Процес електрошлакового наплавлення великих об"ємів металу для одержання високоякісних біметалічних виробів. Оптимізація секційних електродів-кристалізаторів для промислової технології наплавлення. Закономірності явищ, що протікають в робочій зоні СПК.
Аннотация к работе
Технологія дозволяє також управляти якістю зони зєднання основного і наплавленого металів за рахунок регулювання розподілу електричного струму в обємі шлакової ванни, змінення в ній теплових потоків, введення в шлак дискретної присадки. Робота виконувалася у відповідності до тем ДКНТ і НАН України: 0.72.032/20/29 "Дослідити і розробити нові високопродуктивні способи наплавлення з використанням електрошлакового процесу, індукційного та аеродинамічного нагрівання, вивчити оптимальні технологічні способи"; 2/14 "Розроблення технологічного процесу і обладнання для електрошлакового наплавлення великих прокатних валків з використанням зернистого присадного матеріалу (литого чавунного дробу) і надання рекомендацій з їх використання на підприємствах Мінчермету СРСР і Мінтяжмашу", а також за госпдоговорами з Українським науково-дослідним інститутом металів МЧМ СРСР (№ 2029/29), Макіївським металургійним заводом МЧМ СРСР (№ 2772), Криворіжським металургійним заводом (№ 3290). Вивчити кінетику руху присадки в шлаковій ванні, що обертається, і визначити вплив її розмірів і масової швидкості подавання на структуру, властивості наплавленого металу і зони сплавлення. Розробити флюси для наплавлення присадками із сталі і чавуна, що забезпечують швидке наведення шлакової ванни, стабільний електрошлаковий процес, достатнє для розплавлення дробу тепловиділення в шлаковій ванні при мінімальному зміненні хімічного складу на протязі довготривалого наплавлення. Створити високопродуктивну промислову технологію і обладнання для електрошлакового наплавлення великих обємів металу підвищеної якості на деталі і вироби з замкненою робочою поверхнею з чавуна і сталі, зокрема на великогабаритні осі, вали різної форми і призначення, прокатні валки, втулки, гільзи і т.і., а також видати рекомендації можливості використання існуючих джерел живлення.Звичайно шлак розплавляється в окремій ємкості, потім заливається в кристалізатор, при цьому обєм шлаку повинен бути таким, щоб їм перекривалися всі три секції. Було показано, що при використанні рухомих кристалізаторів, в яких шлакова ванна постійно знаходиться в контакті з однією і тією ж ділянкою стінки, швидкість зношування може досягати 200 мкм/год при середній щільності струму в зоні контакту шлаку зі стінкою кристалізатора 4 А/см2, а максимальна абсолютна величина зносу в окремих місцях при 15-годинному плавленні складає 3 мм. Медоваром та ін. було також встановлено, що при ЕШП іскріння у стінки мідного водоохолоджуваного кристалізатора спостерігається лише при певній напрузі на шлаковій ванні і щільності струму на стінці, що залежать від складу шлаку і коефіцієнта заповнення кристалізатора. Ксьондзиком було запропоновано використовувати для обертання шлакової ванни верхню струмопровідну секцію кристалізатора, в якій це обертання протікає в горизонтальній площині. Для створення надійної промислової технології наплавлення великих мас металу на відповідальні вироби замкненої форми треба було установити її оптимальні параметри, дослідити гідродинамічні, теплові, електричні і електромагнітні явища, що протікають при наплавленні в умовах введення в шлакову ванну, що обертається, дискретної присадки різного фракційного складу, і оптимізувати конструкцію СПК.В початковій стадії для швидкого формування шлакової ванни і попередження появи в шлаці зон великої щільності струму і максимальної електроерозії кристалізатора слід використовувати змінний струм або постійний прямої полярності з подачею на шлакову ванну напруги не менше 45…55 В. Порівняно з наплавленням компактним матеріалом величина зерна наплавленого металу типу швидкоріжучої сталі Р6М5 зменшується приблизно у 3 рази. Установлено, що температурне поле при наплавленні можна змінювати за рахунок регулювання рівней шлакової і металічної ванн і зміщення зони струмопідводу до наплавлюваної заготовки. Показано, що при наплавленні дискретною присадкою можуть спостерігатися різні типи оплавлення заготовки в зоні розміщення шлакової ванни. База даних включає в себе по конструкції: експлуатаційні характеристики матеріалів, використовуваємих або перспективних для виготовлення кристалізатора, оптимальні розміри і форму його окремих секцій і спеціальних додаткових пристроїв, що поліпшують роботу кристалізатора, системи регулювання магнітними потоками в шлаковій ванні; по технології: вплив діаметра виробів, флюсу, розмірів присадки, способів і масової швидкості введення її в шлак, енергетичних параметрів, характера розподілу теплових та електричних потоків на стабільність електрошлакового процесу і якість готового виробу, особливості конструювання спеціалізованих установок (ОБ1960, ОБ2217, УД 238, УД 458), що забезпечують нормальне виконання технологічного циклу наплавлення.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. Для наплавлення великого обєму металу без його перегрівання і дефектів усадочного походження на розвинуті поверхні великогабаритних виробів рекомендується використовувати трисекційні струмопідвідні кристалізатори (СПК), які дозволяють виключити жорстку залежність між щвидкістю подавання дискретного переплавлюваного матеріалу, формою і розмірами металічної ванни. При цьому процесами кристалізації і якістю металу можна активно управляти за рахунок інокулюючого впливу дискретною присадкою та електромагнітним обертанням шлакової і металічної ванн.
