Вплив відкритих та ендоскопічних втручань на стан гомеостазу організму пацієнта. Характеристика зв’язку медіаторів запальної відповіді зі змінами у загальному і біохімічному аналізах крові, розвиток ускладнень у найближчому післяопераційному періоді.
Аннотация к работе
Серед захворювань системи кровообігу, гіпертонічна хвороба посідає провідне місце і визначає високий ризик смертності, тимчасової і стійкої втрати працездатності серед людей молодого і середнього віку (Арабидзе Г.Г. Щорічно в Україні виявляється близько 100000 хворих на АГ, а за результатами епідеміологічних досліджень на цю патологію страждає 25-30% населення (Дзяк Г.В., 1998). Різноманітність клінічних виявів захворювань НЗ, відносні труднощі у діагностиці, недостатня обізнаність практичних лікарів із цією патологією, зумовлюють несвоєчасну діагностику і невиправдане зволікання з хірургічним втручанням. До кінця 80-х років минулого століття основним методом лікування пацієнтів патологією НЗ була відкрита адреналектомія. Вперше визначено рівні інтерлейкін-17 та МКМА-1 у пацієнті, які були оперовані з приводу патології НЗ, вивчена динаміка цих медіаторів у післяопераційному періоді, у залежності від методу хірургічного втручання та оцінено їх вплив на показники загального та біохімічного аналізів крові, розвиток післяопераційних ускладнень, що дозволило використовувати патогенетично обґрунтовану профілактику та лікування ускладнень; на основі визначення рівнів медіаторів показано, що вираженість запальної відповіді залежить від методу хірургічного втручання і не залежить від його тривалості; чітко визначено покази до відкритих та ендоскопічних втручань.В основу роботи покладено результати обстеження і лікування 56 пацієнтів із пухлинами НЗ, що протягом 2000-2005 років перебували на лікуванні у ІІІ хірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні - в одному з базових відділень кафедри хірургії №1 ЛНМУ імені Данила Галицького (завідувач акад. Скарги на підвищення артеріального тиску у 43 хворих і наявність болю (головний біль або біль у поперековій ділянці) у 37 пацієнтів були основними скаргами. У всіх пацієнтів із діагностованим синдромом Конна при надходженні відзначено підвищений АТ, наявність феохромоцитоми зумовлювала зростання АТ у 15 (83,3%) хворих, аденома кори НЗ спричинила підвищення АТ у 11 (78,6%) пацієнтів. Вісімнадцять (48,6%) пацієнтів скаржились на головний біль, що було повязано з високим АТ, ще 15 (40,5%) відзначали болі у поперекових ділянках, 3 (8,1%) - у підреберях й 1 (2,7%) - у надчеревній ділянці. При надходженні підвищений рівень білірубіну у сироватці крові стверджено у 3 (12,5%) пацієнтів із ГА пухлинами НЗ, зокрема у двох пацієнтів із синдромом Конна і в одного - з феохромоцитомою.У дисертаційній роботі опрацьовані покази до вибору методу хірургічного лікування пацієнтів з новотворами НЗ, на основі визначення обєктивних показників (рівнів ІЛ-17, МКМА-1) доведена перевага ендоскопічних методів видалення новотворів НЗ над відкритою адреналектомією, що дозволяє рекомендувати ендоскопічну адреналектомію, як метод вибору у лікуванні пацієнтів з патологією, передовсім пухлинами НЗ. Ендоскопічні втручання є методом вибору у лікуванні пацієнтів із патологією надниркових залоз, оскільки, крім доброго косметичного ефекту, скорочення термінів перебування хворого у клініці, вони менше впливають на імунний статус пацієнта, а функціональна активність новотвору не впливає на вибір методу хірургічного втручання. Вибір методу хірургічного втручання на надниркових залозах не залежить від функціональної активності новотвору, а визначається розміром пухлини, оскільки пухлини розміром понад 6 см мають високий ризик малігнізації і при їх видаленні можуть виникнути технічні труднощі.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі опрацьовані покази до вибору методу хірургічного лікування пацієнтів з новотворами НЗ, на основі визначення обєктивних показників (рівнів ІЛ-17, МКМА-1) доведена перевага ендоскопічних методів видалення новотворів НЗ над відкритою адреналектомією, що дозволяє рекомендувати ендоскопічну адреналектомію, як метод вибору у лікуванні пацієнтів з патологією, передовсім пухлинами НЗ.
1. Ендоскопічні втручання є методом вибору у лікуванні пацієнтів із патологією надниркових залоз, оскільки, крім доброго косметичного ефекту, скорочення термінів перебування хворого у клініці, вони менше впливають на імунний статус пацієнта, а функціональна активність новотвору не впливає на вибір методу хірургічного втручання.
2. Використання формули Linos дозволяє достовірно точніше, ніж за показниками УСГ або КТ (р<0,05), визначити справжній розмір пухлини надниркової залози перед операцією, що впливає на вибір методу операційного втручання.
