Поняття та класифікація емоцій. Наукові підходи до розуміння стресу, стадії його розвитку. Емоційно напружуючі фактори періоду підготовки до екзаменів. Експериментальне дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан особистості.
Аннотация к работе
Це характерно для 80% студентів, тому що виникаючий при цьому страх блокує інтелект, паралізує волю, погіршує память і знижує здатність до концентрації уваги. Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто переживають стрес і нервово-психічне напруження. В основному у студентів стрес розвивається через великий потік інформації, через відсутність системної роботи в семестрі і, як правило, стрес в період сесії. Вивчення особливостей емоційного напруження, що виникає у студентів під впливом навчальних стрес-факторів, показало, що екзаменаційний стрес робить значний вплив на різні функціональні системи, аж до порушення механізмів саморегуляції на фізіологічному рівні. Тому деякі фахівці вищої школи взагалі ставлять під сумнів необхідність іспитів, пропонуючи замінювати їх або програмованою формою навчання, або ж атестаційної системою з визначенням підсумкової оцінки студента за результатами проміжних результатів.[1]Такі переживання називають емоціями. Будь-яка людина знає, що таке емоції, проте описати і пояснити їх не завжди здатна. Емоціями (афектами, щиросердечними хвилюваннями) називають такі стани, як страх, гнів, туга, радість, любов, надія, смуток, відраза, гордість і т. п. Емоційне збудження може прийняти також форму емоційного напруження, яке виникає у всіх випадках, коли спостерігається сильна тенденція до певних дій, але ця тенденція блокується (наприклад, у ситуаціях, які викликають страх, але виключають втечу, викликають гнів, але роблять неможливим його вираження, викликають бажання, але перешкоджають їх здійсненню, викликають радість, але потребують зберігати серйозність). Вона виявляється в тому, що кожна емоція за різних обставин може виявлятися протилежно: “радість - горе”, “любов - ненависть”, “симпатія - антипатія”, “задоволення - незадоволення”.Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі. Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Стрес "захоплює" людину i може привести його до хвороби.Експериментальне дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан особистості ми провели на базі кафедри правознавства екологічного факультету Житомирського Національного агроекологічного університету. В дослідженні брала участь група студентів 1 курсу, що складалась з 10 чоловік. Дослідження проводилось в два етапи:---перший етап включав період з 1 по 15 жовтня, так як в цей час у студентів закінчився період адаптації після літніх канікул і, в той же час, ще достатньо довго до зимової сесії. Для експериментального дослідження використовувались слідуючі методики: дослідження настроїв, дослідження тривожності, дослідження самопочуття, активності, настрою (САН), самооцінка психічних станів, письмове опитування. Процедура дослідження: Дослідження проводилось за методикою кольоропису з групою студентів, що складалась з 10 чоловік.Аналізуючи результати даного дослідження, можна зробити висновок, що у всіх студентів, що брали в ньому участь, рівень особистісної тривожності коливається в діапазоні від 31 до 42 балів, а рівень ситуативної тривожності в діапазоні від 31 до 41 балів. Процес навчання та розвиток особистості студента найкращим чином впливає на формування майбутнього фахівця, не тоді, коли рівень тривоги низький, а коли він - оптимальний (середній), і тоді студент має можливість адекватним способом долати тривожність і тривогу.[21] При обробці ці цифри перекодовувались наступним чином: індекс 3, який відповідає незадовільному самопочуттю, низькій активності та поганому настрою, приймали за 1 бал; наступний за ним індекс 2 - за 2; індекс 1 - за 3 бали і так до індексу 3 з протилежної сторони шкали, яка відповідно приймалась за 7 балів. Якщо цей стан часто спостерігається, то ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить - 0 балів. Процес навчання та розвиток особистості студента найкращим чином впливає на формування майбутнього фахівця, не тоді, коли рівень тривоги низький, а коли він - оптимальний (середній), і тоді студент має можливість адекватним способом долати тривожність і тривогу.[21]В ході експериментального дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан студентів, яке ми провели в два етапи, було застосовано чотири методики, результати яких ми розмістили в таблицях для проведення порівняльного аналізу. Порівнюючи результати даного дослідження, можна сказати, що під час екзаменаційної сесії настрій студентів знаходиться в негативному діапазоні, де привалюючими показниками є тривожний та сумний н
План
План
Вступ
Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан студентів.
1.1 Поняття про емоції. Класифікація емоцій
1.2 Поняття про стрес. Екзаменаційний стрес
Розділ 2. Експериментальні дослідження щодо впливу на емоційний стан студентів екзаменаційного стресу