Пам"ять як психологічний процес та основа психічної діяльності. Дослідження сутності, видів, процесів, механізмів пам"яті в психології. Психофізіологічні основи пам"яті, її види та зміст. Індивідуальні відмінності в пам"яті людей. Методи розвитку пам"яті.
Аннотация к работе
Отже, память - це форма психічного віддзеркалення, що полягає в закріпленні, збереженні і подальшому відтворенні минулого досвіду, робить можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу свідомості. Память звязує минуле субєкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання. Можна казати, що память - це основа психічної діяльності. Тому для кращого розуміння людини необхідно якомога більше знати про нашу память. Родоначальником експериментальних досліджень памяті вважається німецький психолог Герман Еббінгауз.Враження, які одержує людина, відображаючи дійсність через свої органи чуттів чи в процесі мислення, не зникають безслідно, а фіксуються в мозку і зберігаються в ньому у вигляді образів, уявлень про предмети та явища, що сприймалися раніше. Залежно від умов, необхідних для їх утворення, асоціації поділяють на три типи: асоціації за суміжністю, асоціації за схожістю, асоціації за контрастом. Асоціація за суміжністю - це відображення в мозку людини звязків між предметами та явищами, які йдуть одні за одними в часі (суміжність у часі) або перебувають поряд одні з одними в просторі (суміжність у просторі). Асоціації за суміжністю виникають при згадуванні подій, свідком яких була людина, при заучуванні навчального матеріалу тощо. Асоціація за схожістю має місце в тих випадках, коли в мозку відображаються звязки між предметами, схожими між собою в певному відношенні (помилкове сприйняття незнайомої людини як знайомої).Образи, які містяться в памяті, з часом трансформуються: спрощуються, втрачають яскравість, стають більш узагальненими, на перший план виходять суттєві ознаки матеріалу, а подробиці стираються. У памяті можуть зберігатися не тільки предметні образи сприйняття, а й безпредметні образи, повязані з пережитими відчуттями. Винятком серед інших є ейдетичні образи, які зберігаються в памяті без змін, не втрачаючи яскравості й чіткості. Память на емоції та почуття наявна вже у піврічної дитини і досягає повного розквіту в три-пять років. Загалом яскраві, емоційно насичені події можуть зберігатися в памяті дуже довго.Вони виявляються у відмінностях продуктивності процесів памяті; у переважанні памяті тієї чи іншої модальності; у відмінностях у рівні розвитку різних типів памяті. Загальними характеристиками продуктивності процесів памяті є обсяг матеріалу, який може запамятати людина за певний проміжок часу, швидкість і точність запамятання матеріалу, тривалість збереження матеріалу в памяті і готовність до його відтворення. Переважання певного типу памяті в людини залежить від особливостей діяльностей, з якими повязаний її життєвий шлях. Людям зі словесно-логічним типом памяті просто запамятати словесний, абстрактний матеріал: логічні схеми, формули. Якщо в людини не переважає певний тип оперування матеріалом, то вона представляє проміжного типу памяті.Отже, можна зробити висновок, що память - це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності. Завдяки памяті розширюються пізнавальні можливості людини.Пізнання світу було б неможливе, якби люди не володіли здатністю відображати і зберігати тривалий час в памяті те, що вони дізналися про дійсність в процесі сприйняття і мислення. Не менш важливу роль грає память і в процесі формування особистості. Память має ще більше аспектів, ніж інші види пізнавальних процесів, тому за допомогою одного або двох окремих показників задовільно оцінити її практично неможливо. Як додаткову характеристику оперативної памяті можна використовувати кількість помилок, що допускаються людиною під час рішення задачі (маються на увазі такі помилки, які повязані з не збереженою в памяті потрібної для вирішення завдання інформації). Також 10 балів отримують діти від 6 до 9 років, якщо обєм їх памяті складає 7-8 одиниць.В таблиці 2.2 представимо структуру вибірки за отриманими результатами. Пять учасників експерименту набрали 9 балів, що говорить про їх достатню хорошу за обємом короткочасну память. Два учасника експерименту отримали 8 балів і по одному учасникові - 7 і 6 балів. Це характеризує їх короткочасну память, як середньо розвинену за обємом. Отже, за цією методикою ми отримали, що в досліджуваній групі більшість учасників (50%) мають достатню хорошу за обємом короткочасну память.В другому розділи було проведено дослідження памяті по двох методиках: 1. За методикою "Оцінка оперативної зорової памяті" ми отримали, що в досліджуваній групі більшість учасників (50%) мають достатню хорошу за обємом короткочасну память.В першому розділі курсової роботи були розглянуті теоретичні основи памяті в психологічній літературі. Память - це сукупність процесів запамятовування, збереження та відтворення людиною свого досвіду. Память дає можливість існувати і розвиватися мисленню та уяві. За змістом матеріалу, що запамятовується (тобто за модальністю) розрізняють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну память.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичне вивчення памяті як психологічного процесу у сучасній психології
1.1 Сутність поняття памяті як психологічного процесу
1.2 Види памяті та їх зміст
1.3 Психофізіологічні основи памяті
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Емпіричні дослідження памяті як психологічного процесу
2.1 Методи та етапи дослідження
2.2 Результаті дослідження
Висновки до розділу 2
Загальні висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вывод
Отже, можна зробити висновок, що память - це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності. Завдяки памяті розширюються пізнавальні можливості людини. Память як пізнавальний процес забезпечує цілісність і розвиток особистості.
