Аналіз проблеми емоцій ХVІІІ-ХХ століть, теорії, які вплинули на вивчення емоцій. Еволюційна, рудиментарна, психоаналітична, структурна, соматична, двофакторна та біологічно-інформаційна теорії емоцій. Методики для діагностики емоцій особистості.
Аннотация к работе
Причини треба шукати не тільки і не стільки в субєктивних факторах, не у небажанні або брак тих чи інших дослідників займатися цією проблемою, а у обєктивній складності самої проблеми, в принциповій відмінності психології емоцій від інших психологічних проблем і перш за все у принциповій відмінності емоційних явищ від пізнавальних (когнітивних). Конструюючи в людині упередженість, без якої немислимий жоден активний його крок, емоції з усією очевидністю виявляють свій вплив в різних ситуаціях життєдіяльності. Розбіжності в психології емоцій в якійсь мірі закладені вже у повсякденній мові, що дозволяє нам називати, наприклад, страх емоцією, афекту, почуттям або навіть відчуттям чи обєднувати під загальною назвою почуттів такі різні явища, як біль і іронію, красу і впевненість, дотик і справедливість. Набагато більше значення для подальшого розвитку вчення про емоції мали погляди на емоції, як на особливі пристосувальні процеси організму. 3) афективно-когнітивне взаємодія (емоції поєднуються з думкою) (емоція - емоція (горе - гнів і страх - сором - вина); емоція - спонукання (інтерес - секс; біль - страх - сором - гнів); емоція - афективно-когнітивні структури (інтерес - інтроверсія; подив - інтерес - задоволення - егоїзм));Кожну емоцію, виражену в поняттях, випробовуваний повинен оцінити за чотирьохбальною шкалою в залежності від того, в якій мірі вона проявляється в даний момент.[47] Ольшаннікової були розроблені чотири методики (опитувальники) вивчення емоційності: три - для виявлення модальності провідних («базальних») емоцій і одна - для виявлення засобів вираження емоцій (експресивності). Діагностика якісних характеристик емоційності здійснювалася за допомогою двох методик, розроблених під керівництвом А. Є. Ці методики дозволяють отримати індивідуальні кількісні показники по кожній з трьох емоцій: радості, гніву і страху.[45][46] Зміна в інструкції дозволяє використовувати той же самий набір шкал для оцінки емоційних переживань (частота, з якою протягом певного часу переживається емоція, може розглядатися як «емоційна риса»).Отже, ми розглянули проблему емоцій з давнини чотирьох століть, розглянули різні погляди на емоції, які нажаль, не мають наслідування. Багато чого з того, що у вченні про емоції за традицією називають багатообіцяючим словом «теорія», по суті являє собою скоріше окремі фрагменти, лише в сукупності наближаються до ідеально вичерпної теорії.[56] Та й чи може бути в принципі єдина теорія для хоча і повязаних один з одним, але все ж таких різних емоційних явищ, як емоційний тон відчуттів, емоції і почуття. Під емоціями розуміють, з одного боку, своєрідне вираження субєктивного ставлення людини до предметів і явищ навколишньої дійсності у формі безпосередніх переживань приємного і неприємного, а з іншого лише - реакцію людини і тварин на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників, повязану із задоволенням або незадоволенням біологічно значущих. Емоції поділяються на емоційний тон відчуттів, емоції у вузькому сенсі слова, і почуття.
Вывод
Отже, ми розглянули проблему емоцій з давнини чотирьох століть, розглянули різні погляди на емоції, які нажаль, не мають наслідування. Багато чого з того, що у вченні про емоції за традицією називають багатообіцяючим словом «теорія», по суті являє собою скоріше окремі фрагменти, лише в сукупності наближаються до ідеально вичерпної теорії.[56]
Кожна з них випинає якийсь один аспект проблеми, тим самим розглядаючи лише окремий випадок виникнення емоції або якогось її компонента.
