Поліпшення методів діагностики, результатів медикаментозного і немедикаментозного лікування хворих з різними формами тріпотіння передсердь (ТП), оптимізація методів профілактики рецидивів ТП, зниження числа ускладнень, поліпшення якості життя хворих з ТП.
При низкой оригинальности работы "Електрофізіологічні механізми, клініка, діагностика, хірургічне і медикаментозне лікування тріпотіння передсердь", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Захист відбудеться 29 травня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.555.01 в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Екстраполюючи дані цього дослідження на населення України (49 млн. чоловік) з розрахунку 88 нових випадків на 100.000 населення, можна думати, що в Україні щороку виникає 42 тис. нових випадків ТП. Методами катетерної радіочастотної аблації (КРА) ТП займаються в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім.. М.М. Основні положення дисертації докладалися і обговорювалися на Республіканській науково-практичній конференції "Нові підходи до діагностики та лікування артеріальної гіпертензії та порушень серцевого ритму" (Вінниця, 1999 р), Першій Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Порушення ритму серця: вікові аспекти"(Київ, 2000), Шостому Національному конгрес кардіологів України (Київ, 2000), Республіканській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології: від гіпотез до фактів" (Київ, 2001), IX науковій конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2001), X наукової конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2002), ІХ наукової конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2001), ХІ наукової конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2003), XII наукової конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2004), Першому спільному конгресі кардіохірургів України і Польщі (Львів, 2005), Пленумі правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”, (Київ, 2005), XIV науковій конференції асоціації серцево-судинних хірургів з міжнародною участю “Актуальні проблеми кардіохірургії” (Донецьк, 2006), Пленумі правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів „Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень.Вивчення анамнезу хвороби показало, що у більшості хворих захворювання носило хронічний характер: середня тривалість захворювання у хворих з Пар ТП була 26 8 міс., з Пер ТП - 18.7 7 міс. Разом з ААП, більшість хворих ТП приймали терапію, направлену на лікування основного захворювання: б-блокатори - 156 (66.9%) хворих Пар ТП і 94 (23.8%) Пер ТП, інгібітори АПФ призначалися 37 (15.8%) хворих з Пар ТП і 76 (19.2%) з Пер ТП, дигоксин приймали 184 (46.5%) хворих з Пер ТП, дезагреганти приймали 156 (66.9%) хворих з Пар ТП та 198 (50%) хворих з Пер ТП. ААП для відновлення ритму призначалися 52% хворих; профілактична ААТ призначалася 23% хворих; антикоагуляційна і дезагрегантная - 85.3%; через стравохідна кардіостимуляція (ЧС ЕКС) з метою купірування епізоду ТП - 56%; електроімпульсна терапія (ЕІТ) - 34% хворих. З 58 (9.2% всіх випадків) хворих з частотою скорочення передсердя вище 320 в 1 хв., 41(70.7%) хворий виявився молодше 40 років. Максимальна тривалість правопередсердної ЕГ і максимальна кількість фрагментацій були вищими у хворих з Пер ТП: 105 16 мс і 8.6 2.8 відхилень проти 98 18 мс і 2.8 1.6 у хворих з Пар ТП.ТП є частою і важкою аритмією, що приводить до збільшення розмірів серця, зниження скоротливою здатністю міокарду, прогресу серцевої недостатності, погіршення якості життя. Низька ефективність профілактичної ААТ дозволяє застосовувати її як тимчасовий захід і терапію другої лінії в лікуванні типового ТП. ЧС ЕКС відновлює СР у 37.5% хворих з Пар ТП і 16.6%. хворих з Пер ТП. Попереднє введення аміодарона підвищує ефективність до 75% у хворих з Пар ТП і до 37.5% у хворих з Пер ТП. Достовірне поліпшення якості життя визначено у хворих, яким проводилася катетерна аблація порівняно з хворими, що отримували профілактичну ААТ.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. ТП є частою і важкою аритмією, що приводить до збільшення розмірів серця, зниження скоротливою здатністю міокарду, прогресу серцевої недостатності, погіршення якості життя. Перебіг захворювання характеризується схильністю до рецидивів і низькою ефективністю антиаритмічної терапії. КРА типових і атипових форм ТП є ефективним і радикальним методом лікування ТП.
