Перекладацька еквівалентність та її роль при відтворенні художніх текстів жанру фентезі. Особливості відмежування поняття безеквівалентної лексики. Досягнення еквівалентності шляхом перекладацьких трансформацій. Подолання безеквівалентності при перекладі.
Аннотация к работе
Зазвичай говорять про переклад «з однієї мови на іншу», але, насправді, в процесі перекладу відбувається не просто заміна однієї мови іншою. У перекладі стикаються різні культури і традиції, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи і різні рівні розвитку. Для визначення ступеня спільності змісту (смислової близькості) оригіналу та перекладу були введені поняття еквівалентності та адекватності. Переклад художнього тексту, зокрема фентезі, створює перед перекладачем безліч проблем. Передача метафоричності і багатоплановості художнього тексту вимагає ретельного аналізу авторських мовних засобів і композиційної структури твору, точного підбору прийомів перекладу для передачі не лише змісту твору, але і своєрідності стилістичних особливостей оригіналу.Для цього йому доведеться «згладжувати» деякі національно-культурні відмінності, стежити за тим, щоб текст в перекладі сприймався так само природно, як і в оригіналі, щоб увагу читача перекладу не відволікали незнайомі реалії, яких при читанні не помічає читач оригіналу, оскільки вони йому добре знайомі. Намагаючись вирішити друге завдання, перекладач повинен максимально повно зберегти і пояснити читачеві всі реалії, всі особливості тієї культури, в рамках якої створено твір. Таким чином, починаючи своє знайомство з художнім текстом-оригіналом з форми, перекладач через неї осягає зміст і відтворює в перекладі саме зміст, знаходячи для нього відповідну форму, а не підшукуючи ті чи інші відповідності форми оригіналу [7, c. Якщо перекладач не побачив в тексті всіх закладених у ньому варіантів прочитання, якщо він невірно зрозумів авторську концепцію, то жоден одержувач перекладу не зможе знайти в тексті цих варіантів і не зможе зрозуміти авторську концепцію, оскільки перекладач їх просто не закладе в текст перекладу. По відношенню до художнього перекладу правильніше було б говорити не про відправника, а про творця цього тексту, оскільки при перекладі як поетичних, так і прозових творів перекладач повинен володіти всією системою виражальних засобів, тобто володіти технікою художнього письма хоча б у рамках того літературного напряму, до якого належить текст, що перекладається, а також вміти знаходити відповідності між цими засобами у двох різних мовах [11, c.Провоторов, надаючи визначення перекладу, фактично підмінюють еквівалентність тотожністю, стверджуючи, що переклад повинен повністю зберігати зміст оригіналу [6, c. Сдобніков визначає еквівалентність як максимально можливу лінгвістичну близькість текстів оригіналу і перекладу [48, с. Паршин вважає, що слід розрізняти потенційно досяжну еквівалентність, під якою розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів, що допускається відмінностями мов, на яких створені ці тексти, і перекладацьку еквівалентність - реальну змістову близькість текстів оригіналу і перекладу, що досягається перекладачем у процесі перекладу. Межею перекладацької еквівалентності є максимально можлива (лінгвістична) ступінь збереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому перекладі значеннєва близькість до оригіналу в різному ступені і різними способами наближається до максимальної [42, с. Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом [26, с.Розглядаючи проблему співвідношення слова і денотата, лінгвісти та перекладознавці намагаються також дати відповідь на питання про існування цього своєрідного етнокультурного шару лексики, але особливості функціонування національно маркованої лексики в тексті залишаються сьогодні ще недостатньо вивченими. БЛ відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. Науковець визначає БЛ за допомогою таких прийомів: 1) переклад (безеквівалентна як національно маркована лексика належить до групи, що не має відповідників у інших мовах); 2) експеримент (наприклад, під час проведення психолінгвістичного експерименту до поля слів-реакцій на певне слово-стимул потрапляють одиниці, що мають національно-культурні елементи значень) [32, c. При розгляді явища безеквівалентності мовознавці намагаються, як уже зазначалося, відмежувати його від інших, або, порівнюючи з поняттями «лакуна», «реалія», «фонова лексика», «екзотизм», «варваризм», «колорит», «національно маркована лексика», «етнографізм», «локалізм» та ін., дати визначення БЛ. Флорин зазначають, що термін БЛ «трапляється в багатьох авторів, які трактують його по-різному: як синонім «реалії», дещо ширше - як слова, відсутні в іншій культурі та в іншій мові, дещо вужче - як слова, характерні для нашої дійсності, і, нарешті, просто як неперекладні на іншу мову слова» [12, с.Для того, щоб вірно відтворити зміст іншомовного тексту перекладачі вдаються до різноманітних трансформацій, які повністю або частково змінюють структуру речень оригіналу. Вони виділяють граматичні трансформації, до яких відносяться такі прийоми: перестановки, вилучення і додавання, перебудову та
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Перекладацька еквівалентність та її роль при відтворенні художніх текстів жанру фентезі
1.1 Специфіка художнього перекладу та його основні складові
1.2 Поняття еквівалентності у перекладі та її типи
1.3 Особливості відмежування поняття безеквівалентної лексики
РОЗДІЛ 2. Особливості відтворення різних типів перекладацької еквівалентності
2.1 Досягнення еквівалентності шляхом перекладацьких трансформацій
2.2 Способи подолання безеквівалентності при перекладі текстів жанру фентезі
2.3 Аналіз явищ еквівалентності, часткової еквівалентності та безеквівалентності в перекладі