Лікування хворих на післягастрорезекційні синдроми. Оптимізація обстеження верхніх відділів травного тракту із застосуванням ендоскопічних технологій. Ендоскопічне обстеження проксимального відділу шлунково-кишкового тракту після резекції шлунка.
Аннотация к работе
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки є розповсюдженим захворюванням, на яке хворіють в основному люди молодого та середнього віку (Передерій В.Г., 2003, Голубчиков М.В., 2000). Більше того, слід відмітити доволі небезпечну тенденцію до збільшення числа "занедбаних" хворих з ускладненнями виразкової хвороби (Фомін П.Д., 1998). Тільки ретельне вивчення морфологічних змін слизової оболонки верхніх відділів травного тракту та динамічна оцінка кислотоутворювальної функції кукси шлунка з допомогою сучасних відео ендоскопічних методик повинно стати основою розпрацювання більш ефективних методів лікування та реабілітації хворих після операцій на шлунку. Вивчити ендоскопічні зміни кукси шлунка в динаміці у віддаленому періоді після різних способів резекції шлунка з приводу виразкової хвороби. Ґрунтуючись на візуальній оцінці змін слизової оболонки верхніх відділів травного тракту, виявлено суттєві відмінності у кількості функціональних і органічних змін у пацієнтів залежно від способу резекції: кількість органічних уражень після резекції за способом Б-ІІ є достовірно вищою, ніж після резекції за способом Б-І.При ендоскопічному вивченні характеру патології в куксі шлунка після резекції останнього за способом Б-І, в залежності від різних термінів після операції виявлено гастрит у 15,8% хворих, серед яких переважали такі його форми, як поверхневий та гіпертрофічний по 6,6% відповідно. Поліпи кукси шлунка виявлено у 7,9% хворих, при цьому їх виявляли в період 11-20 років після операції. Ранній рак не виявлено ні в одного хворого, а рак кукси шлунка виявлено у 6 (7,9%) оперованих, починаючи з 16 і більше років, при чому через 16-20 років після операції його діагностували найчастіше. Поліпи кукси шлунка виявлено у 9 (8,9%) хворих у період до 20 років після операції У період між 21-25 роком після операції не був виявлений жоден хворий з поліпом кукси шлунка. Слизова кукси в зоні анастомозу нависала над слизовою порожньої кишки, що у поєднанні зі зменшеним просвітом і рефлюксом кишкового вмісту особливо утруднювало діагностику у 7 із 12 хворих; переважала катаральна форма анастомозу в 11 хворих, ерозивна виявлена у 6 хворих, ще у 2 хворих анастомозит був псевдополіпозним.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - вивчення наслідків операції з констатацією фактів розвитку патології в куксі шлунка з врахуванням особливостей захворювання і часу їх найбільш вірогідного виникнення, що дає можливість профілактики ускладнень в різні терміни після операції з приводу виразкової хвороби шлунка та ДПК. Виходячи зі структури захворювань кукси шлунка, виявлених нами ендоскопічно і підтверджених гістологічно, простежується їх певна тотожність в групі функціональних і запальних змін і досить суттєва різниця в групі органічних захворювань у залежності від способу резекції. Зокрема, кількість анастомозитів у хворих, які перенесли резекцію шлунка за способом Б-І склала 8 (10,5%), а за способом Б-ІІ - 59 (58,4%), ерозивних уражень, відповідно, 4 (5,3%) і 17 (16,8%). При більш високій питомій вазі гастритів після резекції за Б-ІІ в цілому - 69,3% проти 15,8% після резекції за Б-І, кількість атрофічних форм гастрита після резекції за Б-ІІ у 20 разів вища і склала 40,6% проти 2,6% після Б-І. Ахлоргідрію виявлено у 33,3% хворих після резекції за Б-І, а через 20 років кількість таких хворих зросла до 41,3%.
План
Основний зміст роботи
Вывод
В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - вивчення наслідків операції з констатацією фактів розвитку патології в куксі шлунка з врахуванням особливостей захворювання і часу їх найбільш вірогідного виникнення, що дає можливість профілактики ускладнень в різні терміни після операції з приводу виразкової хвороби шлунка та ДПК.
1. Виходячи зі структури захворювань кукси шлунка, виявлених нами ендоскопічно і підтверджених гістологічно, простежується їх певна тотожність в групі функціональних і запальних змін і досить суттєва різниця в групі органічних захворювань у залежності від способу резекції. Зокрема, кількість анастомозитів у хворих, які перенесли резекцію шлунка за способом Б-І склала 8 (10,5%), а за способом Б-ІІ - 59 (58,4%), ерозивних уражень, відповідно, 4 (5,3%) і 17 (16,8%).