2. Найбільш поширеним електрофізіологічним варіантом є ТП проти годинникової стрілки, яке реєструвалося в 80.2% випадків. Типове ТП за годинниковою стрілкою виявлено у 12.3% пацієнтів. Атипові форми ТП зустрічаються значно рідше - 7.6% випадків. Збільшення кількості кардіохірургічних операцій і катетерних процедур в лівому передсерді може привести до зростання атипових форм ТП.
3.Електрофізіологічні порушення (подовження внутрішньопередсердного і міжпередсердного проведення, максимальна тривалість внутрішньосерцевої ЕГ, кількість фрагментованих відхилень, повторні передсердні відповіді, кількість аномальних ЕГ) більш виражені при персистуючих формах ТП. Структурні зміни передсердя - це не тільки результат ремоделювання, причиною якого є постійна тахіаритмія, вони є первинними порушеннями, характерними для персистуючої форми ТП.
4. Профілактична антиаритмічна терапія характеризується низькою ефективністю і великою кількістю побічних ефектів. Ефективність антиаритмічної терапії пароксизмальної форми ТП не перевищувала 23.8%, персистуючої - 4.3%. Низька ефективність профілактичної ААТ дозволяє застосовувати її як тимчасовий захід і терапію другої лінії в лікуванні типового ТП. ЧС ЕКС відновлює СР у 37.5% хворих з Пар ТП і 16.6%. хворих з Пер ТП. Попереднє введення аміодарона підвищує ефективність до 75% у хворих з Пар ТП і до 37.5% у хворих з Пер ТП. Найбільш ефективним методом відновлення синусного ритму є ЕІТ, при застосуванні якої ефективність склала 97.7%.
5. Постійна стимуляція гирла КС ефективніша в профілактиці ТП, в порівняння із стимуляцією вушка правого передсердя. Алгоритм профілактики передсердних аритмій збільшує ефективність постійної електрокардіостимуляції для профілактики рецидивів ТП і інших передсердних аритмій.
6. Розроблені нами методи КРА дозволили підвищити ефективність радикального усунення всіх форм ТП до 97.5%. Застосування охолоджуваних електродів у поєднанні з ЕАК підвищує ефективність катетерного лікування типового ТП до 100% і знижує кількість рецидивів ТП з 15.8% до 4.5%.
7. Атипові форми ТП виникають при значних ураженнях передсердь, повязаного з попередніми оперативними втручаннями, наявністю зон фіброзу і рубцевої тканини. Визначення критичної частини петлі ріентрі є основним моментом діагностики і катетерної терапії атипового ТП. ЕАК є необхідним етапом діагностики і лікування атипових форм ТП.
8. Ізоляція легеневих вен у поєднанні із створенням блокади КТП показана хворим з частими епізодами ФП і ТП. Ефективність усунення ТП складає 100%, ефективність елімінації ФП - 70.8%. Застосування ЕАК дозволяє проводити дану процедуру з високою точністю і значним зменшенням часу флюороскопії.
9. Достовірне поліпшення якості життя визначено у хворих, яким проводилася катетерна аблація порівняно з хворими, що отримували профілактичну ААТ.
10. Радикальне лікування ТП методом КРА є високоефективним, малотравматичним, безпечним, приводить до поліпшення порушеної функції лівого шлуночка і поліпшення якості життя пацієнтів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. На підставі даних поверхневої ЕКГ (позитивна фаза кінцевої частини хвилі F в „нижніх” відведеннях) можна прогнозувати у пацієнтів з ТП дилатацію лівого передсердя. Для диференціальної діагностики ТП з іншими видами пароксизмальних аритмій необхідно використовувати вагусні проби, введення АТФ, стравохідну та ВС ЕГ.
2. Тактикою вибору для відновлення СР у гемодинамічно стабільних хворих є внутрішньовенне введення аміодарона. При гемодинамічній нестабільності необхідно розглянути альтернативні стратегії відновлення СР (ЧС ЕКС, ЕІТ) або режими сповільнення частоти шлуночкових скорочень (верапаміл). Для профілактики рецидивів ТП (у разі неможливості проведення радикального лікування методом КРА) рекомендуємо призначення аміодарона.
