Аспекти свободи, які мають важливе значення для людини. Умови виникнення екзистенціалізму та його сутність. Ідейні джерела атеїстичного екзистенціалізму Ж.-П. Сартра і його філософський метод. Дослідження екзистенціалізму в романі "Нудота" Ж.-П. Сартра.
Аннотация к работе
Проблема свободи викликає цікаві суперечки, філософські дебати на тему свободи не припиняються вже дві тисячі років, але проблема залишається до цього часу не вирішеною. А звідси головна увага буде приділятися людській (особистісній) свободі. Оскільки людина є субєктом власного життя, людина активно будує умови свого життя і своє відношення до нього. Але творячи себе і своє життя, вона дуже часто намагається втекти від свободи (конформізм, перенесення відповідальності на іншого, уникання автономної поведінки та ін.), вона живе не аунтично, або в нечесності, за термінологією відомого французького філософа - екзистенціаліста Ж.-П.Сартра. Мета - зясувати основні аспекти екзистенціалізму у романі «Нудота» Ж.-П.Сартра. свобода екзистенціалізм сартр нудотаНайбільш прямим вираженням кризи були падіння і складні перетворювання прогресивно-оптимістичних концепцій історії, що утворили грунт, на якій виріс екзистенціалізм, і що став разом з тим обєктом його критики. Значення Гуссерля для екзистенціалізму визначається перш за все тим, що він виробив феноменологічний метод, на основі якого психологічний розгляд особистості К?єркегором могло бути перетворено в „онтологію”, точніше „фундаментальну онтологію”, як „екзистенціальну аналітику буття людини (Dasein)”. Де К?єркегор знаходив конкретне людське переживання - „страх”, „піклування” і т. п., а Гуссерля, згідно теоретично-гносеологічній традиції в філософії, шукав пізнавальну структуру „чистої свідомості”, там Хайдеггер знаходив Кєркегорівські категорії в якості апріорних структурних елементів буття людини, „буття - свідомості”. Тим самим, з однієї сторони, долається психологізм, який екзистенціалісти, вслід за Гуссерлем, вважається джерелом релятивізму, що руйнує будь-які знання, а з іншої - субєктивність психологічного переживання людини, її емоції приймають статус „антологічних” елементів, елементів самого „буття”, що ними іменуються її „екзистенціалами” (модусами). 2) екзистенціалізм - субєктивіське вчення, в якому вихідні значення сущого (що таке річ, просторовість, часовість, інші люди та інший) виводяться з існування (екзистенції) людини.Жан-Поль Сартр у романі „Нудота” показує, як обривається остання нитка, яка повязувала головного героя Антуана Рокантена з людьми. Але після декількох років розлуки зустріч відбувається, а Рокантен відчуває лише біль: Анні стала зовсім чужою людиною для нього - тому у нього зникає бажання задовольнити свої сексуальні інстинкти і таким чином він продовжує займатися творчою працею, - тобто обставини, які склалися, спонукають до сублімації, до перенесення сексуальної енергії в інтелектуальне пізнання, на духовно-творчу працю. Сартра з хворобливою силою Рокантен починає відчувати, що речі, які його оточують, знаходяться поза ним та сторонні йому. За словами В.Н.Кузнецова,це є нібито художнім втіленням ідеї про чуже та вороже буття, яка витікає з тої трактовки принципу інтенціональності, яку дав у своїх працях по феноменології Сартр. У романі Ж.-П.Сартра “Нудота” фігурує архетип батька, який реалізується в образі суспільства.20-ті роки ХХ століття були кризою тогочасного суспільства, ламанням попередніх стереотипів, цінностей, періодом Першої світової війни, коли люди втратили смисл власного існування і прагнули можливості вирішення даної ситуації. Відповіддю на такий стан цивілізації був екзистенціалізм, або філософія існування, яка на перший план свого вчення поставила проблему людини, а саме її існування, існування людини в природі, страху, втрати себе, тобто в межах пограничної ситуації. Виразним представником французького екзистенціалізму, зокрема атеїстичної його гілки був Жан-Поль Сартр, який в розробці основних тем свого філософствування відштовхувався від ідей Декарта, Гегеля, Кєркегора, Маркса, Гуссерля, Хайдеггера. Сартр прагне визначити і утримати власне філософський рівень розгляду людського буття в світі і таким чином спасти філософію і людину, відновити свободу людини як її здатність до автономії (самовизначення).
План
ПЛАН
Вступ
Розділ І. Ідейні джерела екзистенціалізму Ж.-П.Сартра
1.1 Умови виникнення екзистенцалізму та його сутність
1.2 Атеїстичний екзистенціалізм Ж.-П.Сартра і його філософський метод
Розділ II. Екзистенціалізм Жана-Поля Сартра в романі «Нудота»
2.1 Дослідження екзистенціалізму в романі «Нудота» Жана-Поля Сартра
Висновки
Література
Вывод
20-ті роки ХХ століття були кризою тогочасного суспільства, ламанням попередніх стереотипів, цінностей, періодом Першої світової війни, коли люди втратили смисл власного існування і прагнули можливості вирішення даної ситуації. Відповіддю на такий стан цивілізації був екзистенціалізм, або філософія існування, яка на перший план свого вчення поставила проблему людини, а саме її існування, існування людини в природі, страху, втрати себе, тобто в межах пограничної ситуації.
Виразним представником французького екзистенціалізму, зокрема атеїстичної його гілки був Жан-Поль Сартр, який в розробці основних тем свого філософствування відштовхувався від ідей Декарта, Гегеля, Кєркегора, Маркса, Гуссерля, Хайдеггера.