2. Для підвищення довговічності струмопровідної секції кристалізатора і зменшення швидкості електроерозії в 1,5…3 рази треба використовувати дрібнозернистий (реакторний) або сіліцирований графіт. Через проміжну секцію проходить струм, що складає 38 % загального струму наплавлення при потенціалі, який дорівнює 50 % загальної напруги, прикладеної до струмопровідної секції, тому спеціального захисту цієї секції виконувати не треба. Ймовірність електроерозії формуючої секції мінімальна, тому що струм через секцію практично не проходить, а напруга на ній не перевищує 10…20 % загальної напруги. Показана можливість регулювання по амплітуді і фазі природньої частоти обертання шлаку за рахунок введення додаткових магнітних полів і створена спеціальна апаратура для його здійснення.
3. Установлено, що електрошлаковий процес наплавлення в СПК протікає у дві стадії.
В початковій стадії для швидкого формування шлакової ванни і попередження появи в шлаці зон великої щільності струму і максимальної електроерозії кристалізатора слід використовувати змінний струм або постійний прямої полярності з подачею на шлакову ванну напруги не менше 45…55 В. Друга стадія відповідає стабільному процесові, що протікає при робочій напрузі, яка складає 60…70 % від первинної. Сумарний струм збільшується із зменшенням відношення діаметрів струмопровідної і формуючої секцій кристалізатора і товщини наплавленого шару. Стабільність процесу і якість наплавлення досягається при розподілі струму, що іде на металічну ванну, не менше 25 % від струму, що іде на наплавлюваний виріб.
4. На базі експериментального вивчення переносу дискретного матеріалу в шарі шлаку, що обертається, показано, що внаслідок намерзання шлаку на поверхні частинок швидкості їх переносу через шлак порівняно з розрахованими зменшуються в 5…10 разів. Це виключає появу дефектів в наплавленому металі. При підвищенні швидкості обертання шлакової ванни вище 150 об/хв процес переносу частинок змінюється, зростає час їх перебування в шлаці, зявляється можливість розплавлення частинок більшого розміру, завдяки чому можна розширити фракційний склад використовуваємої при наплавленні присадки.
5. Установлено, що зносостійкість направленого хромистого чавуна можна підвищити в 1,2…1,3 рази за рахунок збільшення фракційного складу частинок від 1,6…2,5 до 2,5…3,5 мм і на 40…50 % при майже трикратному збільшенні масової швидкості введення присадки в шлакову ванну. Це повязано із зміненням структури чавуна, зокрема зменшенням розмірів карбідів хрому більш ніж в два рази. Порівняно з наплавленням компактним матеріалом величина зерна наплавленого металу типу швидкоріжучої сталі Р6М5 зменшується приблизно у 3 рази.
6. Установлено, що розроблена технологія наплавлення дозволяє одержувати композиційні наплавлені шари як за рахунок регулювання фракційного складу і масової швидкості введення присадочного матеріалу в шлакову ванну, так і використання частинок іншого хімічного складу. Це дозволяє одержувати композитні шари заданої будови і складу. Введення 1,5 % (по обєму) реліту в матрицю хромистого чавуна підвищує зносостійкість наплавленого металу в 3…5 разів.
