Емотивність молодіжного лексикону (на матеріалі сучасної німецької мови) - Автореферат

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми емотивності соціального варіанту мови, що визначається як «молодіжний лексикон». Наявність різнорівневих засобів репрезентації емоційного досвіду людини у мові зумовлює можливість виділення емотивності як окремої категорії (В. І. У сучасній лінгвістичній науці можна окреслити три основних підходи до вивчення природи молодіжного лексикону: онтологічний (визначення поняття «молодіжний лексикон», виявлення його характерних ознак); гносеологічний (причини виникнення та основні етапи розвитку молодіжного лексикону) і комунікативний, представники якого вивчають функціонування молодіжного лексикону з урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та ін.). Функціонування молодіжного лексикону передбачає зміни нормативного мовлення як у лексико-семантичній, так і в граматичній системі, що в першу чергу повязані з категорією емотивності, оскільки молодь як вікова/соціальна група відрізняється від решти соціальних груп саме експресивністю мовлення. Проблема дослідження емотивності як лінгвістичного аспекту емоційності, розмежування категорій емотивності, експресивності та емоційності привертають останнім часом увагу науковців.У першому розділі - «Теоретичні засади дослідження категорії емотивності в сучасній лінгвістиці» надається теоретичне обґрунтування категорії емотивності; уточнено термінологічний апарат дослідження; окреслено особливості формування та функціонування німецького молодіжного лексикону; визначено роль і місце молодіжного лексикону в сучасній німецькій мові та мовленні. Характерним для мовлення дітей/ підлітків, молоді є вживання слів «розмитої» семантичної структури (weisste, wei?t du was…), що викликано недостатнім лексичним запасом комунікантів або послабленням інтелектуального контролю при спілкуванні в межах однієї вікової групи (Галапчук О. М.). Це повязано насамперед з тим, що соціальна група «молодь» одна з небагатьох ланок суспільства, представники якої виражають свій емоційний стан не лише поведінкою та способом життя, але й за допомогою своєї мови, що уможливлює створення власного специфічного стилю вираження думки через використання нових слів, висловлювань, значень. “молоді дорослі” (21-25 років) - молоді люди, що за своїм соціальним статусом і поведінкою ще розглядаються як молодь. До першого поля входять лексичні одиниці, що називають обєкт - позитивні або негативні найменування осіб за тією чи іншою ознакою (598 одиниць, 48,2 %); наступне за кількістю маніфестованих у словниках лексичних одиниць тематичне поле «наркотики, алкоголь» (199 одиниць, 16 %); третє поле з умовною назвою «статеві стосунки» включає в себе найменування частин тіла людини, статевих органів, статевого акту, засобів контрацепції (192 одиниці, 15,5 %); у четвертому полі «матеріальні засоби» (73 одиниці, 5,9 %) поєднано метафоричні назви грошей, осіб за наявністю або відсутністю останніх; наступне тематична поле «музика» (70 одиниць, 5,6 %) містить найменування музичних напрямків, виконавців, музичних приладів; шосте поле «автівка, засоби пересування» (57 одиниць, 4,6 %) представляють назви засобів пересування за певними ознаками; найменш частотне тематичне поле з умовною назвою «стан нервової напруги» (52 одиниці, 4,2 %) складають лексеми зі значенням «втратити розум», «утрачати самовладання».Емоційність є спонтанною, непередбачуваною властивістю мовлення, а емотивність, навпаки, - це передбачувана, усвідомлювана властивість мовлення, повязана з пошуком мовних засобів, які цілеспрямовано надають йому емоційності для впливу на адресата. Експресивність визначено як ознаку інтенсифікації значення слів за шкалою зменшення та збільшення різних денотативних і конотативних ознак, зокрема логічного змісту, оцінок й емотивності. Молодіжний лексикон визначено у роботі як ненормовану, нестабільну відкриту систему, що реалізує субкультурну функцію у спілкуванні представників вікової категорії «молодь». Емотивність на лексичному рівні досягається через вживання слів, які виражають емоції: вигуків, модальних часток, оцінних прикметників і посилювачів їхньої експресивності. На основі результатів дослідження та наших власних спостережень можна стверджувати, що вживання емотивних лексичних одиниць у мовленні молодого покоління здійснює значний вплив на формування емотивності національної мови, оскільки молодь вважається відкритою соціальною групою суспільства, а її представники є одночасно учасниками інших субкультур.