Прагнучи дати людині одночасно її автономію і її реальність серед реальних обєктів, Сартр відкидає будь-які форми редукції людської реальності до ідеї, причин чи структур. Сутність і доля людини полягає в тому, що вона не визначається ззовні в безперервності , а дає собі власний закон свого існування, дає собі своє обгрунтування. Сартр прагне визначити і утримати власне філософський рівень розгляду людського буття в світі і таким чином спасти філософію і людину, відновити свободу людини як її здатність до автономії (самовизначення).
Формування філософських поглядів Сартра протікало в атмосфері зближення феноменології та екзистенціалізму, вперше здійснені М. Хайдеггером. Сартр виділяє три форми буття: “буття - в - собі”, “буття - для - себе”, “буття - для - іншого”.
Дослідивши роман Жана-Поля Сартра можна сказати,що герой твору Рокантена лібідо не є чітко вираженим, у порівнянні із самим автором; виходом із сексуальної кризи для героя стає сублімація, яка виявляється у спрямування сексуальної енергії з нижчих егоїстичних цілей та обєктів на вищі - культурні. Герой перетворює сексуальну енергію на духовно-творчу працю, пишучи біографію відомого авантюриста. Відчуваючи абсурдність свого існування у Рокантена починається захворювання на невроз.
Заслугою французького філософа є те, що він поєднав у своїй концепції свободи всі її аспекти, такі як: свобода творчості, свобода самореалізації, свобода вибору, відповідальність і таким чином, надав їй сучасного звучання.
Крім зазначеного, визначив основні причини, які впливають на справжню свободу людини в оточуючому її світі. Вони полягають в наступному: по-перше, людина завжди прагне свободи від, а не свободи для; по-друге, досягнувши свободи, людина ніколи не замислюється над питанням відповідальності, і по-третє, свобода в першу чергу - це свобода людини до самотворення, бути особистістю, що спроможна творити себе і оточуючий світ.
Список литературы
1. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: 1993.-с.129-130.
2. Бердяев Н.А. Философия Свободы. Смысл творчества. - М.: Правда, 1989. - 605с.
3. Бичко, А.К., ін. Історія філософії: Підр. - К.: Либідь, 2001. - 408 с.
4. Блинников Л.В. Великие философы: Учебный словарь - справочник. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Логос., 2000. - 432 с.
5. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підруч./За ред. Г.І.Волинки - К.: Вища шк., 1999. - 624 с.
6. Губман Б.Л. Западная философия культуры ХХ века. - Тверь, 1997.
7. Зарубіжна філософія ХХ ст. - К., 1993.
8. Зотов А.Ф. Современная западная философия. - М. 2001.
9. А.Сент-Экзюпери. Соч., М., 1964.
10. Історія філософії: Підруч./За ред. В.І.Ярошовця. - К.: ПАРАПАН, 2002. - 774 с.
12. Критика современной философии: Сб. науч. тр./Моск. гос. пед. Ін-т им. В.И.Ленина; Под ред. М.С.Глузберга. - М.: МГПИ, 1979 - 166 с.
13. Літвякова І. О. Проблема свободи і гуманізму в філософії М.Бердяєва та концепції французького екзистенціалізму // Вісник Товариства російської філософії при Укр. Філософському фонді. Вип. 1. -К.. „парапан”, - 2003. - 648с.
14. Лукач Г. Экзистенциализм.//Вестн. Моск. ун-та. Сер. философия. - 2005. - №5. - С. 23 - 48.
15. Лях В. Екзистенціальна свобода: вибір і відповідальність (Філософська концепція Ж.-П.Сартра)//Філософська думка - 1995. - № 5 - 6. - 110 с.
16. Малахов В.С. Стика: Курс лекцій. - К. - 1996. - 489с.
17. Митрохин Л.Н. Буржуазная философия ХХ века. - М., Политиздат, 1974. - 335 с.
18. Мокроусов, А. Жан-Поль Сартр: Последний философ//Новое время. - 2005. - № 46. С. 38 - 40.
19. Нарский, І.С. Современная буржуазная философия: два ведущих течения начала 80-х годов ХХ века. - М.: Мысль, 1983 - 80 с.
20. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посіб. 2-ге вид., випр. і доп. - Львів: Новий світ - 2000, "Магнолія плюс", 2003. - 544 с.
21. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. - К.: "Основи", 2001. - 854 с.
24. Ж.П.Сартр: "Человек есть свобода". - В кн.: Кутасова Н.Н. Антифилософия "Новой философии". М. 1984. С. 55 - 68.
25. Рыкунов В.М. Свет и тень философии [Ж.-П.] Сартра.//Вестн. Моск. ун-та, Сер. 7., ф-я, - 1990. - № 6. - С. 45 - 54.
26. Современная буржуазная философия. Учеб. пособие. Под ред. проф. А.С.Богомолова и др. М., Изд-во Моск. ун-та, 1972.
27. Современная западная философия: Словарь. 2-е изд., перераб. и доп. Сост. и отв. ред.: В.С.Малахов, В.П.Филатов. - М.:ТОН. - Остожье, 2000. - 544 с.
28. Современный экзистенциализм. Критические очерки. Ред. коллегия: Л.Н.Митрохин и др. М., "Мысль", 1966., 567 с.
29. Сумерки богов/Сост. общ. ред. А.А.Яковлева: Перевод. - М.: Политиздат, 1990. - 398 с.
30. Хамітов, Н.В., ін. Історія філософії: Проблема людини та її меж: Навч. посіб. - К.: Наукова думка, 2000, - 272 с.
31. Философия: Часть первая: История философии: Учеб. пособ./Под ред. проф. В.И.Кирилова, проф. С.И.Попова. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Юрист, 1998. - 376 с.