Обґрунтування ролі дисфункції ендотелію у патогенезі ішемічної хвороби серця та удосконалення її лікування шляхом використання лікарських препаратів. Доповнення традиційної терапії стенокардії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл).
Аннотация к работе
Розвиток ІХС супроводжується виникненням комплексу функціональних, морфологічних порушень та змін обміну речовин, що є в багатьох випадках результатом адаптаційних реакцій, які направлені в умовах послаблення перфузії міокарду та насосної функції серця на підтримку хвилинного обєму крові, адекватного потребам організму в нових умовах його кровозабезпечення. Відкриття, за останні роки ролі ендотеліального моношару судин в регуляції судинного тонусу, місцевих процесів гемостазу, проліферації, міграції клітин крові у стінку судин, потребує не тільки оцінки його вкладу та уточнити місце в загальній системі нейро-гуморальної регуляції, але й з нових позицій переглянути стан і роль функції ендотелію як в нормі, так і при патології, зокрема, при стабільній та нестабільній стенокардії (П.М.Ванхутте, В.И.Подзолков, А.E.Удовиченко.,1996 ;T.F.Luscher, M.Barton., 1997; Т.G.Anderson, R.W.Overhiser, H.Haber et al., 1998). Значення ендотеліальної дисфункції у розвитку ІХС, дослідження впливу лікарських препаратів на стан ендотеліальної функції має наукове та практичне значення для удосконалення розуміння патогенезу стабільної та нестабільної стенокардії, оптимізації її лікування. Метою роботи стало вивчення ролі ендотеліальної дисфункції у розвитку стабільної і нестабільної стенокардії, оцінка діагностичної та прогностичної значущості порушень стану ендотелію, а також його значення в реалізації ефектів лікарської терапії. Вивчити динаміку активності показників функціонального стану ендотелію при проведенні курсової медикаментозної терапії хворих на ІХС із застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів ангіотензину II та їх комбінації.Серед обстежених хворі віком від 31 до 44 років складали 24,0% (26 осіб), від 45 до 59 років - 43,5% (47 осіб), 60 та більше років - 32,4% (35 осіб); робітники промислових підприємств складали 24,7%, службовці - 32,4%, пенсіонери - 28,9%, інваліди II групи (по серцево-судинним захворюванням) - 14%; більшість серед обстежених складали особи розумової праці, характерним для яких була низька фізична активність та нервово-емоційне навантаження. Серед хворих на стабільну та нестабільну стенокардію скаржились на загрудинний біль 74% пацієнтів, болі в області серця 26%. При обєктивному обстеженні виявлено: ціаноз слизових оболонок у 50 (46,2%) хворих, розширення межі відносної серцевої тупості-у 58 (53,4%) хворих, послаблення I тону на верхівці серця - у 15 (13,8%), акцент II тону на аорті - у 32 (29,6%), систолічний шум на верхівці серця - у 16 (14,8%), систолічний шум на аорті - у 17 (15,7%) хворих. Лише 3 хворим цієї групи проведена ВЕМ-проба, при цьому потужність порогового навантаження складала у хворих цієї групи 28 2 Вт, “подвійний добуток“ - 132 10 ум.од., загальний обсяг виконаної роботи - 16,1 0,2 КДЖ. При аналізі вмісту ендотеліну-1 у хворих на стабільну стенокардію в залежності від функціонального класу (ФК) виявлено (таблиця 2), підвищення рівня ендотеліну-1 в групі хворих на стабільну стенокардію II ФК на 23,4% у порівнянні з групою контролю (різниця не вірогідна), у хворих на стабільну стенокардію III ФК вміст ендотеліну-1 був вірогідно вищий не тільки у порівнянні з контрольною групою (на 72,0%), а й у порівнянні з групою хворих на стабільну стенокардію II ФК (39,4%).При нестабільній стенокардії рівень ендотеліну-1 набагато перевищував такий у контрольній групі та був вірогідно вищим, ніж у хворих на стабільну стенокардію. При нестабільній стенокардії рівень ЦГМФ був вірогідно нижчим, ніж в контрольній групі та у хворих на стабільну стенокардію. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту , антагоністи рецепторів ангіотензину II та їх комбінація; з базисною антиангінальною терапією (нітрати, блокатори ?-адренорецепторів, блокатори кальцієвих каналів) покращають функцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотеліальних вазоконстрикторів (ендотелін-1) та вазодилататорів (ендотеліальний фактор релаксації), що може відігравати важливу роль в реалізації антиангінальних ефектів груп лікарських препаратів, які вивчаються. Автором самостійно виконано обстеження хворих, визначення нейрогуморальних показників, аналіз результатів Автором самостійно виконано клінічне випробування антагоністів рецепторів ангіотензіну ІІ, аналіз результатів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Для оптимальної оцінки важкості стану хворих на ІХС, вибору адекватної диференційованої терапії та його моніторингу доцільним є визначення ендотеліальних механізмів судинного тонусу.
