Дослідження текстів різних жанрів в аспекті продуктивності використання лексем зі здрібніло-пестливими суфіксами. Виявлення потенціалу демінутивних утворень як засобу творення емоційно-оцінного колориту повідомлення та емоційного впливу на адресата.
Аннотация к работе
Для реалізації задуму публіцистові необхідно привернути увагу суспільства до певної проблеми, створити навколо неї бажану атмосферу сприймання, зацікавити аудиторію, подати своє ставлення й закласти його у свідомість читача, стимулювати ті чи інші практичні дії адресата. Впливова сила газетного тексту безпосередньо залежить (поряд з іншими факторами) від рівня володіння автором та реципієнтом емотивно-оцінними засобами мови. Детальний аналіз газетних текстів засвідчує, що емоційну оцінку забезпечує та посилює вживання засобів словотвору, зокрема демінутивних суфіксів. Космеди та багатьох інших визначено різні підходи до вивчення категорії оцінки, зясовано її лінгвістичну та нелінгвістичну сутність. Викликає науковий інтерес продуктивність використання емотивно-оцінних засобів словотвору в різних газетних жанрах, а також виявлення спектра оцінок, що виражаються за допомогою лексем і фразем із демінутивними формантами.У першому підрозділі “Особливості мовної експресивності газетної періодики” зясовано сутність понять “експресія”, “експресивність”, а також визначено співвідношення “експресивності” та “емоційності”. У підрозділі 1.2 “Емоційна оцінність газетної комунікації” зясовано сутність понять “емоція”, “емоційність”, “емотивність”, “оцінка”, “емоційна оцінка”, окреслено значення емоцій для газетної комунікації. Поняття емоційність потрактовано, з одного боку, як властивість субєкта, його здатність переживати та виражати емоцію, з іншого - як лінгвістичний термін, під яким розуміють властивість мовного знака виразити факт емоційного переживання людиною певного явища дійсності. У дослідженні розмежовано такі поняття, як “емоційний” та “емотивний”: те, що стосується людини, її сприймання, позначено терміном емоційний (емоційний потенціал, вплив, відгук, стан, ефект; емоційне забарвлення, значення; емоційна участь, сфера, експресія тощо), те, що стосується тексту, його засобів, є емотивним (емотивний суфікс, емотивно-оцінний або емотивно-експресивний засіб, формант, компонент тощо). З метою визначення емоційно-експресивної тональності та широти діапазону емоційних оцінок, створеного лексемами з демінутивними формантами, здійснено контент-аналіз чотирьох українських періодичних видань, зокрема щоденних газет “Голос України”, “Україна молода” і тижневика “Високий замок” (основна вибірка: дослідження 10-літнього періоду); тижневика “Дзеркало тижня” (контрольна вибірка: аналіз матеріалів за 5 років).Узагальнення теоретичного матеріалу дало змогу диференціювати підходи до тлумачення понять експресивність, емоційність, емотивність, оцінність, оскільки це самостійні категорії, хоча й тісно повязані між собою. У процесі дослідження зясовано, що експресивність лексем із суфіксами субєктивної оцінки - це їхня здатність підкреслювати, посилювати або послаблювати інтенсивність дії або ознаки, а емотивність - здатність цих одиниць виражати різні відтінки ставлення автора до предмета мовлення. Дослідження засвідчило здатність лексем і фразем із демінутивними формантами виражати широкий спектр емоційних оцінок в газетно-публіцистичних текстах: від симпатії, любові, ніжності, співчуття, поваги, схвалення, прихильності, ввічливості, гордості, захоплення до іронії, несхвалення, незадоволення, нехтування, зневаги, неприйняття, осуду, відрази, обурення, цинізму, фамільярності, приниження тощо. Лексеми з афіксами пестливості домінують насамперед у публікаціях, повязаних із прямим чи опосередкованим відтворенням розмовно-побутової мови: в інтервю на міжнародні теми, у спортивних коментарях, нарисах із національної історії, в публікаціях про проблеми соціального життя та діяльності органів влади тощо. На основі аналізу газетно-публіцистичного матеріалу виявлено найефективніші прийоми використання лексем із суфіксами субєктивної оцінки для посилення емоційно-експресивного ефекту журналістського тексту: контраст твірної основи та семантики демінутивного суфікса; наявність у висловлюванні заперечення або ствердження; порівняння або протиставлення (інколи прихованого) лексем зі зменшено-пестливими формантами та без них; використання конструкцій з прикладкою, компоненти яких ускладнені демінутивними суфіксами; сполучення емоційно забарвлених лексем - “експресивне узгодження” прикметника та іменника з демінутивними компонентами; вживання ліричних звертань із аналізованими одиницями; творча трансформація фразеологізма з демінутивним формантом та ін.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У “Висновках” синтезовано результати наукового пошуку й викладено основні положення дисертації.
1. Узагальнення теоретичного матеріалу дало змогу диференціювати підходи до тлумачення понять експресивність, емоційність, емотивність, оцінність, оскільки це самостійні категорії, хоча й тісно повязані між собою. У роботі розмежовано поняття “емоційний” та “емотивний”: те, що стосується людини, її сприймання, позначено терміном емоційний, те, що стосується тексту, його засобів є емотивним.
2. У процесі дослідження зясовано, що експресивність лексем із суфіксами субєктивної оцінки - це їхня здатність підкреслювати, посилювати або послаблювати інтенсивність дії або ознаки, а емотивність - здатність цих одиниць виражати різні відтінки ставлення автора до предмета мовлення. Експресивність повязана з емоційною оцінкою, хоча не вичерпує її. Змістом поняття емоційна оцінка є позитивне, негативне, амбівалентне емоційне оцінювання, визначення субєктом емоційно-оцінного статусу (схвалення, зневаги, поєднання полярних почуттів) кого-, чого-небудь. Вивчення конотативних характеристик аналізованих одиниць дозволило виявити слова, в яких простежується тонкий перехід між пейоративністю та меліоративністю. Суперечливе ставлення автора до описуваного зумовлює труднощі у визначенні емоційної оцінки. У цьому випадку йдеться про амбівалентність лексем та фразем із демінутивами - поєднання різних за знаком емоційних оцінок: співчуття, жалю, симпатії з неприйняттям, осудом, зневагою (одночасної симпатії і антипатії).
3. Дослідження засвідчило здатність лексем і фразем із демінутивними формантами виражати широкий спектр емоційних оцінок в газетно-публіцистичних текстах: від симпатії, любові, ніжності, співчуття, поваги, схвалення, прихильності, ввічливості, гордості, захоплення до іронії, несхвалення, незадоволення, нехтування, зневаги, неприйняття, осуду, відрази, обурення, цинізму, фамільярності, приниження тощо.
4. Проведене дослідження виявило активність функціонування експресивно-емотивного словотвору, зокрема одиниць із демінутивними афіксами, майже в усіх газетних жанрах, найчастіше - у нарисах, репортажах, фейлетонах, статтях, рецензіях, інтервю та хронікальній замітці. Лексеми з афіксами пестливості домінують насамперед у публікаціях, повязаних із прямим чи опосередкованим відтворенням розмовно-побутової мови: в інтервю на міжнародні теми, у спортивних коментарях, нарисах із національної історії, в публікаціях про проблеми соціального життя та діяльності органів влади тощо.
5. Контент-аналіз засвідчив найактивнішу реалізацію демінутивних одиниць із позитивним потенціалом у матеріалах, повязаних із питаннями нашого внутрішнього (громадського, приватного) життя, зокрема, це теми людини та суспільства, її безпеки та захищеності в ньому, культури й освіти тощо. Виявлено загальну тенденцію зростання частотності аналізованих одиниць із 1995 р. до 2004 р.
6. Аналіз розподілу негативнооцінних демінутивів за тематикою та виданнями, дозволив зясувати, що ці одиниці вживаються в текстах усіх визначених тематичних блоків із приблизно однаковою частотністю. Статистичне опрацювання газетного матеріалу дає підстави стверджувати, що лексеми з демінутивними суфіксами негативнооцінного потенціалу в кількісному відношенні урівнюються з позитивнооцінними в часи соціально-політичної нестабільності, резонансних подій, сплеску громадської активності. Характерними для писемної комунікації цих періодів є процеси зростання негативізму та агресії.
7. Досить широкий тематичний діапазон текстів, у яких вживаються демінутивні одиниці з амбівалентним потенціалом, зумовлений складністю, суперечністю, неоднозначністю вирішення проблем, які пропонуються читачеві. Найбільшу активність аналізованих одиниць зафіксовано в матеріалах за такими тематичними напрямами: міжнародне життя, політика і влада, кримінал, людина та суспільство, економіка і право. Кількісні показники основної та контрольної вибірок за виданнями і за роками дозволили виявити тенденцію до зменшення частотності демінутивних утворень із амбівалентною оцінкою в усіх аналізованих газетах за період з 1995 р. (50 %) до 2004 р. (9 %).
8. На основі аналізу газетно-публіцистичного матеріалу виявлено найефективніші прийоми використання лексем із суфіксами субєктивної оцінки для посилення емоційно-експресивного ефекту журналістського тексту: контраст твірної основи та семантики демінутивного суфікса; наявність у висловлюванні заперечення або ствердження; порівняння або протиставлення (інколи прихованого) лексем зі зменшено-пестливими формантами та без них; використання конструкцій з прикладкою, компоненти яких ускладнені демінутивними суфіксами; сполучення емоційно забарвлених лексем - “експресивне узгодження” прикметника та іменника з демінутивними компонентами; вживання ліричних звертань із аналізованими одиницями; творча трансформація фразеологізма з демінутивним формантом та ін.
9. Зіставний аналіз центрального та регіонального видань дозволив виявити тяжіння сучасної преси до мовленнєвої агресії, оскільки демінутивні утворення використовуються в матеріалах молодіжних видань (насамперед регіональних) здебільшого з метою передачі емоційно-негативних, несхвальних характеристик, створення іронічно-зневажливої тональності. Результати контент-аналізу засвідчили в аналізованих газетах кількісну перевагу негативних оцінок і широкий спектр їхнього вираження лексемами та фраземами з емотивно-оцінними суфіксами. Протистояти явищу мовленнєвої агресії має продуманий вибір мовної тактики, “лінгвістична терапія” (Н. Ф. Непийвода), яку варто використовувати засобам масової комунікації для зменшення напруги.
10. Проведене анкетування підтвердило здатність лексем із субєктивно-оцінними суфіксами посилювати емоційний вплив на читача. Так, від 74 % до 100 % респондентів відзначають слова, повязані з яскраво вираженими емоціями, а 60 % - 74 % опитуваних помічають у газетах саме пестливі слова. 33 % - 50 % респондентів запевняють, що лексеми з демінутивними формантами викликають у них певні емоції, переживання. Отримані дані дозволяють також стверджувати, що переважна частина читачів (94,5 %) визнає потенційні можливості пестливих слів виражати авторську оцінку описуваного, зокрема найрізноманітніші відтінки авторського ставлення, найпоширенішими серед яких є співчуття, іронія, зневага.
11. В аналізованих двомовних газетах виявлено всі види емоційно-оцінної неадекватності при перекладі лексем із демінутивними формантами: конототивну нерівновагу, емоційно-оцінну надлишковість / недостатність, викривлення емоційної оцінки. Ігнорування тонких конотативних відмінностей призводить до деформації змісту перекладу. Зясовано, що це відбувається також унаслідок заміни демінутивних одиниць експресивно нейтральними або ж в результаті ослаблення емотивно-оцінного заряду аналізованих одиниць.
12. Відтворення вихідної фраземи фразеологічною тотожністю, калькою, еквівалентом, аналогом - найбільш продуктивні способи перекладу з близькоспорідненої мови в аналізованих двомовних газетах. При нефразеологічному перекладі (описовий, лакунарний способи, запозичення) втрати конотативного характеру неминучі, що призводить до викривлення комунікативно-прагматичної спрямованості тексту. У звязку з цим сфера використання нефразеологічного відтворення фразем із демінутивними компонентами має бути максимально обмежена лише функціонально виправданими випадками. Найважливішими критеріями добору демінутивного варіанта визнано контекст, мовний досвід перекладача та його індивідуальне сприйняття матеріалу.
Список литературы
1. Федоренко О. Д. Демінутиви у вираженні оцінної семантики фразеологізмів // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Всеукр. зб. наук. праць.. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - Ч. 6. - С. 209-212.
2. Федоренко О. Д. Фразеологізми із суфіксами субєктивної оцінки (на матеріалі газетних текстів) // Стиль і текст. - К.: Інститут журналістики, 2003. - Вип. 4. - С. 52-62.
3. Федоренко О. Д. Контент-аналіз як метод дослідження впливу демінутивних формантів на емоційно-оцінне забарвлення газетних текстів (на матеріалі молодіжної преси) // Наукові записки Інституту журналістики. - К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. - Т. 13. - С. 90-96.
4. Федоренко О. Д. Емотивно-оцінна функція демінутивів у газетній комунікації // Стиль і текст. - К.: Інститут журналістики, 2005. - Вип. 6. - С. 104-110.
5. Федоренко О. Д. Формування умінь перекладу емотивно-оцінних демінутивних утворень (на матеріалі двомовних газет) // Вісник Черкаського ун-ту. Сер.: Педагогічні науки. - Черкаси: Черк. націон. ун-т, 2004. - Вип. 54. - С. 145-150.
6. Федоренко О. Д. Роль іменників з демінутивним значенням в українських колискових піснях // Знак. Символ. Образ. Матеріали Міжвуз. науково-практичного семінару з проблем сучасної семіотики. - Черкаси, 2000. - Вип. 5. - С. 246-251.
7. Федоренко О. Д. Здрібніло-пестливі форми як відображення української ментальності // Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник. Черкаси: ЧДУ, 2001 р. - Ч. 1. - С. 180-185.
8. Федоренко О. Д. Засоби вираження субєктивної оцінки у лірико-епічних творах Т. Г. Шевченка // Матеріали 34 наукової Шевченківської конференції. - Черкаси: Брама, 2003. - Кн. 2. - С. 219-226.
9. Федоренко О. Д. Демінутиви як засіб формування емоційної оцінки в газетній публіцистиці // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. - Т. 19. Філологічні науки / За ред. Шепеля Ю. О. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 88-90.