7. Показано, що при наплавленні валків великого діаметра (800…1000 мм) забезпечення руху шлакової ванни з періодом обертання 4…6 с дозволяє створити однорідне температурне поле на наплавлюваній поверхні бочки валка з різницею температур по її периметру не більше 30 ОС. Це забезпечує однакові умови проплавлення основного металу і досягнення незмінюванності властивостей зони сплавлення і наплавленого металу вздовж поперечного перерізу наплавлюваного виробу.
8. Установлено, що температурне поле при наплавленні можна змінювати за рахунок регулювання рівней шлакової і металічної ванн і зміщення зони струмопідводу до наплавлюваної заготовки. Для зменшення глибини металічної ванни і підвищення можливості регулювання проплавлення основного металу треба використовувати кристалізатори, в яких діаметр струмопровідної секції на 5…30 % перевищує діаметри інших секцій. В цьому випадку на 30 % зменшуються теплові навантаження на стінки кристалізатора і приблизно в 1,4 рази підвищується довготривалість його роботи.
9. Показано, що при наплавленні дискретною присадкою можуть спостерігатися різні типи оплавлення заготовки в зоні розміщення шлакової ванни. Мінімальне перемішування основного і наплавленого металів при стабільній якості зони зєднання досягається у випадку забезпечення оплавлення наплавлюваної заготовки на висоті не більше 10…15 мм від верхнього рівня металічної ванни. Це забезпечується за рахунок регулювання розподілу електричного струму в обємі шлакової ванни і, відповідно, змінення в ній теплових потоків, регулювання кількості присадки і параметрів обертання шлаку.
10. Установлено, що із збільшенням розмірів наплавлюваних валків ефективність наплавлення підвищується за рахунок зменшення витрачання споживаємої електроенергії. Так, при збільшенні діаметра валків в 4 рази оптимальна питома потужність на шлаковій ванні зменшується в 2 рази.
11. Створений банк конструкторських і технологічних рішень, які можуть бути використані в інших електрошлакових технологіях (зварюванні, литті, інших способах наплавлення), що основані на використанні струмопідвідних кристалізаторів. База даних включає в себе по конструкції: експлуатаційні характеристики матеріалів, використовуваємих або перспективних для виготовлення кристалізатора, оптимальні розміри і форму його окремих секцій і спеціальних додаткових пристроїв, що поліпшують роботу кристалізатора, системи регулювання магнітними потоками в шлаковій ванні; по технології: вплив діаметра виробів, флюсу, розмірів присадки, способів і масової швидкості введення її в шлак, енергетичних параметрів, характера розподілу теплових та електричних потоків на стабільність електрошлакового процесу і якість готового виробу, особливості конструювання спеціалізованих установок (ОБ1960, ОБ2217, УД 238, УД 458), що забезпечують нормальне виконання технологічного циклу наплавлення.
12. Виконані наукові дослідження и запропоновані на їх основі практичні рішення підтверджені в умовах дослідно-промислової перевірки і експлуатаційних випробувань сталевих і чавунних наплавлених валків різних станів з діаметром бочки від 400 до 1000 мм на Макіївському, Криворізькому і Новолипецькому металургійних комбінатах. Новизна і оригінальність багатьох запропонованих рішень підтверджена 27 авторськими свідоцтвами, 8 патентами Російської Федерації і 1 патентом України.
Основні роботи
1. Износостойкость и механические свойства хромистого чугуна, напалвленного в токоподводящем кристаллизаторе / Ю.М. Кусков, Г.В. Ксендзык, С.С. Затуловский, Л.Г. Смолякова // Автомат. сварка. 1981, № 1. С. 53-54.
2. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М. Экспериментальное исследование движения чугунных гранул в шлаковой ванне // Спец. электрометаллургия. 1981. Вып. 47. С. 42-46.
3. Отработка техники старта при электрошлаковой наплавке чугунной дробью прокатных валков / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, В.В. Чернокозенко и др. // Пробл. спец. электрометаллургии. 1986. № 1. С. 18-21.
4. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М. Технология и оборудование для износостойкой электрошлаковой наплавки зернистым присадочным материалом // Металлургическая и горнорудная промышленность, 1989. № 1. С. 74-76.
5. Кусков Ю.М. Электрошлаковый процесс без расходуемого электрода с использованием некомпактного присадочного материала // Пробл. спец. электрометаллургии. 1992, № 2. С. 27-31.
6. Моделирование магнитогидродинамических процессов при электрошлаковой выплавке в токоподводящем кристаллизаторе / С.В. Томиленко, В.И. Ус, Ю.М. Кусков и др. // Пробл. спец. электрометаллургии. 1992. № 4. С. 19-21.
7. Электрошлаковая наплавка некомпактным материалом - перспективный способ изготовления и восстановления валков холодной прокатки / Б.И. Медовар, Ю.М. Кусков, В.И. Ус и др. // // Пробл. спец. электрометаллургии. 1993. № 1. С. 25-28.
8. Система дозирования присадочных материалов в электрошлаковой технологии / Г.Б. Щупак, В.И. Ус, Ю.М. Кусков и др. // Пробл. спец. электрометаллургии, 1993. № 1. С. 29-31.
9. В.С. Томиленко, Ю.М. Кусков, В.И. Ус. Устройство электромагнитного перемешивания для токоподводящих кристаллизаторов, обеспечивающее регулируемое вращение шлаковой ванны // Пробл. спец. электрометаллургии. 1993. № 3. С. 16-18.
10. Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, В.Н. Серый / Выбор флюса для электрошлаковой наплавки стальной дробью // Автомат. сварка. 1993. № 12. С. 48-49.
11. Кусков Ю.М., Ксендзык Г. В / Исследование стойкости защитной футеровки токоподводящего кристаллизатора при ЭШН // Автомат. сварка. 1994. № 1. С. 51-52.
12. Исследование параметров электрошлаковой плавки в токоподводящем кристаллизаторе / Ю.М. Кусков, В.И. Ус, С.В. Томиленко и др. // Пробл. спец. электрометаллургии. 1995. № 3. С. 24-28.
13. Кусков Ю.М. Влияние технологических параметров и конструкции токоподводящего кристаллизатора на процесс электрошлаковой наплавки // Автомат. сварка. 1996. № 9. С. 59-61.
14. Кусков Ю.М. Металлические включения в слое, наплавленном дробью хромистого чугуна способом ЭШН // Автомат. сварка. 1997. № 3. С. 48-49.
15. Кусков Ю.М. Распределение тока в шлаковой ванне при электрошлаковой наплавке зернистым присадочным материалом // Автомат. сварка. 1996. № 11. С. 24-26.
16. Кусков Ю.М. Свойства металла, полученного электрошлаковой наплавкой стальной дробью в токоподводящем кристаллизаторе // Автомат. сварка. 1996. № 5. С. 58-59.
17. Томиленко С.В., Кусков Ю.М. Регулирование массовой скорости подачи зернистой присадки при электрошлаковой наплавке в токоподводящем кристаллизаторе // Автомат. сварка. 1999. № 1. С. 53-54.
18. Kondratiev I.A., Kuskov Yu.M., Ryabtsev I. A. Surfacing of Roll Mill Rolls // THEPATON Welding Journal. 1999. № 7. Р. 62-66.
19. Кусков Ю.М. Наплавка в токоподводящем кристаллизаторе - перспективное направление развития электрошлаковой технологии // Автомат. сварка. 1999. № 9. С. 76-80.
20. Томиленко С.В., Кусков Ю.М. Энергетические особенности электрошлакового процесса в токоподводящем кристаллизаторе // Автомат. сварка. 1999. № 2. С. 51-53.
21. Кусков Ю. М. Перспективное направление развития электрошлаковой технологии с использованием нерасходуемого электрода и принудительным формированием металла // Технология металлов. 1999. № 4. С. 35-40.
22. Томиленко С.В., Кусков Ю.М. Особенности проплавления основного металла при электрошлаковой наплавке в токоподводящем кристаллизаторе // Сварочное производство. 2000. № 6. С. 7-10.
23. Томиленко С.В., Кусков Ю.М. Регулирование и стабилизация глубины проплавления основного металла при электрошлаковой наплавке в токоподводящем кристаллизаторе // Сварочное производство. 2000. № 9. С. 32-35.
24. Технология электрошлаковой наплавки прокатных валков (Часть II) / Ю.М. Кусков, В.Н. Скороходов, И.С. Сарычев, А.В. Евдокимов // Производство проката. 2000. № 8. С. 34-39.
25. Восстановление чугунных рабочих валков электрошлаковой наплавкой / И.С. Сарычев, В.Н. Скороходов, П.П. Чернов, Ю.М. Кусков и др. // Производство проката. 2000. № 1. С. 28-30.