3. Відновлення СР при пароксизмальній формі ТП не вимагає призначення антикоагулянтів. Призначення непрямих антикоагулянтів рекомендуємо при тривалості ТП більше 48 годин строком на 3 тижні до відновлення СР і чотири тижні після відновлення.
4. Починати відновлення СР у хворих з Пар ТП рекомендуємо з ЧС ЕКС. Попереднє введення аміодарона підвищує ефективність методики до 75%.
5. Хворим з відсутністю предикторів неефективності ЕІТ (планова ЕІТ, типове ТП, розмір ЛП менш ніж 40 мм, ФВ більше 47%, пароксизмальний характер ТП, регулярний прийом ААП) ми рекомендуємо перший розряд потужністю 50 Дж, решті хворих - 100 Дж.
6. У хворих з ТП і показаннями для постійної кардіостимуляції необхідно імплантувати передсердний електрод з активною фіксацією в гирлі КС, добиваючись максимального укорочення зубця Р. Більш ефективною є стимуляція в режимі “overdrive”.
7. Катетерну радіочастотну аблацію рекомендуємо проводити охолоджуваними електродами. Використання ЕАК збільшує ефективність процедур, зменшує загальний час процедури і час флюороскопії. ЕАК дозволяє диференціювати типове і атипове ТП, визначити електрофізіологічний субстрат ріентрі і провести адекватну лінійну аблацію.
8. При поєднанні ТП та рецидивуючої ФП раціонально провести одночасне усунення ТП у поєднанні з ізоляцією легеневих вен і лінійними аблаціями в лівому передсерді з використанням системи ЕАК.
9. Оцінювати блок каво-трикуспідального перешийка необхідно по локальних критеріях з використанням додаткового електроду, встановленого латерально лінії пошкодження.
10. Основою діагностики і лікування рецидивів ТП у віддаленому періоді є пошук і усунення залишкового амплітудного потенціалу із застосуванням тактики точкових аплікацій.
11. Профілактика і лікування фібриляції передсердь в післяопераційному періоді є головним стратегічним завданням. Оцінка змін параметрів гемодинаміки повинна проводитися впродовж першого року у хворих з Пер ТП.
12. Оцінка якості життя хворих з ТП і іншими серцевими аритміями проводиться із застосуванням анкети Short-Form Health Survey (SF-36) і запитальника переліку симптомів (Symptom Checklist (SCL), версія 3. протягом першого року спостереження. У хворих з відсутністю поліпшення якості життя на тлі терапії, що проводиться, необхідно розглянути альтернативні методи лікування.
Список литературы
1.Карпенко Ю.И. Обратное развитие синдрома ДКМП после устранения хронического трепетания предсердий методом катетерной деструкции // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. Вип. 9.- К., 2001С.144-148.
2. Карпенко Ю.И., Коломиец С.Н., Василец В.В. Гемодинамические эффекты искусственной полной АВ блокады у больных с хронической мерцательной тахиаритмией и трепетанием предсердий // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 9.- К., 2001.-С.148-152.
3. Карпенко Ю.И. Применение антикоагулянтних препаратов с целью профилактики ишемических инсультов у больных мерцательной аритмией и трепетанием предсердий при проведении электроимпульсной терапии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 10.- К., 2002.-С.103-106.
4. Карпенко Ю.И. Катетерная аблация рецидивов типичного трепетания предсердий// Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 10.-К., 2002.- С.106-109.
5. Сичов О.С.,Бобров В.О., Карпенко Ю.І. та ін. Рекомендації Українського наукового товариства з лікування фібриляції і тріпотіння передсердь. Принципи ведення хворих фібриляцією та тріпотінням передсердь// Українськ. кардіол. журнал..-2003 (Дод.)-№2.-С.4-23.
6. Сичов О.С., Пархоменко О.М., Карпенко Ю.І. та ін. Раптова серцева смерть: фактори ризику та пофілактика. Рекомендації Українського наукового товарисьтва кардіологів // Українськ. кардіол. журнал. -2003.-№2 (Дод.).-С.24-57.
7. Карпенко Ю.И. Использование охлаждаемых электродов при резистентных формах типичного трепетания предсердий // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 11.- К., 2003.-С.148-151.
