Особливості будови гіпофіз. Механізми відтворення гормонів у різні вікові періоди. Розміри і маса шишковидного непарного органу у верхньому відділі мозку. Анатомічні характеристики щитовидної, надниркової і підшлункової залоз. Типи й фази секреції.
Аннотация к работе
Гіпофіз - залоза овальної форми, яка міститься на дні турецького сідла. На час народження дитини гіпофіз буває вже досить розвинутим, і, незважаючи на дуже малі розміри, його роль в організмі, який росте, надзвичайно важлива. У гіпофізі розрізняють передню і задню частки.Гормонами задньої частки є: 1) вазопресин (адіуретин), що виявляє антидіуретичну дію і стимулює непосмуговані мязи артерій і кишок; Доведено, що гормони задньої і деякі гормони передньої часток гіпофіза фактично утворюються в гіпоталамусі у вигляді нейросекретів, а гіпофіз є лише місцем депонування їх. У гіпоталамусі утворюються гіпофізотропні гормони (рилізинг-фактори), які справляють специфічний вплив на звільнення тропних гормонів гіпофіза.За своєю анатомічною будовою шишковидне тіло належить до інкреторних залоз, але гормон його до цього часу не виділено. Шишковидне тіло бере участь у регуляції процесів росту, справляє гальмівний вплив на гонади, на продукування тропних гормонів гіпофіза, водно-електролітний і вуглеводний обміни, є важливою ланкою в системі центральних ендокринних утворень.Щитовидна залоза міститься на шиї спереду трахеї і на бічних стінках гортані. Анатомічне щитовидна залоза характеризується фолікулярною будовою, проте в дитячому віці кількість фолікулів і вміст в них колоїду зменшені. Вони відіграють важливу роль у розвитку плода, в процесах росту і диференціації тканин, впливають на газовий і білковий обмін, підвищують синтез білка і активують ріст тканин, сприяють фізичному і розумовому розвитку. Щитовидна залоза, діючи узгоджено зі статевими залозами, є одним з основних факторів, що спричинюють закриття епіфізарних ліній окостеніння.Загрудинна залоза (тимус) складається з двох часток, вона міститься у верхній передній частині грудної порожнини над ручкою грудини і продовжується до III-IV ребра. У новонароджених маса її становить у середньому 12 г., досягаючи в 11-15 років 35-40 г. Загрудинна залоза у дітей має часточкову будову. У мозковій речовині, крім ретикулярних клітин, що становлять основу їх, є ще великі епітеліальні тільця загрудинної залози (тільця Гассаля). В період вікової інволюції цієї залози спостерігається поступове зникнення лімфоцитів з коркової речовини, а тілець Гассаля з мозкової речовини, відбувається заміна паренхіми сполучною тканиною.Коркова речовина надниркової залози виділяє значну кількість кортикостероїдних гормонів, але тільки вісім з них мають біологічну активність. До них належать: 1) глікокортикоїди (кортикостерон, кортизол та ін.), що регулюють вуглеводний обмін, мають виражену протизапальну і десенсибілізуючу дію, виявляють катаболічний ефект; Мозкова речовина надниркової залози продукує катехоламіни: дофамін, адреналін, норадреналін, які мають здатність підвищувати артеріальний тиск, звужувати кровоносні судини (за винятком коронарних та легеневих), розслабляти непосмуговані мязи кишок, бронхів, жовчних ходів і сечового міхура.Підшлункова залоза міститься позаду шлунка, звичайно на рівні І і II поперекових хребців, і займає простір від дванадцятипалої кишки до воріт селезінки. Підшлункова залоза має зовнішньо-секреторну (виділяє ферменти трипсин, ліпазу, амілазу) і внутрішньо-секреторну (виділяє гормони інсулін, глюкагон і соматостатин) функції. Інсулін - секрет В-інсуліноцитів (?-клітин) - є найважливішим анаболічним гормоном організму: він стимулює синтез глікогену, білків, жирних кислот з амінокислот, посилює фосфорний обмін, підвищує внутрішньоклітинний транспорт калію, затримує воду в організмі.У ранньому дитячому віці статеві залози (гонади) відіграють порівняно незначну роль, посилення їхньої функції спостерігається в період статевого дозрівання. У віці 2-5 років вони опускаються в малий таз, займаючи звичайне положення. Яєчники, крім продукування яйцевих клітин, виробляють статеві гормони - естрогени, що впливають на ріст, розвиток жіночих статевих органів і вторинних статевих ознак, беруть участь в активації проферментів, необхідних для побудови білків і стимуляції багатьох процесів обміну і т. ін. У статевому розвитку дівчаток виділяють три періоди: нейтральний (перші 6-7 років життя), препубертатний (з 8-12-14 років - до першої менструації), пубертатний (від першої менструації до повної статевої зрілості - 18 р.). Поява вторинних статевих ознак і менструації у віці до 8 років вважається передчасним статевим розвитком, відсутність росту молочних залоз в 13-14 років і менструації в 14-15 років - затримкою статевого розвитку.Розрізняють ендокринні (внутрішньої серекції) й екзокринні (зовнішньої серекції) залози. Ендокринні залози (надниркові залози, щитоподібна залоза та ін.) не мають власних вивідних проток і виділяють речовини, які вони продукують, - секрети - безпосередньо в кров. Залози поділяють на екзокринні та ендокринні. Вони продукують секрети, виділяються на поверхню епітеліального шару. За відношенням до епітеліального шару залози поділяють на ендоепітеліальні та екзоепітеліальні.Синтез і нагромадження секрету відбувається у гранулярній або агранулярній ендопла
План
Зміст
1. Гіпофіз
1.1 Гормони задньої частки
1.2 Шишковидне тіло
1.3 Щитовидна залоза
1.4 Загрудинна залоза
1.5 Надниркова залоза
1.6 Підшлункова залоза
1.7 Статеві залози
2. Будова залозистого епітелію
3. Типи секреції, її фази
Список використаної літератури
1. Гіпофіз
Список литературы
1. Ганонг В.Ф. Фізіологія людини. - Львів: БАК, 2002. - 784 с.
2. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. О.В. Волкова, Ю.К. Елецкого. - М: Медицина, 1996.
3. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. - К.: Книга плюс, 2003. - 3-тє видання. - 592 с.