26. Рябцев И.А., Кусков Ю.М. Электрошлаковая наплавка. Часть 2. Примеры промышленного применения ЭШН // Сварщик. 2001. № 1. С. 26-28, 32.
27. Кусков Ю.М. Формирование проплавления основного металла при электрошлаковой наплавке в токоподводящем кристаллизаторе // Сварочное производство. 2001. № 7. С. 36-39.
28. Кусков Ю.М. Электрошлаковые технологии изготовления и восстановления прокатных валков // Сталь. 2001. № 8. С. 70-75.
29. Томиленко С.В., Кусков Ю.М. Применение постоянного тока и переменного пониженной частоты при наплавке в секционных токоподводящих кристаллизаторах // Сварочное производство. 2002. № 2. С. 22-24.
30. Riabcew I.A., Kuskow J.M. // Napawanie elektrozuzlowe // Biuletyn Instytutu Spawalnictwa. 2002. № 2. P. 38-45.
31. Кусков Ю.М. Особенности электрошлаковой наплавки зернистой присадкой в токоподводящем кристаллизаторе // Сварочное производство. 2003. № 9. С. 42-47.
32. Кусков Ю.М., Сарычев И.С. Восстановительная электрошлаковая наплавка чугунных валков стана 2000 // Сварочное производство. 2004. № 2. С. 39-43.
33. Kuskov Yu.M. A new Approach to Electroslag Welding // Welding Journal. 2003. № 4. P. 42-45.
35. Восстановление чугунных валков стана 2000 в токоподводящем кристаллизаторе / Ю.М. Кусков, И.А. Рябцев, И.С. Сарычев // Сварщик. 2004. № 1. С. 12-13.
36. Электрошлаковая наплавка зернистым присадочным материалом / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков // Теоретические и технологические основы наплавки. Новые процессы механизированной наплавки. - Киев : ИЭС. 1977. С. 89-95.
37. Особенности электрошлаковой наплавки зернистым присадочным материалом / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков и др. // Теоретические и технологические основы наплавки. Наплавка деталей оборудования металлургии и энергетики. - Киев: ИЭС. 1980. С. 3-8.
38. Применение зернистого присадочного материала при электрошлаковой наплавке / Ю.М. Кусков, Г.В. Ксендзык // современные способы наплавки и их применение. - Киев: ИЭС. 1982. С. 62-69.
39. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М., Иванов Ю.Н. Применение высоколегированной литой дроби для износостойкой наплавки // Повышение износостойкости литых материалов. - Киев: ИПЛ. 1983. С. 105-108.
40. Кусков Ю.М., Ксендзык Г.В. Металлические включения в наплавленном чугуне при ЭШН чугунных прокатных валков // Новые процессы наплавки, свойства наплавленного металла и переходной зоны. - Киев: ИЭС. 1984. С. 68-71.
41. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М., Трусов Г.И. Экономические аспекты наплавки прокатных валков при их изготовлении // Наплавка при изготовлении деталей машин и оборудования. - Киев: ИЭС. 1986. С. 53-56.
42. Получение композитного металла при наплавке чугунной дробью / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков // Суспензионное и композиционное литье. Киев: ИПЛ. 1988. С. 64-66.
43. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М. Оборудование для электрошлаковой наплавки цилиндрических деталей с использованием водоохлаждаемых кристаллизаторов // Оборудование и материалы для наплавки. - Киев: ИЭС. 1990. С. 25-28.
44. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М., Серый В.Н. Свойства металла, наплавленного стальной дробью в токоподводящем кристаллизаторе // Наплавленный металл. Состав, структура, свойства. - Киев: ИЭС. 1992. С. 64-66.
45. Кусков Ю.М. Электрошлаковая наплавка прокатных валков // Пути развития машиностроительного комплекса Магнитогорского металлургического комбината, вып. 2. "Прокатные валки". - Магнитогорск : МИНИТИП, 1996. С. 149-155.
46. Электрошлаковая наплавка / Ю.М. Кусков, В.Н. Скороходов, И.А. Рябцев, И.С. Сарычев. - М.: Наука и технологии, 2001. - 179 с.
47. Ю.М. Кусков, И.А. Рябцев, И.С. Сарычев. Электрошлаковая наплавка чугунных валков стана 2000 // Прогрессивные технологии сварки в промышленности. - Киев: УИЦ "Наука. Техника. Технология". 2003 г. С. 56-57.