2. У групі хворих з органічними захворюваннями різниця виявилась більш суттєвою, показники відрізнялись іноді на кілька порядків. При більш високій питомій вазі гастритів після резекції за Б-ІІ в цілому - 69,3% проти 15,8% після резекції за Б-І, кількість атрофічних форм гастрита після резекції за Б-ІІ у 20 разів вища і склала 40,6% проти 2,6% після Б-І. Відповідно, кількість хворих з пептичними виразками склала 2 (2,6%) після резекції за Б-І і 15 (14,8%) після Б-ІІ, рубцево-виразкові стенози анастомозу ? 1 (1,3%) і 7 (6,9%), поліпи кукси - 6 (7,9%) і 9 (8,9%).
3. Секреція вільної соляної кислоти у ранньому післяопераційному періоді зберігається у 33,3% оперованих після резекції за Б-І, та у 27,5% - після резекції за Б-ІІ. У віддаленому післяопераційному періоді, через 10 років, ці показники зменшуються наполовину. Ахлоргідрію виявлено у 33,3% хворих після резекції за Б-І, а через 20 років кількість таких хворих зросла до 41,3%. Після резекції за Б-ІІ кількість хворих з анацидним станом складає 13,7% до пяти років, збільшуючись до 75,0% через 20 років після операції.
4. Складність огляду просвіту кукси шлунка пов?язана з малим її об?ємом, зміною анатомічних і функціональних взаємовідносин, відсутністю воротаревого жому, запальними змінами і слабкістю кардіальної розетки, в рясному і безперервному поступленні у куксу пінного кишкового вмісту, деформацією дистальної частини кукси, її фіксацією та ригідністю ділянки анастомозу, що призводить до утворення грубих складок слизової, кишень, вибухань, втяжінь.
5. Доктрина диспансеризації оперованих хворих з приводу виразкової хвороби шлунка та ДПК має бути переглянута на користь ендоскопічного обстеження цих хворих кожні 6 місяців після операції з обов?язковою хромогастроскопією та РН-метрією для виділення підгрупи хворих з атрофічними гастритами на фоні анацидного стану, у яких є більш вірогідним розвиток епітеліальної дисплазії слизової кукси шлунка у віддаленому післяопераційному періоді.
6. Хромогастроскопія дозволяє визначити розповсюдженість злоякісної інфільтрації, диференціювати невеликі доброякісні і злоякісні утворення, які успішно можуть бути виліковані ендоскопічними способами. При деструктивних ураженнях слизової (ерозіях) і кишковій метаплазії хромогастроскопія дозволяє у 45% випадків встановити точне місце прицільної біопсії у хворих з нормальною візуальною ендоскопічною картиною.
7. Поліпи кукси шлунка виникають у період між 11 та 20 роками після резекції шлунка за Б-І, а рак кукси шлунка виявляється у частини хворих через 15 років і після 25 років після резекції шлунка за Б-ІІ. Поліпи кукси шлунка діагностуються у перші 20 років і після 25 років. Рак кукси шлунка у частини хворих розвивався у будь-який віддалений період, починаючи від пяти років після операції.
Список литературы
1. Хромогастроскопія резектованого шлунка / В.І. Русин О.О. Болдіжар, А.Р. Василів Ю.А. Паканич // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина”. - 2008. ? №33. - С. 204-207.
2. Кислотопродукуюча функція кукси шлунка після резекційних способів лікування / В.І. Русин, О.О. Болдіжар, А.Р. Василів Ю.А. Паканич // Харківська хірургічна школа. - 2009. ? №4.1 - С.283-286.
3. Хромогастроскопія в діагностиці післярезекційних розладів / В.І. Русин, О.О. Болдіжар, Ю.А. Паканич А.Р. Василів // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. - 2009. - Т.1. ? №76. - С.380-387.
4. Ендоскопічні втручання при поліпах кукси шлунка / В.І. Русин О.О. Болдіжар, А. Р Василів Ю.А. Паканич // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина”. - 2009. - №37. - С.161-163.
5. Диспансерне обстеження хворих після резекційних способів лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / В.І. Русин О.О. Болдіжар, А. Р Василів Ю.А. Паканич // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина”. - 2010. ? №39. - С.135-138.
6. Вікові та гендерні особливості ускладнених гастродуоденальних виразок / Василів А.Р. Булеца М.В. // Тези доповідей міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю "Працюємо, творимо, презентуємо" ? 2007. - С.65-66.
7. Ендоскопічне лікування новоутворів кукси шлунка / В.І. Русин О.О. Болдіжар, А. Р Василів Ю.А. Паканич // Матеріали ХХХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Застосування лазерів у медицині та біології" ? 2010. - С.89-90.