Особливість розуміння медіадосвіду й медіальності як виявів екзистенціальної специфіки людського існування. Розвиток філософії медіа як сучасної філософської антропології. Вплив нових мас-медіа на формування орієнтирів існування сучасної людини.
Аннотация к работе
Сучасне медіарозмаїття суттєво відрізняється від медіарозмаїття кінця минулого століття, а філософсько-антропологічний розмисел другої половини 20 століття й філософсько-антропологічний розмисел нашого часу постають у горизонті домінування різних медіа та різних повсякденних комунікативних практик, а самі ті, хто його здійснюють, є людьми відмінних медіасвітів, адже в різні століття «філософи, абсолютно поза залежністю від їхнього саморозуміння, підкорювалися непостійним медіатехнічним умовам» [3, с. Тому не всі здобутки в царині філософії медіа або теорії медіа можуть бути використані під час осмислення екзистенціального смислу й потенціалу розмаїття медіа, яке нині є частиною життєсвіту особи. Сьогодні різноманітні медіа конституюють соціокультурну реальність шляхом творення смислів, вони залучені й до конституювання екзистенціальних вимірів існування, проте вони можуть поширювати загрози збереженню її індивідуальності й унікальності особистості, унеможливлювати творення індивідуальних смислів шляхом поширення готових відповідей на смисложиттєві питання. екзистенціальний медіа філософський антропологія Проте медіа оприсутнюють у світі окремі аспекти людського, водночас затемнюючи інші, а самоздійнення у світі співіснування різних медіа часто стає викликом, який постає перед субєктом, бо вони можуть і протистояти одне одному, і підсилювати вплив одне одного, і підсилювати суперечності в медіадосвіді. Коли вже українська дослідниця медіа, наша сучасниця Лідія Стародубцева пише про зняття дистанцій у сучасному світі й міркує про те, за яких умов медіум-як-перешкода перетворюється на медіума-як-провідника, то вона, по суті, осмислює екзистенціальні аспекти людського, особливістю якого і є те, що зяяння дистанцій між людиною та вислизаючою реальністю «визначає щілину між сутністю й існуванням, примушуючи людину жити у віковічному просторі незбігів, у щілинах між «буттям» і «сущим» [7].
Список литературы
1. Бауман З. Плинні часи: життя в добу непевности / З. Бауман ; пер. з англ. - К. : Критика, 2013. - 176 с.
2. Киттлер Ф. Оптические медиа: Берлинские лекции 1999 г. / Ф. Киттлер ; пер. с нем. Б. Скуратова, О. Никифорова. - М. : Логос, 2009. - 272 с.
3. Киттлер Ф. Медиа философии/философия медиа / Ф. Киттлер // Логос. - 2015. - № 2. - С. 172-188.
4. Луман Н. Медиакоммуникации / Н. Луман ; пер. с нем. А. Глухова, О. Никифорова. - М. : Логос, 2005. - 280 с.
5. Маклюэн Г.М. Понимание Медиа: Внешние расширения человека / Г.М. Маклюэн ; пер. с англ. В. Николаева. - М. : Гиперборея : Кучково поле, 2007. - 464 с.
6. Петренко-Лисак А. О. Кібервіртуальні спільноти та кібервіртуальні особистості / А.О. Петренко-Лисак // Наукові записки Інституту журналістики: науковий збірник / КНУ імені Тараса Шевченка. - К. : КНУ імені Т. Шевченка, 2010. - Т. 38. - Січень-березень. - С. 56-62.
7. Стародубцева Л.В. Медиум и дистанция / Л.В. Стародубцева // [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http: // www.culturalresearch.ru.
8. Феноменологія буття людини: сучасна західноєвропейська філософська рефлексія. - К. : Український Центр духовної культури, 1999. - 278 с.
9. Флюссер В. О проецировании / В. Флюссер // ХОРА. - 2009. - № 3-4. - С. 65-76.