3. Вибір методу хірургічного втручання на надниркових залозах не залежить від функціональної активності новотвору, а визначається розміром пухлини, оскільки пухлини розміром понад 6 см мають високий ризик малігнізації і при їх видаленні можуть виникнути технічні труднощі.
4. Ендоскопічний черезочеревинний доступ у положенні хворого на боці доцільно використовувати при видаленні пухлин правої НЗ, двобічній адреналектомії або при необхідності виконання симультанних операцій. Цей доступ забезпечує достатній робочий простір для видалення великих (понад 6 см) новотворів НЗ, дозволяє провести ревізію інших органів черевної порожнини і провести симультанні операції на органах черевної порожнини.
5. Ендоскопічний позаочеревинний доступ доцільно використовувати у пацієнтів із патологією у лівій НЗ та у хворих, які мали в анамнезі хірургічні втручання на органах верхнього відділу черевної порожнини. Цей доступ забезпечує прямий вихід на НЗ, супроводжується меншою крововтратою, низьким ризиком пошкоджень селезінки та підшлункової залози, запобігає спайковому процесу в черевній порожнині.
6. Під час ендоскопічних втручань достовірно меншим (р<0,05) є зростання рівнів медіаторів запальної відповіді, зокрема ІЛ-17 та ІСАМ-1, що зумовлює кращий перебіг післяопераційного періоду.
7. Зміни у загальному і біохімічному аналізах крові, розвиток ускладнень після адреналектомії чітко корелюють із вмістом медіаторів запальної відповіді.
8. Ендоскопічні втручання за рахунок зменшення кількості травмованих тканин, зумовлюють зменшення специфічних захисних реакцій організму, не викликають вираженої імуносупрессії, що є сприятливим для перебігу післяопераційного періоду.
Список литературы
1. Гавриш Я.І., Переяслов А.А., Павловський М.П., Михайлишин Т.Є. Медіатори запальної відповіді при відкритій та ендоскопічній адреналектомії // Acta Medica Leopoliensia.-2005.-Т.11, число 4.-С.101-104.
Автор провів повномасштабний аналіз клінічного матеріалу, сформулював провідні наукові положення та висновки дослідження.
Автор здійснив аналітичне та статистичне опрацювання даних, які стосувались хворих із артерій ними гіпертензіями надниркового генезу, інтерпретував результати дослідження та сформулював висновки дослідження.
Автор сформулював методологічні засади дослідження, здійснив аналітичне та статистичне опрацювання його результатів, запропонував нові принципи лікування хворих із патологією надниркових залоз у дитячому віці.
4. Павловський М.П., Бойко Н.І., Гавриш Я.І. 50-річний досвід діагностики та лікування хворих із пухлинами надниркових залоз // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія - 2008. - №3 (24). - С.31-35.
Автор здійснив аналітичне та статистичне опрацювання даних.
5. Гавриш Я.І., Бойко Н.І., Михайлишин Т.Є., Хомяк В.В., Кравчук В.І., Павловський М.П. Порівняння доступів та методів для виконання адреналектомії у хворих на пухлини надниркових залоз. Власний досвід.//Український журнал хірургії - 2009. - №4. - С.109-113.
Автор провів аналітично-статистичне опрацювання даних, брав участь в їх науковій інтерпретації та викладі принципових висновків дослідження.
6. Markevich O., Mykhaylyshyn T., Havrysh Y., Boyko N., Pavlovsky M. Comparing hemodynamic and respiratory data in patients after endoscopic adrenalectomy using different approach// Abstract Book of 11th International Congress European Association for Endoscopic Surgery. Glasgow, 2003.-P.126.
Автор брав участь у клінічних дослідженнях і інтерпретації даних.
7. Havrysh Y., Perejaslov A., Mykhaylyshyn T., Boyko N., Pavlovsky M. Comparison of cytokines levels on open and endoscopic adrenalectomy// Abstract Book of 12th International Congress European Association for Endoscopic Surgery. Barcelona, 2004. - P.144.
Автор здійснив набір тематичних хворих, запровадив удосконалену тактику ендоскопічних втручань у хворих із захворюваннями надниркових залоз.
8. Havrysh Y. Perejaslov A., Mykhaylyshyn T., Shavarow J., Pavlovsky M. Interleukin 17 in the clinical course after adrenalectomy // Abstract Book of 13th International Congress European Association for Endoscopic Surgery. Venice, 2005. - P.200.
Здобувач брав участь у проведені досліджень, статистичному опрацюванні результатів.
9. Havrysh Y., Pavlovsky M.,. Boyko N.. Matviychuk B. / Using intraperitoneal and retroperitoneal approaches: results of single-centre experience // Abstract Book of 15th International Congress European Association for Endoscopic Surgery. Athens, 2007. - P.127.
Автор здійснив аналітично-статистичне опрацювання результатів дослідження, здійснив їх наукову інтерпретацію
10. Boyko N., Gavrysh Y., Khomyak V., Pavlovski M.. Preparation of patients with chromaffinoma for endoscopic adrenalectomy // Abstract Book of 16th International Congress European Association for Endoscopic Surgery. Stockholm, 2008. - P.121.
Здобувач брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів.