Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх".
Аннотация к работе
В останнє десятиліття з боку лінгвістів спостерігається посилена увага до емоційного стану людини, мовна реалізація якого ще не повністю досліджена як в теорії комунікації, так і в теорії тексту. Проте, сьогодні в лінгвістиці у рамках особливої гуманістичної парадигми зявився етимологічний напрямок, в якому активно розробляється проблематика “емоцій в мові”. У результаті в “лінгвістиці емоцій” одним з пріоритетних напрямків є вивчення текстів, які виражають “світ емоцій”, зокрема тих засобів за допомогою яких мовець (письменник) виражає своє ставлення до тих чи інших людей, явищ, фактів, передає свої почуття, емоції. Основними питаннями при проведенні дослідження стали вивчення засобів, які передають позитивне та негативне емоційне забарвлення мови на лексичному та синтаксичному рівнях, тобто слів, словосполучень, речень, фразеологічних одиниць, граматичних конструкцій, які надають певному елементові висловлювання більшої виразності, підкреслюють колоритність мови з метою привернення уваги оточуючих. Для досягнення поставленої мети у роботі досліджено природу емоційності мови, дано характеристику засобам передачі емоцій в мовленні та художньому тексті, проведено аналіз англійських прозових та поетичних творів з метою виокремлення, систематизації та аналізу засобів передачі емоцій.На даному етапі розвитку лінгвістики емоцій існує низка проблем, які визначають декілька головних напрямів досліджень, зокрема і комунікацію емоцій, категоризація емоцій та емотивний семантичний простір мови [34, с. Проте до середини 70-х років проблема вираження емоцій не була основною в лінгвістиці, а роботи на цю тематику зявлялися досить рідко, та й взагалі, не становили великого інтересу. Дослідник зауважує, що на відміну від французьких лінгвістів, які дотримувалися думки, що лише деякі слова мають емоційний компонент, а більшість словникового запасу мови має нейтральне забарвлення, російські психолінгвісти вважають такий поділ неправильним і переконані, що кожне слово може мати емоційний заряд [36, с. Розрізняють два способи вираження емоцій : вербальний (за допомогою мовних засобів) та невербальний (міміка, пантоміміка, жести тощо), або, як їх ще називає В.І. Та, судячи з того, що вже описано та систематизовано, було встановлено, що вербальний спосіб вираження емоцій переважає над невербальним у ряді характеристик, зокрема «надійності, швидкості, прямоті, ступені відвертості і якості (сили) декодування одержувачем» [34, с.У лінгвістиці тексту розглядають мову опису емоцій і мову вираження емоцій. На мовному рівні емоції трансформуються в емотивність, тобто емоції є психологічною категорією, а емотивність - мовною. Шаховський визначає емотивність як іманентно притаманну мові семантичну якість виражати системою своїх засобів емоційність як акт психіки, відображені в семантиці мовних одиниць, соціальні та індивідуальні емоції [33, с. Отже, у лексичному запасі кожної мови присутні не лише слова з яскраво вираженим стилістичним забарвленням або зі структурним компонентом, який дає змогу виразити емоції, а й слова, чиї емоційні якості перебувають у потенціалі, і використання яких у певному контексті надає слову емоційного забарвлення, що дає їм можливість впливати на реципієнта цього контексту. Прямі номінації емоцій страху, гніву, ненависті та ін. охоплюють три лексико-граматичні класи: а) іменники: fear (dread, fright, dismay, panic, terror, trepidation); anger (annoyance, rage, fury, wrath, indignation, irritation, resentment, tantrum, outbursts); hatred (loathing, abhorrence) в англійській лінгвокультурі; страх (побоювання, переляк), гнів (злоба), ненависть в українській лінгвокультурі та страх, гнев, ненависть у російській лінгвокультурі, наприклад: A man of wrath stirs up strife, and one given to anger causes much transgression; Wrath is cruel, anger is overwhelming, but who can stand before jealousy?Розрізняють два способи вираження емоцій : вербальний (за допомогою мовних засобів) та невербальний (міміка, пантоміміка, жести тощо). Вербальний спосіб вираження емоцій переважає над невербальним у ряді характеристик, зокрема надійності, швидкості, прямоті, ступені відвертості і якості (сили) декодування одержувачем. Словесна лексика складає менше 35%, в той час як за допомогою невербальних засобів спілкування передається більше 65% інформації.Серед видових компонентів виділяються: сема ‘характер емоції’ (painful), яка взаємодіє з семою ‘негативна оцінка’ (unpleasant - неприємна), ‘небезпека / загроза’ (danger - небезпека, загроза), ‘симптом емоції’ (desire to avoid or to escape it - бажання уникнути чи ухилитися від загрози), ‘характер небезпеки / загрози’ (nearness of impending danger - неминуча: реальна / близька; possibility of impending danger - можлива / неминуча), ‘обєкт загрози’ (oneself / somebody who is important - індивід / близькі йому люди). Компонент ‘небезпека / загроза’ деталізується у семах ‘визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза’: fright - great and sudden feeling of fear when something surprises
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Емотивність художнього твору як обєкт дослідження лінгвістики
1.1. Емоції як предмет вивчення лінгвістики
1.2. Емотивність у мові та тексті
1.3. Поняття « емоційного концепту» в лінгвістиці
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах.
2.1. Різновиди емоцій та способи їх вербалізації
2.2. Мовні засоби вираження емоційного концепту «страх»
Висновки до розділу 2
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Розрізняють два способи вираження емоцій : вербальний (за допомогою мовних засобів) та невербальний (міміка, пантоміміка, жести тощо). Вербальний спосіб вираження емоцій переважає над невербальним у ряді характеристик, зокрема надійності, швидкості, прямоті, ступені відвертості і якості (сили) декодування одержувачем.
Словесна лексика складає менше 35%, в той час як за допомогою невербальних засобів спілкування передається більше 65% інформації. Це пояснюється тим, що не все можна передати за допомогою мови, адже мова бідніша за дійсність. Крім того, вербалізація емоцій не є точною, бо емоції ніколи не трапляються в чистому вигляді
Невідємною частиною художнього тексту є його емотивність. Як для тексту, так і для емотивності не існує єдиного визначення. Розглядають три складових емотивності: предметність, залученість та сугестивність.
Емотивність відображається у емоціях. Проблема емоцій є досить новою, а питання про співвідношення в мові емоційного та раціонального досить дискусійним. Сформувалося два погляди: перший - в мові переважає інтелектуальне, а емоційне відіграє другорядну роль або взагалі є відсутнім, та другий - в мові все проникнуто емоційним, інтелектуальне є підкореним емоційному.