Біда ще й у тому, що теорії, створені в різні історичні епохи, не володіють спадкоємністю. Та й чи може бути в принципі єдина теорія для хоча і повязаних один з одним, але все ж таких різних емоційних явищ, як емоційний тон відчуттів, емоції і почуття.
Нами були розглянуті такі теорії емоцій як еволюційна, рудиментарна, психоаналітична, структурна, соматична, двофакторна, біологічно-інформаційна. І виходячи з багатої історії досліджень на сьогоднішній день сформовані чіткі поняття для визначення емоцій.
Під емоціями розуміють, з одного боку, своєрідне вираження субєктивного ставлення людини до предметів і явищ навколишньої дійсності у формі безпосередніх переживань приємного і неприємного, а з іншого лише - реакцію людини і тварин на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників, повязану із задоволенням або незадоволенням біологічно значущих.
Через емоції як систему сигналів людина дізнається про потребнісні значимості. Емоції можуть бути позитивними, повязаними з переживанням приємного, і негативними, коли переживається неприємне; такими, що підвищують активність особистості, і такими, що знижують активність.
Емоції поділяються на емоційний тон відчуттів, емоції у вузькому сенсі слова, і почуття. Деякі автори в цей ряд ставлять і афекти. Емоційний тон відчуттів - це безпосередні переживання, що супроводжують окремі відчуття (наприклад, температурні, смакові, слухові) і спонукають субєкта до їх збереження їх або усунення. Почуття - відображення в свідомості людини його відносин до дійсності, які виникають при задоволенні чи незадоволенні потреб. Афект - сильний і відносно короткочасний емоційний стан, що виникає у звязку з різкою і несподіваною зміною актуальних для субєкта життєвих обставин і супроводжується явно вираженими руховими та органічними проявами.
Для вивчення та діагностики емоцій особистості розроблено багато методик як фізичних, так і психологічних, зокрема опитувальників, найпоширеніші ми коротко розглянули в роботі. За допомогою опитувальників можна визначити різний емоційний стан, що допомагає людині в трудовому і повсякденному житті.
22. Фройд З. Вступ до психоаналізу. - К.: Основи, 1998. - 709 с.
23. http://uk.wikipedia.org/Зигмунд_Фрейд
24. Изард И. "Эмоции человека" М., 1980. С. 42-45
25. Arnold, M. B. (1960). Emotion and personality. Vol. I: Psychological aspects; Vol. II: Neurological and physiological aspects. New York: Columbia University Press.
26. http://www.feministvoices.com/magda-arnold/
27. http://ru.wikipedia.org/wiki/Стенли_Шэхтер
28. Schachter S. Emotion, Obesity and Crime (1971)
29. Schachter, S. & Singer, J. E. (1962). Cognitive, Social, and Physiological Determinants of Emotional State. Psychological Review, 69(5)
30. http://en.wikipedia.org/wiki/Arnold_Lazarus
31. http://ru.wikipedia.org/wiki/Фестингер_Леон
32. Философская энциклопедия: в 5 тт. / Под ред. Ф. В. Константинова. - М.: Советская энциклопедия, 1960-1970.
33. Теория когнитивного диссонанса = A theory of cognitive dissonance / Пер. А. Анистратенко, И. Знаешева. - СПБ.: Ювента, 1999.
40. Симонов П. Теория отражения и психофизиология эмоций. - М., 1970.
41. Симонов П. Высшая нервная деятельность человека. Мотивационно-эмоциональные аспекты. - М., 1975.
42. Лаак Я.Т. "Психодиагностика".
43. Ильин Е.П. "Эмоции и чувства"
44. Кузнецова О. В. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук «Индивидуально-типологические факторы адаптивности личности» - Од., 2005.
45. Ольшанникова А. Е. К психологической диагностике эмоциональности // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. М.: Педагогика, 1978.
46. Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности/ /Вопросы психологии, 1974.