8. Сычов О.С., Романова Е.Н., Карпенко Ю.И. и др. Применение амиодарона у больных с персистирующей формой фибриляции предсердий и сердечной недостаточностью (результаты многоцентрового исследования)// Українськ. кардіол. журнал.-2003.-№1.-С.24-.28.
9. Карпенко Ю.И., Василец В.В., Кушниренко В.И. Холодовая аблация в лечение тахикардий //Вісник Вінницького державного медичного університету.-2003.-№2/1.-С. 499-501
10. Карпенко Ю.И. Сравнительная эффективность охлаждаемых и стандартных электродов при катетерной терапии типичного трепетания предсердий// Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2003.-№4.- 567-569.
11. Карпенко Ю.І. Застосування верапамілу та дигоксину для зниження ЧСС у хворих з трепетанням передсердь//Зб. наук. пр. КМАПО і м. П.Л. Шупіка.-К., 2003. -С.437-440.
12. Карпенко Ю.И., Василец В.В., Кушниренко В.И. Влияние различных режимов медикаментозной терапии на ЧСС у больных хронической мерцательной аритмией и трепетанием предсердий//Вісник Вінницького державного медичного університету.-2003.-№7, 2/1.-С. 502-503.
13. Карпенко Ю.И. Трепетание предсердий: современные подходы к диагностике и лечению// Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2003.-№3.- 537-539.
14. Карпенко Ю.И. Новый метод создания блокады проведения перешейка при лечении типичного трепетания предсердий// Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 12.- К., 2004.-С.262-264.
15. Карпенко Ю.И. Опыт применения направляющих интродьюсеров при катетерном лечении трепетания предсердий// Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 12.- К., 2004.-С.264-266.
16. Карпенко Ю.И. Сравнительная эффективность катетерной аблации 4-х и 8-ми мм электродами у больных с типичным трепетанием предсердий// Таврический медикобиологический вестник.- Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения.-2004.-№ 140, часть III.- С. 85-87.
17. Карпенко Ю.І. Тромбоемболічні ускладнення у хворих з тріпотінням передсердь// Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2005.-№.- 127-129.
18.Карпенко Ю.И. Проспективное рандомизированное сравнение охлаждаемых и 8-ми мм электродов при создании каво-трикуспидального блока// Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.-Випуск 13.- К., 2005.-С.238-241.
19. Карпенко Ю.І. Антикоагулянтна терапія у хворих з тріпотінням передсердь// Українськ. кардіол. журнал.-2005.-№4.-С.112-118.
21. Карпенко Ю.І. Гостра лівошлуночкова недостатність після відновлення синусового ритму у хворих з тріпотінням передсердь// Одеський медичний журнал.-2005.-№4.-С.68-70.
22. Карпенко Ю.И., Кушниренко В.И., Рисович Д.В. Трехмерная нефлюроскопическая система картирования в лечении типичного трепетания предсердий// Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2005.-№3.- 406-408
23. Карпенко Ю.І. Оцінка блокади каво-трикуспидального перешийка у хворих з типовим тріпотінням передсердь// Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України.- К., 2006.-Випуск 14.- С.336-338
24. Карпенко Ю.І., Єрмуракі С.П. Деклараційний патент на винахід „Спосіб лікування пароксизмальної атріовентрікулярної ріентрі тахікардії. Патент 3501 А Україна А61В 17/00, А 61 В 5/04. 99084607 заявлен 11.08.1999; опубл. 15.03.2001. Бюл.№2.
25. Карпенко Ю.І. Повідомлення про завершення експертизи заявкою на винахід. № заявки 2004010484. Дата подання заявки 22.01.2004. Назва винаходу „ Спосіб лікування типового тріпотіння передсердь”.
26. Карпенко Ю.І. Повідомлення про завершення експертизи заявкою на винахід. № заявки 2004010483. Дата подання заявки 22.01.2004. Назва винаходу „ Спосіб лікування пароксизмальної форми тріпотіння передсердь”.
27. Мавродий В.М., Карпенко Ю.И., Коломиец С.Н. Основные проблемы кардиологии//-Одесса: Фотосинтетика, 2005.-88 с.
28. Мавродий В.М., Голобородько Б.И. Карпенко Ю.И. и др. Неотложная помощь /-Одесса: Фотосинтетика, 2001.-142 с.
29. Y. Karpenko,V. Vasilets, S. Ermuraki, V.Kushnirenko. The new method of istmus block creation in the treatment of atrial flutter//Europace.- 2001.-Vol.2.Suppl. B.-P. B71.
30. G. Ursol, S. Lukashov, E. Kolesov, Y. Karpenko. Routine usage of epicardial leads in everyday practice// Europace.-2005.-Vol.7.Suppl. 3.-P. 18-19.
31. Карпенко Ю.И., Сидоров Г.М., Коломиец С.Н. Опыт применения чрезпищеводной кардиостимуляции в клинике острого инфаркта и нарушений сердечного ритма.- Сборник тезисов научно-практическй конференции врачей Одесского вонного округа.-Одесса, 1989.-С160.
32. Карпенко Ю.И., А.И.Минаков, В.Д Смаль и др. Комбинированная медикаментозно-стимуляционная терапия пароксизмальной формы трепетания предсердийю.- Тезисы Первого международного славянского конгресса по электростимуляции и электрофизиологии сердца.-Санкт-Петербург, 1993.-С.80.
33. Карпенко Ю.И. Новый метод создания блокады проведения перешейка при лечении типичного трепетания предсердий// Вестник аритмологии.-2000.-№15.-С.84.
34. Карпенко Ю.И. Пятилетний опыт катетерной аблации пароксизмальных тахикардий// Вестник аритмологии.-2000.-№15.-С.88.
37. Карпенко Ю.И., Ермураки С.П., Кушниренко В.И. и др. Опыт проведения тысячи кардиоверсий// Вестник аритмологии.-2004.-№35, прилож. А.-С.96.
38. Карпенко Ю.И. Использование охлаждаемых электродов при резистентных формах типичного трепетания предсердий// Вестник аритмологии.-2004.-№35, прилож. А.-С.103.
39. Карпенко Ю.И., Кушниренко В.И.,Ермураки С.П.Первый опыт применения нефлюороскопической электроанатомической системы “Биоток 3Д”// Вестник аритмологии.-2006.- Прилож. А.-С.124. Использование охлаждаемых электродов при типичном трепетании предсердий// Анналы аритмологии.-2005.-№2. С.62
41. Карпенко Ю.И. Катетерная радиочастотная аблация при пароксизмальных тахикардияхю.- Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань// Тез. наук. доповід. - К., 1999.- С.119-120.
42. Карпенко Ю.И., Ермураки С.П.,Кушниренко В.И. и др. Опыт лечения трепетания предсердийю.- Тр. Республ. Наук.-практ. Конф. “Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть.-Вінниця: Логос, 2000.-С. 41.
43. Карпенко Ю.И., Ермураки С.П.,Кушниренко В.И. и др. Случаи реверсии синдрома ДКМП после устранения хронического трепетания предсердий методом катетерной деструкции.- Республіканська науково-практична конференція "Нове в єтіології, патогенезі і терапії кардіоміопатій".-Харків, 2000.-С.27.
44. Карпенко Ю.И. Катетерная радиочастотная аблация -новый метод лечения пароксизмальных тахикардий// Таврический медикобиологический вестник.-1999.-№3-4.-С. 89
45. Карпенко Ю.И., Ермураки С.П.,Кушниренко В.И. и др. Анализ 500 операций катетерной радиочастотной аблации пароксизмальных тахикардийю.- Тези VI Конгресу кардіологів України.-Київ, 2000.-С. 40-41.
46. Карпенко Ю.И., Ермураки С.П.,Кушниренко В.И. и др. Гемодинамические эффекты устранения хронического трепетания предсердий методом катетерной деструкцию.- Тези VI Конгресу кардіологів України.-Київ, 2000.-С.41.
47. Карпенко Ю.И., Кушниренко В.И. Нефлюороскопическая изоляция легочных вен и создание каво-трикуспидального блока при сочетании фибрилляции предсердий и типичного трепетания.- Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушеннь. Можливості інтервенційних втручань// Тези респуб . конф.- Київ, 2006.-С.46-47.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