Вміст ендотеліну-1 в плазмі крові хворих на ІХС залежить від її клінічної форми та характеру перебігу захворювання. При наявності стабільної стенокардії максимальна концентрація визначалась при IV ФК, тоді як при II ФК він вірогідно не відрізнявся від контрольної групи. При нестабільній стенокардії рівень ендотеліну-1 набагато перевищував такий у контрольній групі та був вірогідно вищим, ніж у хворих на стабільну стенокардію.
Вміст ЦГМФ в плазмі крові хворих на ІХС залежить від її клінічної форми та характеру перебігу захворювання. При нестабільній стенокардії рівень ЦГМФ був вірогідно нижчим, ніж в контрольній групі та у хворих на стабільну стенокардію.
Функціональний стан ендотелію повязаний з симапто-адреналовою системою, що припускає роль катехоламінів у розвитку дисфункції ендотелію.
Порушення обміну ліпідів сприяє прогресуванню ендотеліальної дисфункції, що проявляється у поглибленні дисбалансу між ендотеліальними вазоконстрикторами та вазодилататорами.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту , антагоністи рецепторів ангіотензину II та їх комбінація; з базисною антиангінальною терапією (нітрати, блокатори ?-адренорецепторів, блокатори кальцієвих каналів) покращають функцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотеліальних вазоконстрикторів (ендотелін-1) та вазодилататорів (ендотеліальний фактор релаксації), що може відігравати важливу роль в реалізації антиангінальних ефектів груп лікарських препаратів, які вивчаються.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Визначення концентрації ендотеліну-1, ЦГМФ, брадикініну, адреналіну, норадреналіну, ангіотензину II в динаміці терапії може бути використаним для оцінки ефективності фармакотерапії ІХС.
2. Для попередження розвитку та прогресування ІХС рекомендовано використовувати комбіновану терапію інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину II, які впливають на різні нейро-гуморальні механізми.
3. Фармакотерапія ІХС повинна проводится диференційовано, з обовязковим урахуванням клініко-анамнестичних даних, показників гемодинаміки та функціонального стану ендотелію.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ
Атман Авни. Особенности влияния ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на эндотелиальную функцию у больных ишемической болезнью сердца // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №4. - С. 58-60.
Волненко Н.Б., Авни Х.М. Атман. Влияние ингибитроров ангиотензинпревращающего фермента на показатели эндотелиальной дисфункции у больных стабильной стенокардией и острым коронарным синдромом // Лекарства - человеку: Сб. науч. тр. - 2002. - Т. XVII., №3. - С. 126-132. Автором самостійно виконано обстеження хворих, визначення нейрогуморальних показників, аналіз результатів
Атман Авни. Роль эндотелиальных факторов регуляции сосудистого тонуса в эффективности антагонистов рецепторов ангиотензина II при ишемической болезни сердца // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №1. - С. 73-75.
Кравчун П.Г., Атман Авни. Особенности влияния антагонистов рецепторов ангиотензина II на эндотелиальные функции у больных при ишемической болезни сердца // Лекарства - человеку: Сб. науч. тр. - 2002. - Т. XVII., №1. - С. 195-200. Автором самостійно виконано клінічне випробування антагоністів рецепторів ангіотензіну ІІ, аналіз результатів.
