Дослідження питань доцільності створення і застосування на практичних заняттях з іноземної мови електронних засобів навчального призначення. Розкриття структури і змісту електронного засобу навчального призначення для засвоєння студентами іноземної мови.
Аннотация к работе
Виходячи із загальноосвітньої політики інформатизації навчального процесу у загальноосвітній школі (Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"; Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року (оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; створення відкритої мережі освітніх ресурсів; підготовка та підвищення рівня кваліфікації вчителів), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 494; наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту" від 01.04.2011 № 302), вища школа повинна бути готовою до роботи зі студентами, які володіють не лише рівнем звичайного початківця-користувача засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а вміннями та навичками щодо використання програмного забезпечення сучасного персонального комп’ютера у процесі здобуття знань та є спроможними до креативу на основі створення власних проектів - оглядових чи дослідницьких. Проблеми ХХІ століття потребують сучасних рішень, тому готовність викладачів ВНЗ до навчання студента, який виявляє технологічну компетентність, має бути виражена у появі нових, принципово відмінних від традиційних, засобів навчання, які будуть забезпечувати тому, хто навчається, не лише здобуття теоретичних знань із дисципліни, що вивчається, а й можливість оволодіння знаннями за допомогою послідовного тренування вмінь їх використання на практиці і формування навичок їх застосування у процесі практичної (професійної) діяльності. Нині практичне заняття з іноземної мови потрібно проводити не у звичайній аудиторії, а у комп’ютерному класі (лабораторії), де кожен студент матиме можливість користуватися не лише підручником (навчальним посібником), а й персональним комп’ютером із виходом у мережу Інтернет, на якому також встановлено ЕЗНП, що відповідає певній спеціальності. Для визначення алгоритму діяльності педагога і студента у процесі навчання доцільно звернутися до класифікації монодидактичних систем В.П.Безпалька, який визначив такі системи: 1. класична; 2. аудіовізуальні засоби у групі; 3. консультант; 4. підручник, аудіовізуальні засоби індивідуально; 5. мала група (7 2 осіб); 6. автоматизований клас; 7. репетитор; 8. адаптивне програмне управління - та зазначив, що "з розвитком наших уявлень про процес навчання … система 8 буде все частіше витісняти з навчальних закладів інші системи", що призведе до індивідуалізованого навчання будь-яких за обсягом контентів тих, хто навчається, на основі адекватної теорії навчання за допомогою сучасної техніки [4, с. Вихідними положеннями, що зумовлюють цілі, зміст та технологію вивчення іноземної мови, сьогодні вважаються загальнодидактичні принципи, що є пріоритетними у вищій школі сучасної України (принцип природовідповідності як урахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі навчання; наочності; свідомості й активності навчання, що сприяє подоланню студентами інформаційних психологічних перепон; доступності і зв"язку навчання з життям, що передбачає посильність нового матеріалу для засвоєння, його грунтування на життєвому досвіді та здобутих знаннях і сприяє умотивованості навчання; передбачає чітке бачення студентами перспективи застосування знань завдяки актуальності змісту навчання та дієвому поєднанню знань, умінь і навичок під час їх практичного використання; науковості, що зумовлює спрямованість на засвоєння наукових знань; принцип виховуючого навчання, спрямований на формування розуму і світогляду, памяті, уяви, мовлення і мислення, уваги й спостережливості) у поєднанні з методичними підходами до навчання, які нині домінують у визначенні стратегії викладання іноземних мов в Україні та визначають як головну мету не процес накопичення знань, а "оволодіння студентами діяльністю іншомовного спілкування шляхом формування та розвитку міжкультурної компетенції" [3, с.