48. Ксендзык Г.В., Кусков Ю.М. Стойкость валков горячей прокатки, наплавленных электрошлаковым способом слоем износостойкого чугуна // Теоретические и технологические основы наплавки. Повышение долговечности и работоспособности наплавленных деталей. - Киев: ИЭС. 1989. С. 44-45.
49. Электрошлаковая наплавка чугунных прокатных валков штрипсового стана комбината "Криворожсталь" / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, В.И. Комар и др. // Теоретические и технологические основы наплавки. Наплавка в металлургической и горнорудной промышленности. - Киев : ИЭС. 1988. С. 9-11.
50. А.с. № 1026463 СССР, С 22 В9/18. Способ электрошлакового переплава и наплавки / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков. - Заявл. 11.01.82.
51. А.с. № 1067714 СССР, В 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки тел вращения / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков. - Заявл. 03.04.81.
52. А.с. № 1067835 СССР, С 22 В 9/18. Установка для электрошлаковой наплавки цилиндрических деталей / В.В. Чернокозенко, В.Ф. Коваленко, Л.Б. Соловьева, Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, С.Н. Материков. - Заявл. 28.06.82.
53. А.с. № 1077300 СССР, С 22 В 9/18. Токоподводящий кристаллизатор / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, В.С. Ширин, Ю.М. Кусков. - Заявл. 12.05.82.
54. А. с. 1085250 СССР, С22В 9/18. Токоподводящий секционный кристаллизатор / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков. - Заявл. 30.03.82.
55. А. с. № 1132552 СССР, С22В 9/18. Способ электрошлакового переплава и наплавки / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков.- Заявл. 13.05.83.
56. А.с. № 1143101 СССР, С 22 В 9/18. Токоподводящий кристаллизатор / Г. В. Ксендзык, И. И. Фрумин, Ю. М. Кусков.- Заявл. 01.10.82.
57. А.с. № 1185858 СССР, С 22 В 9/18. Установка для электрошлакового переплава и наплавки / Г.В. Ксендзык, В.С. Ширин, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков.- Заявл. 14.10.83.
58. А.с. № 1230048 СССР, В 23 К 35/30. Состав износостойкого материала / Г.И. Налча, И.И. Фрумин, Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков.- Заявл. 26.12.83.
59. А.с. № 1233497 СССР, С 22 В 9/18. Способ моделирования процесса электрошлакового переплава и наплавки / Ю.М. Кусков, Г.В. Ксендзык. - Заявл. 04.07.84.
60. А. с. № 1251549 СССР, С22В 9/18. Токоподводящий кристаллизатор / Г.В. Ксендзык, И.И. Фрумин, Ю.М. Кусков. - Заявл. 19.12.84.
61. А.с. № 1312871 СССР, В 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков. - Заявл. 22.01.86.
62. А.с. № 1321078 СССР, С22В 9/18. Установка для электрошлакового переплава и наплавки / Г.В. Ксендзык, В.П. Сотченко, В.Ф. Барабаш и др. - Зявл. 11.05.84.
63. А.с. № 1401755 СССР, в 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, П.В. Гладкий и др. - Зявл. 23.06.86.
64. А.с. № 1441638 СССР, В 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусов. - Заявл. 17.11.86.
65. А.с. № 1513927 СССР, С 22 В 9/18. Способ получения изделий электрошлаковой наплавкой / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков. - Заявл. 26.10.87.
66. А.с. № 1541915 СССР, В 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки / Ю.М. Кусков, А.Н. Кикоть, Г.В. Ксендзык. - Заявл. 05.02.88.
67. А.с. № 1542051 СССР, С 22 В 9/18. Установка для электрошлакового переплава и наплавки / Г.В. Ксендзык, А.Н. Кикоть, Ю.М. Кусков, П.В. Гладкий. - Заявл. 28.09.88.
68. А. с. № 1543744 СССР, В 23 К 25/00. Устройство автоматического управления перемещением секционного кристаллизатора / А.Н. Кикоть, Ю.М. Кусков, Г.В. Ксендзык, П.В. Гладкий.- Заявл. 07.12.87.
69. А.с. № 1608998 СССР, В 23 К 25/00. Уплотнительная масса для секционных токоподводящих кристаллизаторов / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков. - Заявл. 03.05.89.
