередині цеху. Потреба в енергії й енергоносіях визначається на основі балансового методу планування. У витратній частині балансу показується розрахункова планова потреба в енергії на всю виробничу, господарсько-побутову і невиробничу діяльність підприємства, а в прибутковій - джерела покриття цієї потреби: одержання енергії і палива від районних систем, вироблення на власних генеруючих установках підприємства, використання вторинних енергоресурсів. Для великих енергетичних агрегатів при плануванні складаються енергетичні баланси і встановлюються залежності, ідо відображають вплив окремих чинників на величину питомої витрати енергії.На підприємстві для отримання носіїв теплової енергії широко використовують так звані другорядні енергоресурси - теплота вихідних газів печей для нагріву води, використання води і пару, які одержані при водяному і випарювальному охолодженні, від отоплення, а також відпрацьованого пару. Забезпечення стисненим повітрям підприємства здійснюється децентралізовано, тобто при допомозі компресорних установок, які забезпечують подачу на робочі місця стисненого повітря для пневмозажимів, підйомників і ін. Для виробничих і господарсько-побутових потреб підприємство використовує воду в значних обємах. На підприємстві використовують також тверде, рідке і газоподібне паливо. Для нагрівальних приладів застосовують рідке паливо - мазут, для транспортних засобів в залежності від двигунів внутрішнього згорання використовують дизпаливо і бензин.Складемо енергетичний баланс підприємства. Ефективний фонд роботи обладнання, год. Коефіцієнт корисної дії обладнання 0,81 Розрахуємо витрати силової електроенергії для виробничих цілей: , (2.1) Розрахуємо витрату електроенергії на освітлення будівлі: , (2.2)Комплексний підхід до організації раціонального використання енергоресурсів передбачає техніко - економічний аналіз резервів економії енгергоресурсів, розробку планів організаційно - технічних міроприємств і їх реалізацію. На розвиток енергогосподарства впливають такі обєктивні чинники, що відбивають зміни, які відбуваються на підприємстві і в його загально енергетичній системі: 1. підвищення рівня енергоозброєності праці; 3. збільшення частки енергії, що витрачається на силові, високотемпературні і физико-хімічні процеси; Разом з постійно діючими обєктивними чинниками на розвиток енергогосподарства впливають також невизначені і випадкові чинники: 1. зміна потреби підприємства в енергоресурсах у звязку з відхиленнями від раніше запланованог
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Теоретичні аспекти організації енергетичного обслуговування виробництва
1.1 Суть та задачі експлуатації енегргетичного господарства
1.2 Контроль за використанням енергоресурсів. Визначення потреби в енергоресурсах
2. Сучасний стан організації енергоспоживання на підприємстві Тов НВП “Еміс”
2.1 Структура та функції органів управління енергетичним господарством
2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності господарства
3. Резерви та напрями вдосконалення енергетичного господарства