Залежно від того, що саме людина запамятовує і відтворює, розрізняють чотири види памяті: образну, рухову, емоційну і словесно-логічну.
Інша класифікація видів памяті спирається на ознаку тривалості збереження інформації і має наступні види: короткочасна, довготривала, оперативна.
У памяті розрізняють такі основні процеси: запамятовування, зберігання, відтворення та забування.1. Методика "Оцінка оперативної зорової памяті"
Результати, отримані при оцінці оперативної зорової памяті представлені в Додатку А.
В таблиці 2.2 представимо структуру вибірки за отриманими результатами.
Таблиця 2.2
Структура вибірки за отриманими результатами
Набрані бали Кількість досліджуваних, що набрали таку кількість балів Питома вага в структурі, %
4 бали - не цілком достатній за обємом рівень короткочасної памяті. 1 10
2 бали - низький рівень короткочасної памяті. 0 0
0 балів - дуже низький обєм короткочасної памяті 0 0
Разом 10 100
На рис.2.3 представимо діаграму результатів оцінки короткочасної зорової памяті.
Пять учасників експерименту набрали 9 балів, що говорить про їх достатню хорошу за обємом короткочасну память.
Два учасника експерименту отримали 8 балів і по одному учасникові - 7 і 6 балів. Це характеризує їх короткочасну память, як середньо розвинену за обємом.
Рис. 2.3 Діаграма результатів оцінки короткочасної зорової памяті
Всього лише один учасник дослідження отримав 5 балів, що говорить про його не цілком достатній за обємом рівень короткочасної памяті.
Отже, за цією методикою ми отримали, що в досліджуваній групі більшість учасників (50%) мають достатню хорошу за обємом короткочасну память.
2. Методика "Оцінка оперативної слухової памяті"
Отримані результати за методикою "Оцінка оперативної слухової памяті" наведені в Додатку Б.
Обробка даних показує, що память людей принципово відрізняється, ці відмінності і є тими самими індивідуальними особливостями про яких було сказане вище.
Дане дослідження зорової і слухової оперативної памяті досліджуваних показує, що одним людям краще запамятовувати матеріал спираючись на зорові образи, в інших переважає слухове сприйняття і акустичні образи їм краще один раз почути, ніж кілька разів побачити.
Конкретніше ж, що стосується дослідження в даній групі показники в методиці на оперативне слухове запамятовування вищі, ніж на оперативне зорове запамятовування.
В цілому оперативна слухова память даної експериментальної групи можна оцінити як високо розвинену слухову память, оскільки у більшості досліджуваних не викликав труднощів пошук слів на слух у всіх чотирьох наборах прослуханих слів. Це говорить про перевагу слухового запамятовування.
Хоча серед них виявилися і ті (в цілому це дві людини), в яких зорове запамятовування переважає над слуховим, проте ця перевага не є вагомою, оскільки показники їх оперативного слухового і зорового запамятовування приблизно рівні. Та все ж їх зорова оперативна память оцінюється як хороша і розвинена за своїм обсягом.В другому розділи було проведено дослідження памяті по двох методиках: 1. Методика "Оцінка оперативної зорової памяті".
2. Методика "Оцінка оперативної слухової памяті".
У дослідженні приймала участь група з 10 осіб у віці від 16 до 19 років.
За методикою "Оцінка оперативної зорової памяті" ми отримали, що в досліджуваній групі більшість учасників (50%) мають достатню хорошу за обємом короткочасну память.
В цілому оперативну слухову память даної експериментальної групи можна оцінити як високо розвинену слухову память (методика "Оцінка оперативної слухової памяті").