70. А.с. № 1619574 СССР, В 23 К 25/00. Кристаллизатор для электрошлаковой наплавки / Ю.М. Кусков, А.Н. Кикоть, Г.В. Ксендзык. - заявл. 01.06.89.
71. А.с. № 1633641 СССР, В 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки тел вращения / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, А.Н. Кикоть. - Заявл. 19.07.89.
72. А.с. № 1672698 СССР, В23К 25/00. Устройство автоматического управления процессом электрошлаковой наплавки / А.Н. Кикоть, Ю.М. Кусков, Г.В. Ксендзык. - Заявл. 29.12.89.
73. А.с. № 1700870 СССР, В 23 К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков, А.Н. Кикоть. - Заявл. 05.12.89.
74. А.с. № 1743082 СССР, В 23 К 25/00. Устройство для электрошлаковой наплавки / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков. - Заявл. 10.07.90.
75. А.с. № 1743082 СССР, В 23 К 25/00. Устройство для электрошлаковой наплавки / Г.В. Ксендзык, Ю.М. Кусков. - Заявл. 10.07.90.
76. Положительное решение Патентного ведомства СССР по заявке 5015354, В 23 К 25/00, от 01.07.91. Устройство для электрошлаковой наплавки / Ю.М. Кусков, А.Н. Кикоть.
77. Патент № 2139155 Россия, в 21 В 28/02, В 23 К 25/00, С 22 В 9/193, 9/18. Способ ремонта, способ электрошлаковой наплавки и кристаллизатор для электрошлаковой наплавки чугунных прокатных валков / В.В. Ветер, И.С. Сарычев, В.Н. Скороходов, А.Д. Белянский, Ю.М. Кусков и др. - Заявл. 14.04.98. Опубл. 10.10.99. Бюл. № 28.
78. Патент № 2139362 Россия, С 22 В 9/193, B23K 25/00. Кристаллизатор для электрошлаковой наплавки / И.С. Сарычев, В.П. Настич, Ю.М. Кусков и др. - Заявл. 14.04.98. Опубл. 10.10.99. Бюл. № 28.
79. Патент № 2174153 Россия, С 22 В 9/18, 9/193, В23К 25/00. Способ электрошлаковой наплавки прокатных валков / И.С. Сарычев, В.Н. Скороходов, В.П. Настич, П.П. Чернов, А.Ф. Пименов, Ю.М. Кусков и др. - Заявл. 15.08.2000. Опубл. 27.09.2001. Бюл. № 27.
80. Патент № 2174154 Россия, С 22 В 9/193, В23К 25/00. Кристаллизатор для электрошлаковой наплавки / И. С. Сарычев, В. Н. Скороходов, В. П. Настич, П. П. Чернов, В. Н. Мещеряков, Ю. М. Кусков и др. - Заявл. 11.08.2000. Опубл. 27.09.2001. Бюл. № 27.
81. Патент № 2176938 Россия, В 21 В 28/02. Способ ремонта прокатных валков / И.С. Сарычев, В.Н. Скороходов, П.П. Чернов, Ю.М. Кусков и др. - Заявл. 06.04.2000. Опубл. 20.12.2001. Бюл. № 35.
82. Патент № 2184159 Россия, С 22 В 9/193, В 23 К 25/00. Кристаллизатор для электрошлаковой наплавки с относительным перемещением кристаллизатора / И.С. Сарычев, В.Н. Скороходов, П.П. Чернов, Ю.М. Кусков и др. - Заявл. 06.04.2000. Опубл. 27.06.2002. Бюл. № 18.
83. 271. Патент № 2207237 Россия, В 23 К 35/362, 25/00. Сварочный флюс / И.С. Сарычев, П.П. Чернов, Ю.И. Ларин, Ю.М. Кусков и др. - Заявл. 21.06.2001. Опубл. 27.06.2003. Бюл. № 18.
84. Положительное решение Роспатента по заявке 2003103138/02 (003154), С 22 В 9/193, В 22 D 19/10, B 21 B 28/02 от 12.03.2004. Устройство для электрошлаковой наплавки прокатных валков / И.С. Сарычев, А.Ф. Пименов, Ю.М. Кусков и др.
85. Патент № 47495 Україна, В 23 К 25/00. Спосіб електрошлакового наплавлення / Ю.М. Кусков, В.Я. Майданнік та ін. - Заявл. 26.03.99. Опубл. 15.07.2002. Бюл. № 7.