Основний зміст дисертації

Поняття емоційності та емотивності розглядаються в площині мови і відображають дзеркально протилежні процеси. Емоційність є спонтанною, непередбачуваною властивістю мовлення, а емотивність, навпаки, - це передбачувана, усвідомлювана властивість мовлення, повязана з пошуком мовних засобів, які цілеспрямовано надають йому емоційності для впливу на адресата. Емотивність є лінгвістичним аспектом емоційності. Експресивність визначено як ознаку інтенсифікації значення слів за шкалою зменшення та збільшення різних денотативних і конотативних ознак, зокрема логічного змісту, оцінок й емотивності. Емотивність витлумачено як властивість мовних одиниць називати емоції або виражати емоційне ставлення до них.

Молодіжний лексикон визначено у роботі як ненормовану, нестабільну відкриту систему, що реалізує субкультурну функцію у спілкуванні представників вікової категорії «молодь». Молодіжний лексикон досліджено в структурному аспекті (як інвентар мовних одиниць) і у функціональному (як засіб реалізації експресивно-емотивного потенціалу).

Емотивність на лексичному рівні досягається через вживання слів, які виражають емоції: вигуків, модальних часток, оцінних прикметників і посилювачів їхньої експресивності. Серед емотивних одиниць німецького молодіжного лексикону важливу роль відіграє також тропеїзована лексика: метафора, метонімія, евфемістичний перифраз, оказіональні утворення, фразеологізми. До основних типів емотивного молодіжного словотвору належать метафоричне словоскладання, афіксація, словоскорочення, словозлиття, креативна гра слів.

Ідеографічний опис молодіжного лексикону уможливив вивчення екстралінгвальних чинників його емотивності. Суттєву частину лексики словників (1241 лексичну одиницю) класифіковано у 7 тематичних полів, які відображають життєві цінності представників німецької молодіжної культури: «найменування осіб», «наркотики, алкоголь», «статеві стосунки», «матеріальні засоби», «музика», «засоби пересування», «стан нервової напруги». Дана класифікація дає змогу виявити три зони емотивності виділених фрагментів мовної картини світу молодого покоління відповідно до локалізації молодіжного сленгу в лексиконі сучасної німецької мови. До основних умов, які визначають зони емотивності, належать: 1) ступінь облігаторності оцінки значення лексеми; 2) співвідношення номінативного та експресивно-емотивного компонентів значення; 3) докладність лексикалізації фрагменту молодіжної картини світу (кількісний показник). Зона емотивності 1 представлена одиницями, що маніфестують зміст тематичних груп, які відповідають усім трьом названим параметрам. До зони емотивності 2 належать лексичні одиниці, що маніфестують зміст тематичних груп, які відповідають першим двом параметрам. Зона емотивності 3 містить одиниці з амбівалентною оцінкою. В даному випадку вирішальним стає другий критерій, в той час, як кількісний показник відіграє роль додаткового параметра.

Аналіз текстів художньої літератури сучасних німецьких авторів надав змогу розробити класифікацію емотивних лексичних одиниць молодіжного сленгу за функціями, які вони виконують у контексті. Кількість емотивів, які здійснюють у тексті характеризуючу функцію, складає 43%, оцінну функцію - 15%. Номінативну функцію виконують у тексті 11% досліджуваних мовних одиниць, у той час як на емотивні лексичні одиниці, що виконують демонстративну функцію у тексті, припадає 20%, а на такі, що спонукають співрозмовника до певної реакції або дії у відповідь (регулятивна функція), лише 3%. Частка емотивних одиниць, які здійснюють у тексті так звані комбіновані функції, становить 8% від загального обсягу досліджуваного ілюстративного матеріалу.

