Особливості розвитку та функціонування чоловічих і жіночих генеративних структур та способів насінної репродукції видів родини Rosaceae (підродини Rosoideae та Maloideae) в природних популяціях Українських Карпат. Аналіз основних форм апоміксису.
Аннотация к работе
Більш глибоке розуміння процесу репродукції полягає в дослідженні: 1) структури і розвитку багатоклітинного жіночого археспорія та його похідних у межах нуцелуса насінного зачатка; Крч, 2000-2003) з ембріології видів обширного роду Potentilla свідчить, що вид Potentilla aurea L. в ембріологічному аспекті і на популяційному рівні малодосліджений, а відомості з Potentilla obscura Willd. Вивчення закономірностей розвитку, функціонування і мінливості репродуктивних структур у видів, що належать до складних за генезисом поліплоїдних родів Potentilla, Cotoneaster, Crataegus, Alchemilla необхідне як для встановлення способу репродукції в цілому, так і визначення форми апоміксису зокрема. Доцільність такого вивчення має значення не тільки для констатації наявності апоміксису як одного із способів, що призводить до насінної репродукції, але і для визначення його форми. У такому плані види родів Cotoneaster, Crataegus, Alchemilla у Карпатському регіоні, враховуючи різноманітність форм апоміксису, є маловивченими, зокрема Crataegus oxyacantha L., Crataegus monogyna Jacq., Alchemilla glabra Neyg. досліджені фрагментарно, а для Cotoneaster horizontalis Decaisne, Crataegus corallina hort., Alchemilla flabellata Bus. відомості з ембріології відсутні.Літературні відомості, що торкаються розвитку чоловічої генеративної сфери переважно носять генетичний характер (C. F.rudloff, 1930; Питання розвитку та особливості функціонування чоловічих репродуктивних структур, у досліджуваних нами представників родини Rosaceae, залишаються маловивченими. Зокрема малодослідженими є процеси, які відбуваються при проростанні мікроспор у чоловічі гаметофіти, що переважно у видів Rosaceae призводять до утворення фертильних або стерильних пилкових зерен. Fredrikson, 2000) стосуються розвитку і структури жіночої репродуктивної сфери. Дискутивними залишаються питання, що повязані з особливостями функціонування спорогенного комплексу та соматичних клітин нуцелуса.ОБЄКТИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ Обєктами вивчення були взяті девять видів, які входять до пяти родів родини Rosaceae, зокрема Fragaria viridis, Potentilla aurea, Potentilla obscura, Crataegus oxyacantha, Crataegus monogyna, Alchemilla flabellata, Alchemilla glabra, що природно зростають в Українських Карпатах та декоративні види - Cotoneaster horizontalis, Crataegus corallina, які широко культивують в парках та ботанічному саду Ужгородського національного університету. Для цитоембріологічних досліджень проводили темпоральну фіксацію матеріалу в період від початкових стадій розвитку насінних зачатків до завершення цвітіння та утворення ендосперма і зародка. Матеріал фіксували сумішшю С.Г. Зрізи фарбували за Фельгеном та залізним гематоксиліном за Гейденгайном, підфарбовуючи цитоплазму світлим зеленим та 0,5%-ним водним розчином еритрозину.Мікроспорогенез, у досліджуваних нами видів родини Rosaceae, відбувається з значними порушеннями, які призводять до утворення нежиттєздатних пилкових зерен або дегенерації мікроспорангіїв у цілому, за винятком Fragaria viridis та статевих особин у популяціях Potentilla aurea. Мейоз при мікроспорогенезі, зокрема стадія синапсису профази першого поділу мейозу, є критичною і після якої мікроспороцити дегенерують; подальші аномалії в мейозі проявляються в утворенні уні - і тетравалентів, а відтак у нерівномірному розподілі хромосом у анафазі I та у виникненні ядер з незбалансованим числом хромосом. Наявність життєздатних пилкових зерен, які проростають на штучному поживному середовищі дає підстави вважати, що для цих родів, очевидно, можливе статеве відтворення та псевдогамія. У видів роду Alchemilla спостерігається значний відсоток стерильних пилкових зерен - 62-78 %, що дає підставу вважати, що пилкові зерна є аномальними та стерильними. Наявність життєздатних пилкових зерен, зокрема в Fragaria viridis - 39-54 %, Potentilla aurea - 40-47 %, Potentilla obscura - 40 %, Cotoneaster horizontalis - 5,6 %, Crataegus oxyacantha - 4,9 %, Crataegus monogyna - 5,4 %, Crataegus corallina - 26 %, Alchemilla flabellata 0-0,5 %, які проростають на штучному поживному середовищі дає підстави вважати, що для цих родів, очевидно, можливе статеве відтворення та псевдогамія.Вторинні археспоріальні клітини родини Rosaceae повторно мітотично поділяються і утворюють дво-триярусний спорогенний комплекс клітин. Кількість спорогенних клітин, що здатні трансформуватись у мегаспороцити варіабельна (від одної до чотирьох) і залежить від способу репродукції виду - статевого відтворення або апоміксису. Функціонально в спорогенному комплексі Potentilla aurea та P. obscura можна виділити: клітини з мейотичною потенцією, які в статевих особин трансформуються у мегаспороцити та клітини, які в апоміктичних особин безпосередньо, мітотично, розвиваються в апоміктичні диплоспоричні зародкові мішки. Подальше функціонування спорогенних клітин здійснюється в двох напрямах: 1) клітини трансформуються в мегаспороцити, 2) стають ініціалями диплоспоричних зародкових мішків.