Розробка нового методу електрохімічного полірування імплантатів з нержавіючих сталей для функціонального остеосинтезу. Визначення оптимального режиму полірування (густина струму, склад розчину, температура, обробка). Постадійне зменшення густини струму.
Аннотация к работе
Як зазначено вище, перш ніж потрапити в організм людини, імплантати з будь-якого матеріалу повинні пройти фінішну обробку (полірування, оксидування, нанесення захисних покриттів тощо) з метою запобігання утворенню інфільтратів - ділянок живої тканини, що характеризується наявністю не властивих їм клітинних елементів, збільшеним обємом та підвищеною щільністю. Вагнер [16], який зазначив, що ідеальний процес полірування має місце за умови, коли густина струму відповідає максимальній швидкості дифузії реагентів через пасивуючу плівку. Зазначені сполуки сприяють формуванню в’язкого приповерхневого шару розчину, який захищає металічну поверхню від травлення, та сприяє створенню режиму нестійкої пасивності, що є необхідною умовою для рівномірного розчинення поверхневого шару та електрохімічного полірування. Завдяки цьому компоненти, які входять до складу нержавіючих сталей при поляризації змінним струмом, формують в’язкий шар нерозчинних гідроксосполук, причому тим швидше, чим вища густина струму, що також сприяє поліруванню. Введення до складу базових розчинів інгібіторних композицій Д-1, Д-2, Д-3 та сольових С-1,С-2, С-3 сприяє зменшенню густини струму при збереженні високої якості полірування.