Аналіз лексикографічних джерел німецького молодіжного сленгу й дані кількісного спостереження визначили такі закономірності: із загальної кількості проаналізованих емотивних одиниць (3275) молодіжні неологізми й слова, вжиті в переносному значенні складають 83,2%, на запозичення з інших мов припадають 13,7%. Крім того, на матеріалі художньої літератури було досліджено 1277 емотивних одиниць. Серед них 40 % складають модальні частки, 32 % - специфічні молодіжні лексеми, 10 % - вигуки, 9,8 % - морфеми та 8 % усталені словосполучення. Таку різницю між словником і текстом художньої літератури можна пояснити тим, що словниковий склад діалогів, наведених у художніх текстах, хоч і є ретельно підібраним автором, проте має передавати спонтанні, невимушені висловлення мовця, його емоції, в той час як у словнику підібрані лише лексичні одиниці, що можуть надавати висловленню емоційної забарвленості. Модальні частки, вигуки, звуконаслідування набувають емоційного значення лише у контексті, чим і пояснюється їх відсутність у словнику.

На основі результатів дослідження та наших власних спостережень можна стверджувати, що вживання емотивних лексичних одиниць у мовленні молодого покоління здійснює значний вплив на формування емотивності національної мови, оскільки молодь вважається відкритою соціальною групою суспільства, а її представники є одночасно учасниками інших субкультур. Будь-які емотивні одиниці молодіжного лексикону, потрапляючи до національної мови, збагачують її словниковий склад.

Проведений у роботі аналіз емотивного молодіжного лексикону сучасної німецької мови відкриває перспективи подальших досліджень, які можуть бути повязані з виявленням диференційних особливостей різних соціальних діалектів у когнітивному, психолінгвістичному, лінгвокультурологічному, гендерному аспектах з вивченням їх у різних мовленнєвих ситуаціях.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Шавловська-Лунгу Т. С. Джерела поповнення лексичного складу мови німецької молоді / Т. С. Шавловська-Лунгу // Науковий вісник ІДГУ. - 2004. - № 17. - С. 145-149.

2. Шавловська-Лунгу Т. С. Лексичні засоби створення емотивності сучасної німецької молодіжної мови / Т. С. Шавловська-Лунгу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. - 2006. - № 11. - С. 154-161.

3. Шавловська-Лунгу Т. С. Гендерна вмотивованість експресивної лексики в мовленні сучасної німецької молоді (за творами Б. фон Штукрад-Барре і Н.Ґольд) / Т. С. Шавловська-Лунгу // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - 2009. - № 26. - С. 179-182.

4. Шавловська-Лунгу Т. С. Мотиваційні функції емотивної лексики німецького молодіжного сленгу в художньому тексті (за творами Б. фон Штукрад-Барре і Н. Ґольд) / Т. С. Шавловська-Лунгу // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - 2009. - № 27. - С. 170-175.

5. Шавловська-Лунгу Т. С. Роль оцінних прикметників і посилювачів у створенні емотивності сучасного німецького молодіжного сленгу / Т. С. Шавловська-Лунгу // Актуальні проблеми і технології філологічних досліджень та навчання іноземним мовам: Науково-практична конференція. Ізмаїл, 23-25 травня, 2005 р. - Ізмаїл: Ізмаїльський інститут водного транспорту, 2005. - С. 167-171.

6. Шавловська-Лунгу Т. С. Особливості емотивно-експресивного синтаксису сучасного німецького молодіжного сленгу / Т. С. Шавловська-Лунгу // Теоретические проблемы современной лингвистики: Международная научная конференция. Симферополь, 26-28 апреля, 2006 г. - Симферополь: Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2006. - С. 222-226.

7. Шавловська-Лунгу Т. С. Сленг как способ социализации молодежи (на материале немецкого языка) / Т. С. Шавловська-Лунгу // V Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови памяті професора В.Л.Скалкіна. Одеса, 15-16 лютого, 2007 р. - Одеса: Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова: Збірник наукових праць, 2007. - С. 347-354.

8. Шавловська-Лунгу Т. С. Функціональна класифікація емотивної лексики німецького молодіжного сленгу (на матеріалі творів сучасних німецьких письменників Н. Ґольд і Б. фон Штукрад-Барре) / Т. С. Шавловська-Лунгу // Мова і культура: XVIII Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго. Київ, 22-25 червня, 2009 р. - Київ: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. - С. 100-108.