Розробка теоретичних і методичних основ проведення регіонального прикладного електорально-географічного дослідження. Основні характеристики простору пострадянських держав і факторів, які їх формують. Побудова моделі електоральної географії України.
Аннотация к работе
У дисертаційній роботі розглядаються теоретичні положення і методологічні підходи у світовій та вітчизняній електоральній географії, існуючі методи і методики досліджень, аналізуються досягнення західних, російських та українських політичних географів у вивченні електоральної географії пострадянських держав. На основі обробленого матеріалу у дисертації будуються моделі електоральної географії України, які дозволяють систематизувати вже напрацьований вітчизняними вченими електорально-географічний матеріал, виділити перспективні напрямки розвитку науки, і які є теоретичною основою для створення методики дослідження. Визначення автором нових наукових напрямків у складі електоральної географії сприяє ефективному вивченню електорального простору пострадянських держав. Розроблена методика електорально-географічного аналізу забезпечує практичне застосування теоретичних положень роботи. В Україні, де перші демократичні вибори відбулися тільки у 1989 р., електоральна географія є новою і маловідомою.За роботами вітчизняних і зарубіжних авторів виділено основні характеристики електорально-географічного простору Росії та України.В другому розділі дисертаційної роботи проаналізовані методи, які застосовуються в електоральній географії, обгрунтовано причини вибору методів для проведеного нами дослідження. Відповідно до теоретичної концепції розроблено методику електорально-географічного аналізу "загального" голосування. Проаналізовано вибори по багатомандатному виборчому округу, щодо глави держави, на референдумах (т.зв., "загальне" голосування). Головною метою аналізу "загального" голосування є побудова моделі механізму протікання електоральних взаємодій регіонів, яка дозволяє використовувати цю модель для прогнозування динаміки електорально-географічного простору. метод головних компонентів (розглядається як метод визначення основних мотивів голосування, застосовується для того, щоб аналізувати територіальну структуру уявлень виборців, її динаміки);На прикладі конкретних процедур голосування доведено ефективність методики дослідження, практично підтверджені теоретичні положення дисертації, виділені основні характеристики електоральної географії регіону. Розглянуто вибори Президента України в Криму у 1994 р., вибори депутатів Верховної Ради України по багатомандатному виборчому округу в 1998 р., і в сукупності всі вибори, що відбувалися в 1994 р. у Криму (Президента України, Президента Криму, Верховної Ради Криму). Ідеальні уявлення вивчаються електоральною демографією, мотиви голосування, які виділяються методом головних компонентів, - географією мотивів голосування, а підсумки виборів - географією голосування. Мотив протистояння - це мотив голосування "за" кандидатів, які протистоять один одному - "консерваторів" і "революціонерів" (із першими звязувалися надії на зберігання існуючої ситуації та еволюційний розвиток подій; а з другими асоціювалися радикальні зміни в економічній, політичній та соціальній ситуації в Криму, Україні). Регіональний мотив - це мотив волевиявлення в окремих регіонах, голосування, яке відрізняється від середньої картини по Криму, з загальнокримських тенденцій зміни.