Кравчун П.Г., Атман Авни. Применение комбинированной терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента и антагонистами рецепторов ангиотензина II при ишемической болезни сердца // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. -№1. - С. 73-75. Автором самостійно виконано обстеження хворих, визначення нейрогуморальних показників, аналіз результатів.
Авни Атман, Корж А.Н., Шкапо В.Л., Лапшина Л.А. Влияние статинов на функциональное состояние эндотелия у больных ишемической болезнью сердца // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4., №6. - С. 10-12. Автором самостійно виконано визначення нейрогуморальних показників, аналіз результатів.
Кравчун П.Г., Атман Авни, Шевченко О.С., Панченко Г.Ю. Значение эндотелиальных факторов вазорегуляции в механизме действия антагонистов рецепторов ангиотензина II у больных ИБС // Новые горизонты в развитии терапии: Сб. науч.тр./МОЗ Украины, ХГМУ, Институт терапии АМН Украины. - Харьков: Торсинг. - 2002. - С. 60-63. Автором самостійно виконано клінічне випробування антагоністів рецепторів ангіотензіну ІІ, аналіз результатів.
Атман Авни, Кравчун П.Г. Эндотелиальные факторы регуляции сосудистого тонуса в реализации эффективности антагонистов рецепторов ангиотензина II при ишемической болезни сердца // Материалы респу научно-практ. Конф "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении." - Харьков. - 2001. - С. 11-12. Автором самостійно виконано клінічне випробування антагоністів рецепторів ангіотензіну ІІ, визначення нейрогуморальних показників, аналіз результатів.
Атман Авни, Череватов Б.Г., Панченко Г.Ю., Шевченко О.С., Шапошникова Ю.Н. Влияние антагонистов рецепторов ангиотензина II на симпато-адреналовую систему у больных со стабильной стенокардией // Тези доп. Науково-практ. Конф. з міжнародною участю "Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці." - Вісник ВДМУ. - Вінниця. - 2002. Т. 6., №1 - С. 130. Автором самостійно виконано клінічне випробування антагоністів рецепторів ангіотензіну ІІ, аналіз результатів.
Атман Авни, Кравчун П.Г. Вплив статинів на функціональний стан ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця. // Тези доп. Науково-практ. Конф "Актуальні питання клінічної медицини." - Полтава. - 2002. - С. 3. Автором самостійно виконано клінічне випробування статинів, аналіз результатів.
Атман Авни. Влияние антагонистов рецепторов ангиотензина II на эндотелиальную функцию у больных со стабильной стенокардией // Тези доп. Конф. молодих вчених Харківського державного медичного університету "Медицина третього тисячоліттяго." - Харків. - 2002. - С.50.
Авни Атман, Кравчун П.Г. Влияние антагонистов рецепторов ангиотензина II на функциональные состояния эндотелия у больных ишемической болезнью сердца // Тезисы докл. IV Всеукраинской научно-практ. Конф. с международным участием "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов." - Харьков. - 2002. - С.5. Автором самостійно виконано клінічне випробування антагоністів рецепторів ангіотензіну ІІ, аналіз результатів.
Атман Авни, Кравчун П.Г., Шевченко О.С. Особенности влияния комбинированной терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента и антагонистов рецепторов ангиотензина II на функциональное состояние эндотелия и симпато-адреналовую систему у больных ишемической болезнью сердца // Тезисы докл. IV Всеукраинской научно-практ. Конф с международным участием "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов." - Харьков. - 2002. - С. 7. Автором самостійно виконано клінічне випробування лікарських препаратів, обстеження хворих, аналіз результатів.
Атман Авни, Кравчун П.Г. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на эндотелиальную функцию у больных ишемической болезнью сердца //Матеріали III Української конф. Молодих вчених, присвяченої памяті В.В. Фролькіса - Київ. - 2002. - С. 10-11. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, аналіз результатів.