Узагальнення даних емпіричного дослідження емоційних особливостей дитини з аутизмом, виявлення відмінностей в розвитку емоційної сфери дитини, яка має нормальний психічний розвиток від дитини, яка має в анамнезі діагноз "ранній дитячий аутизм".
Аннотация к работе
Всі ці діти виявляли загальні риси, основними з яких були надмірна ізоляція, замкнутість, відхід від будь-яких контактів з людьми, порушення мовного розвитку і потреба в багаторазовому повторенні одних і тих же дій, причому початок прояву цих особливостей відзначався вже на першому році життя дитини [3]. Мета статті полягає в узагальненні даних емпіричного дослідження емоційних особливостей дитини з аутизмом, порівняння даних і знаходження відмінностей в розвитку емоційної сфери дитини, яка має нормальний психічний розвиток від дитини, яка має в анамнезі діагноз «ранній дитячий аутизм». психічний дитячий аутизм емоційний У дослідженні прийняло участь 40 респондентів - діти старшого дошкільного віку (5-7 років), яких було розподілено на 2 групи: експериментальна група 1 (ЕГ1) - 20 дітей, в анамнезі яких зазначений діагноз РДА (ранній дитячий аутизм) і експериментальна група 2 (ЕГ2) - 20 дітей, в анамнезі яких діагнозу РДА не вказано. Ізотова) (діагностична серія № 2) у даному дослідженні використовувався для діагностики емоційної сфери виключно дітей, в анамнезі яких відсутній діагноз РДА (ЕГ2), оскільки ці проективні методики випробувані та валідизовані її авторами на дітях, які не мають такої патології, як аутизм. Їх застосування на виборці респондентів, в анамнезі яких присутній діагноз РДА (ЕГ1) неможливий через прояв аномалій розвитку та поведінки, які характеризують дане порушення (наприклад, стереотипні дії, порушення сфери спілкування, сенсорні порушення, порушення імпресивної та експресивної мови, особливості розвитку пізнавальної діяльності та інтелекту, особливості вітальних функцій та афективної сфери, особливості сприйняття, особливості навичок поведінки, патологія потягів і т. ін.).Таким чином, проведене експериментальне дослідження емоційної сфери аутичних дітей у порівнянні з дітьми, що мають нормальний психічний розвиток дало можливість констатувати, що існують явні відмінності у розвитку емоційної сфери дітей, в анамнезі яких присутній діагноз РДА. Можливо відзначити істотну різницю у проявах домінуючих емоційних станів між респондентами двох експериментальних груп, у вмінні визначати емоційний стан інших людей, а також тією чи іншою мірою в групі дітей, в анамнезі яких присутній діагноз РДА на відміну від їх однолітків з нормальним перебігом розвитку проявляються порушення емоційної сфери.
Вывод
Таким чином, проведене експериментальне дослідження емоційної сфери аутичних дітей у порівнянні з дітьми, що мають нормальний психічний розвиток дало можливість констатувати, що існують явні відмінності у розвитку емоційної сфери дітей, в анамнезі яких присутній діагноз РДА. Можливо відзначити істотну різницю у проявах домінуючих емоційних станів між респондентами двох експериментальних груп, у вмінні визначати емоційний стан інших людей, а також тією чи іншою мірою в групі дітей, в анамнезі яких присутній діагноз РДА на відміну від їх однолітків з нормальним перебігом розвитку проявляються порушення емоційної сфери. З основних психолого-педагогічних підходів, що зарекомендували себе як досить ефективні при роботі з дітьми з розладами аутистичного спектру можна віднести: емоційно-рівневий підхід; методика ТЕАССН; ABA; сенсорна інтеграція; терапія навчання основним реакціям; The P.L.A.Y. Project; DIR Floortime; а також допоміжні методи корекції РАС.
Емоційно-рівневий підхід передбачає встановлення емоційного контакту терапевта з дитиною, зняття за допомогою різних конкретних методів страхів, агресії, негативізму, стереотипій, розвиток комунікації та соціальної взаємодії. Коло конкретних засобів чітко не позначене, але на першому плані у цьому підході стоїть ігротерапія, спеціальні варіанти психодрами, естетотерапія, які використовують, насамперед, найбільш розвинені можливості дитини. Метод емоційно-рівневого підходу спрямований майже виключно на енергетичну сторону психіки і майже не зачіпає структурно-функціональних і онтогенетичних моментів: передбачається, що відновлення мотивації спричинить за собою розвиток усіх інших функцій психіки.
Список литературы
1. Беттельхейм Б. Пустая крепость. Детский аутизм и рождение «Я» / Б. Беттельхейм. М.: Академический проект, 2004. 784 с.
2. Богдашина О. Аутизм: определение и диагностика / О. Богдашина. Донецк: РИП, 1999. 307 с.
3. Детская патопсихология: Хрестоматия / сост. Н. Л. Белопольская. 2-е изд., испр. М.: Когито-центр, 2001. 351 с.
4. Детский аутизм. Хрестоматия / Сост. Л. М. Шипицына. СПБ.: Питер, 1997. 254 с.
5. Лебединская К. С. Дети с нарушениями общения: ранний детский аутизм / К. С. Лебединсткая, О. С. Никольская, Е. Р. Баенская и др. М.: Просвещение, 1989. 95 с.
6. Лебединская К. С. Диагностика раннего детского аутизма. Начальные проявления / К. С. Лебединсткая, О. С. Никольская. М.: Просвещение, 1991. 96 с.
7. Никольская О. С. Аффективная сфера человека. Взгляд сквозь призму детского аутизма / О.С. Никольская. М.: Центр лечебной педагогики, 2000. 230 с.