Оцінювання динаміки рівнів простацикліну, тромбоксану у плазмі крові у хворих на гіпертонічну хворобу. Дослідження специфічних особливостей порушень периферичної гемодинаміки у пацієнтів з різними варіантами клінічного перебігу даного захворювання.
Аннотация к работе
За ступенем артеріальної гіпертензії хворі розподілилися таким чином: I ступінь АГ (мяка) спостерігався у 31,7% (38 осіб), II ступінь АГ (помірна) - у 33,3% (40 осіб) і III ступінь АГ (важка) - у 35% (42 осіб). Гиперкінетичний тип гемодинаміки був встановлений у 30% (36 хворих), еукінетичний у 32,5% (39 хворих), гіпокінетичний у 37,5% (45 хворих). Аналіз отриманих даних показав, що рівень ЕТ-1 у плазмі крові хворих на ГХ достовірно перевищував контрольні значення: на 13,9% у хворих на ГХ I стадії, на 43,1% у хворих на ГХ II стадії і на 67,3% був вищим у хворих на ГХ Ш стадії. Плазмовий рівень 6-кето-ПГФ1? на 14,4% (p<0,05) був нижчим у хворих на ГХ III стадії у порівнянні з хворими на ГХ I стадії. У хворих на ГХ у порівнянні з контрольною групою відзначалося статистично достовірне зниження показника КМЧ від-0,05±2,25% контрольної групи до-10,63±5,53% (p<0,001) у хворих на ГХ I стадії, до-25,17±12,19% (p<0,001) у хворих II стадії, та до-38,85±7,09% (p<0,001) у хворих III стадії ГХ.У хворих на гіпертонічну хворобу спостерігалися порушення основних ланок нейрогуморальної регуляції судинного тонусу, переважно за рахунок пригнічення ендотеліальних депресорних факторів (на 28,3% ЦГМФ, на 19,6% 6-кето-ПГФ1?, у плазмі крові при III стадії) і подальшої активації ендотеліальних пресорних субстанцій (на 67,3% ЕТ-1, на 84,2% ТХВ2 у плазмі крові при III стадії) у порівнянні зі здоровими особами. У хворих на гіпертонічну хворобу при порівнянні зі здоровими особами спостерігалися зміни периферичної гемодинаміки у вигляді статистично достовірного підвищення опору резистивних судин (в 1,4 рази, в 1,7 рази і 2,2 рази при I, II і III стадіях), зниження регіонарного кровотоку (на 12,2%, на 22,2% і на 31,6% при I, II і III стадіях) та механочутливості судин. Порушення периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу тісно корелюють з вираженістю дисфункції ендотелію, що підтверджується наявністю прямого кореляційного звязку між плазмовим рівнем ендотеліну-1 і регіонарним судинним опором (r=0,66; p<0,05), між плазмовим рівнем 6-кето-ПГФ1? та показником механочутливості (r=0,51; p<0,05). Терапія ірбесартаном у хворих на гіпертонічну хворобу призводить до вираженого гіпотензивного ефекту і здатна позитивно впливати на функціональний стан судинного ендотелію, що характеризувалось достовірним підвищенням плазмових рівнів вазодилататорів ЦГМФ на 31,3%, 6-кето-ПГФ1? на 28,9%, зниженням плазмових рівнів вазоконстрикторів ендотеліну-1 на 27%, а ТХВ2 на 26,3% та зниженням регіонарного судинного опору резистивних судин на 32,8%, підвищенням механочутливості судин на 63,9% та швидкості регіонарного кровотоку на 17,4%.
Вывод
гіпертонічний периферичний тромбоксан клінічний
В дисертаційній роботі вирішене конкретне наукове завдання щодо розробки діагностичних і лікувальних підходів до ведення хворих на гіпертонічну хворобу з урахуванням ступеня вираженості ендотеліальної дисфункції та порушень периферичної гемодинаміки з використанням терапії антагоністом рецепторів ангіотензину II - ірбесартаном.
У хворих на гіпертонічну хворобу спостерігалися порушення основних ланок нейрогуморальної регуляції судинного тонусу, переважно за рахунок пригнічення ендотеліальних депресорних факторів (на 28,3% ЦГМФ, на 19,6% 6-кето-ПГФ1?, у плазмі крові при III стадії) і подальшої активації ендотеліальних пресорних субстанцій (на 67,3% ЕТ-1, на 84,2% ТХВ2 у плазмі крові при III стадії) у порівнянні зі здоровими особами. Прояви ендотеліальної дисфункції збільшуються по мірі прогресування захворювання, залежать від ступеня вираженості артеріальної гіпертензії, типу гемодинаміки.
У хворих на гіпертонічну хворобу при порівнянні зі здоровими особами спостерігалися зміни периферичної гемодинаміки у вигляді статистично достовірного підвищення опору резистивних судин (в 1,4 рази, в 1,7 рази і 2,2 рази при I, II і III стадіях), зниження регіонарного кровотоку (на 12,2%, на 22,2% і на 31,6% при I, II і III стадіях) та механочутливості судин.
Порушення периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу тісно корелюють з вираженістю дисфункції ендотелію, що підтверджується наявністю прямого кореляційного звязку між плазмовим рівнем ендотеліну-1 і регіонарним судинним опором (r=0,66; p<0,05), між плазмовим рівнем 6-кето-ПГФ1? та показником механочутливості (r=0,51; p<0,05). Негативний кореляційний звязок встановлено між плазмовим рівнем ендотеліну-1 і показником механочутливості (r=-0,67; p<0,05) та плазмовим рівнем 6-кето-ПГФ1? та рівнем регіонарного судинного опору (r=-0,52; p<0,05).
Терапія ірбесартаном у хворих на гіпертонічну хворобу призводить до вираженого гіпотензивного ефекту і здатна позитивно впливати на функціональний стан судинного ендотелію, що характеризувалось достовірним підвищенням плазмових рівнів вазодилататорів ЦГМФ на 31,3%, 6-кето-ПГФ1? на 28,9%, зниженням плазмових рівнів вазоконстрикторів ендотеліну-1 на 27%, а ТХВ2 на 26,3% та зниженням регіонарного судинного опору резистивних судин на 32,8%, підвищенням механочутливості судин на 63,9% та швидкості регіонарного кровотоку на 17,4%.
Практичні рекомендації.
При обстеженні хворих на ГХ для адекватної оцінки тяжкості і клінічного перебігу захворювання доцільне визначення плазмових концентрацій ЕТ-1, 6-кето-ПГФ1?.
Визначення коефіцієнту механочутливості судин є доцільним для виявлення наявності та ступеня вираженості ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу.
Враховуючи позитивний вплив антагоніста рецепторів ангіотензину II ірбесартану на плазмовий рівень ендотеліальних вазоактивних факторів і показники периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу, доцільне використання його з метою патогенетичної терапії гіпертонічної хвороби.
Список литературы
Поливода С.Н., Шевченко М.В. Влияние ирбесартана на функциональное состояние регионарного сосудистого русла у больных гипертонической болезнью // Вісник Сумського державного університету. - 2002. - №11, т.44. - С.96-99.
Шевченко М.В. Влияние ирбесартана на проявления эндотелиальной дисфункции у больных гипертонической болезнью // Український терапевтичний журнал. -2002. - №3. - С.82-84.
Шевченко М.В. Влияние терапии ирбесартаном на функциональное состояние сосудистого эндотелия у больных гипертонической болезнью // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №2. - С.45-48.
Шевченко М.В. Изменение функционального состояния сосудистого эндотелия на разных стадиях гипертонической болезни // Врачебная практика. - 2002. - №4. - С.53-54.
Шевченко М.В., Черепок А.А. Изменение параметров функционального состояния эндотелия сосудов у больных гипертонической болезнью в процессе терапии ирбесартаном // Лекарства - человеку: Сборник научных трудов, Харьков. - 2002. - Т. XVII, №1. - С.399-403.
Шевченко М.В. Особенности функционального состояния резистивных сосудов у больных гипертонической болезнью // Запорожский медицинский журнал. - 2003.- №6, т.2. - С.177-179.
Шевченко М.В. Особенности проявлений эндотелиальной дисфункции у пациентов с гипертонической болезнью в зависимости от типов гемодинамики // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №4. - С.56-59.