Психологічні та вікові особливості людей похилого віку. Сутність та значення здорового способу життя, фактори впливу на його формування як основи профілактики здоров’я у жінок похилого віку; дослідження їх відношення до свого здоров’я та способу життя.
Аннотация к работе
В останні десятиліття у звязку з інтенсивним старіння населення кількість людей похилого віку постійно зростає, в той час як відсоток молодих людей в суспільстві знижується. Однак слід зазначити, що серед людей похилого віку кількість жінок переважає над кількістю чоловіків, що свідчить про те, що жінкам властива більша тривалість життя. У звязку з цим в нинішній час велика увага вчених присвячується проблемам старіння, і не просто продовження тривалості життя, а такого продовження, яке додасть років життя, фізичної і розумової активності. Жінки похилого віку можуть вести повноцінне життя, якщо будуть піклуватися про своє здоровя постійно, щодня. Не викликає сумнівів, що відповідний спосіб життя здатний як збільшувати, так і зменшувати тривалість життя; як усувати чинники, що скорочують його тривалість, так і сприяти розвитку захворювань, повязаних з віком.У період життя людини після зрілості відбувається поступове ослаблення діяльності організму. Фундаментальні дослідження вітчизняних та зарубіжних учених свідчать про різноманітні прояви позитивного ставлення старої людини до життя, до людей, до себе. Шахматов, характеризуючи симптоми психічного занепаду і психічних хвороб, розладів, вважає, що «уявлення про психічне старіння не може виявитися повним і цілісним без урахування сприятливих випадків, які краще, ніж будь-які інші варіанти, характеризують старіння, притаманне тільки людині. Отже, в цьому віці відбуваються зміни в інтелектуальній сфері. Чоловіки похилого віку стають більш пасивними й дозволяють собі проявляти риси характеру, що є більш властиві для жінок, в той час як жінки цього віку стають більш агресивними, практичними та владними [2].В преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоровя (ВООЗ) говориться, що здоровя - це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя [3]. Зрозуміло, що здоровя - це похідне від численних впливів на організм, у тому числі природно-кліматичних, соціальних, виробничих, побутових, психологічних чинників, способу життя і ін. З позицій викладеного розуміння феномена здоровя людини походить визначення поняття здорового способу життя (ЗСЖ): це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоровя, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту [7]. Важливо при цьому мати на увазі, що для здорового способу життя недостатньо зосередити зусилля лише на подоланні чинників ризику виникнення різних захворювань, боротьби з алкоголізмом, тютюнопалінням, наркоманією,гіподинамією, нераціональним харчуванням, конфліктними відносинами (хоча це також має велике оздоровче значення), а важливо виділити і розвивати всі ті різноманітні тенденції, які «працюють» на формування здорового способу життя і містяться в самих різних сторонах життя людини. Основу здорового способу життя становить вибір способу життя, зроблений самою людиною у відношенні того, як їй жити.Спосіб життя охоплює всі сфери суспільства: працю і побут, суспільне життя і культуру, поведінку (стиль життя) людей та їх духовні цінності [7]. Тобто, поведінка, або стиль життя, є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому, який не може не впливати на здоровя окремої особи або на здоровя тих чи інших соціальних груп населення. Харчування літніх жінок повинно будуватися з урахуванням віку, фізичної активності та стану здоровя, але загальні вимоги - однакові для всіх. Вони включають в себе помірність і різноманітність раціону, збагачення харчування антисклеротичними продуктами (сиром, морепродуктами), збереження режиму харчування, зниження споживання легко засвоюваних вуглеводів і кількості тваринних жирів, обовязкове споживання молочних і кисломолочних продуктів. Загальна калорійність харчування в літньому віці повинна бути невисокою, але знижуючи калорійність, не можна допускати, щоб організм постраждав від нестачі білків, вітамінів і мінеральних солей [20].На основі аналізу теоретичних джерел та мети нашої роботи, дослідити формування здорового способу життя як основи профілактики здоровя у жінок похилого віку, ми провели дослідження з жінками віком від 60 і до 75 років. В нашому дослідженні приймало участь 32 жінки похилого віку. Ми використовували такі методи дослідження, як опитувальник «Відношення до здоровя» Березовської Р.А. та опитувальник «Образ життя». Опитувальник «Відношення до здоровя» складається з десяти запитань, які можуть бути розподілені за трьома шкалами: когнітивною, емоціональною, поведінковою та цінністно-мотиваційною. Емпірично фіксуємими критеріями ступеня адекватності-неадекватності відносини людини до свого здоровя служать: • на когнітивному рівні: ступінь поінформованості або компетентності людини в сфері здоровя, знання основних факторів ризику і антиризику, розуміння ролі здоровя в забезпеченні активного і тривалого життя;Нами було виділено, що 19% досліджуваних легко і відразу засинають, 53% жінок похилого віку
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичне вивчення особливостей способу життя жінок похилого віку
1.1 Психологічні особливості людей похилого віку
1.2 Сутність та значення здорового способу життя
1.3 Профілактика образу життя у жінок похилого віку для підтримання свого здоровя
РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження відношення до свого здоровя та способу життя у жінок похилого віку
2.1 Опис процедури дослідження та обраних методик
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження