Висвітлення початку, ходу та масштабу континентальної сезонної еміграції буковинців у Російську імперію, Румунію та Німеччину. Характеристика обставин первісного облаштування буковинських емігрантів у місцях поселення, наслідки відхідництва з регіону.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження визначається як науково-пізнавальним інтересом до такого історичного явища ХІХ ХХ ст., як трудові еміграційні рухи великих мас людей у пошуках кращих заробітків, кращої долі взагалі, так і своєрідним перегуком тих порівняно давніх (100-150 років) подій з уже теперішньою „четвертою хвилею” еміграції. Тож всебічне вивчення даної „спадкової” проблеми дозволяє зясувати одну із важливих сторінок вітчизняної історії на прикладі однієї з історичних областей нашої країни - Буковини, особливо Північної - нині складової і невідємної частини держави Україна. історією Буковини не тільки істориків України, а й дослідників інших країн Австрії, Румунії, Німеччини, Польщі, Канади, США, які нерідко є вихідцями чи спадкоємцями різних етносів Буковини, які після 1940 р. велінням долі опинилися у цих країнах. У науково-дослідних центрах буковинознавства, що діють у Чернівцях, Аугсбурзі (Німеччина), Редиуцах (Румунія), Відні (Австрія), як також у центрах українознавства у багатьох країнах, тема еміграції з Буковини поряд з іншою тематикою, займає помітне місце. Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає передусім у комплексності дослідження усіх форм еміграційних рухів у краї за півстоліття, чого раніше у такому плані практично не робилося; вперше так широко висвітлено сезону еміграцію (відхідництво) буковинців у Румунію і Німеччину, переселенську еміграцію буковинських липованів (росіян-старообрядців) у Російську імперію, буковинських німців-переселенців, українських та румунських заробітчан до Аргентини; введено в науковий обіг низку нових даних про еміграцію буковинців до Канади і США, їх національний і соціальний склад, облаштування на „новій землі”, вживання в тамтешнє суспільство; складено список 1208 глав сімей (разом з членами родин це близько 5 тис. осіб) буковинських емігрантів; з нових методологічних засад досліджено значення і наслідки для краю еміграції.З.Кузеля один з перших піддав аналізу австрійську і німецьку статистику еміграції, визначив шляхи виїзду емігрантів, країни їхнього поселення, рівень їх заробітків, охарактеризував еміграційне законодавство у праці „Причинки до студій над нашою еміграцією”. Деякі дані про еміграцію буковинців містяться у колективних монографіях: „Буковина: історичний нарис” (1998), „Українська еміграція: від минувшини до сьогодення” (1999), у працях А.Г.Шваба, у книзі В.П.Трощинського і А.А.Шевченка „Українці в світі” (1999) та ін. еміграція буковинський поселення Отже, огляд літератури засвідчує, що про еміграцію з Буковини йшлося в тій чи іншій мірі у багатьох працях, але здебільшого лише у звязку з розглядом історії еміграції з Галичини чи історії української еміграції в цілому. Тут містяться документи про сезонну еміграцію до Румунії і в межі Російської імперії (Бессарабію, Україну), а саме: листування Крайового управління з повітовими управліннями, митною, прикордонною службою, крайовою жандармерією про видання документів відхідникам на заробітки, надання чи скасування ліцензій вербувальникам на зайняття цією діяльністю, донесення, рапорти митників, жандармських постів про контрабанду робочої сили в Румунію (Молдову), листування з Буковинською православною консисторією про необхідність проповідей у церквах проти еміграції. У цьому ж фонді відклалося багато відповідних документів: телеграми, листи, накази, розпорядження, що йшли від Міністерства внутрішніх справ (МВС) Австрії на адресу Крайового управління Буковини, листування МВС Австрії з австрійськими консульствами в Канаді, США, Аргентині, Бразилії про тамтешню ситуацію з еміграцією; листування з крайовим сеймом Буковини, військовими відомствами, командуванням крайової жандармерії, повітовими управліннями, Буковинською православною консисторією з відповідними розпорядженнями щодо еміграції; конфісковані матеріали еміграційних агентів та ін.