Вивчення експрес-гастро-рН-моніторингу як засобу діагностики та контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань. Сучасна фармакотерапія із застосуванням інгібіторів Н , К , АТ-ази, їх суть.
Аннотация к работе
Визнаним в світі «золотим стандартом» контролю кислотопригнічувальної дії інгібіторів Н ,К ,АТФАЗИ визнано добовий (24-годинний) гастро-РН-моніторинг (Горшков В.А., 2002, 2002; Мелащенко С.Г., 1994; Tutian R. et al., 2000). Втім певною проблемою такого гастро-РН-моніторингу залишається потреба довготривалого інвазивного обстеження пацієнтів, що привносить їм дискомфорт, вимагає додаткових затрат часу та зусиль з боку медичного персоналу. Зокрема це стосується експрес-гастро-РН-моніторингу, який було запропоновано як результат наукового пошуку (Чернобровый В.Н., 1990) та широкого впровадження (Латфуліна А.В., 2005; Матковська Н.Р., 2006; Свінцицький А.С. зі співав., 2004; Чернявський В.В., 2004), що дозволило на основі принципу топографічної (по каналу шлунка) внутрішньопорожнинної РН-метрії скоротити тривалість обстеження до 20-30 хвилин. У підсумку можна констатувати, що актуальність вибраного напрямку наукових досліджень зумовлена: значною поширеністю Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань; неефективними економічними витратами на лікування пептичних Н.р.-асоційованих захворювань за реальних умов відсутності оптимального для практичної гастроентерології швидкого методу діагностики стану кислотоутворюючої функції шлунка та контролю кислотопригнічувальної дії інгібіторів Н ,К ,АТФАЗИ; потребою наукового вивчення та впровадження у практичну гастроентерологію експрес-гастро-РН-моніторингу як швидкого діагностичного тесту стану кислотоутворюючої функції шлунка та маркера контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання дослідження: Встановити ступінь відтворюваності даних експрес-гастро-РН-моніторингу в динаміці спостереження, відсоток чутливості та специфічності, особливості взаємозвязку показників експрес-гастро-РН-моніторингу з даними гастро-РН-моніторингу у часі (базальний одногодинний та добовий гастро-РН-моніторинг);Клінічна симптоматика у обстежених хворих на пептичні Н.р.-асоційовані гастродуоденальні захворювання була типовою: періодичний біль натщесерце в епігастрії під мечоподібним відростком (227 осіб) - 62,88%, періодична печія (116 осіб) - 41,88%, біль в епігастрії вночі та/або вранці (155 осіб) - 55,96%, локальна болючість в епігастрії під мечоподібним відростком (123 особи), локальна болючість у пілородуоденальній зоні (172 особи) - 62,09%, позитивний симптом Менделя (126 осіб) - 45,49%. Основною методикою гастро-РН-моніторингу був експрес-гастро-РН-моніторинг, показники якого в окремих групах обстежених порівнювались з показниками базального одногодинного гастро-РН-моніторингу та добового гастро-РН-моніторингу (без прийому антисекреторних фармакопрепаратів та з їх прийомом). Гастро-РН-моніторинг розпочинався ранком (до 10:00) натщесерце з перорального введення та виведення РН-мікрозонда (експрес-гастро-РН-моніторинг) або трансназального введення (добовий гастро-РН-моніторинг) та розташування активного електрода на рівні дистальної 1/3 тіла шлунка (топографічна зона максимальної секреції хлористоводневої кислоти). При порівнянні показників експрес-гастро-РН-моніторингу з аналогічними показниками добового гастро-РН-моніторингу (без прийому антисекреторних ліків) у одних і тих же хворих (24 особи) встановлено, що по низці показників (РН Х-М, Ме-Х, Мо-Х, ФІ РН 3-5, ФІ РН 0-1) була відсутня достовірність відмінності (р>0,05), втім за PH min (3,42±0,44 проти 1,47±0,18, p<0,001) та PH max (5,35±0,41 проти 7,42±0,2, p<0,001) достовірна відмінність спостерігалась, зокрема за показником PH min є підстави стверджувати, що добовий гастро-РН-моніторинг (без прийому антисекреторних ліків) виявляє у одних і тих же хворих більш виражену секрецію хлористоводневої кислоти. У хворих на пептичні гастродуоденальні захворювання порівняно з практично здоровими особами за даними експрес-гастро-РН-моніторингу спостерігалась суттєво більша секреція хлористоводневої кислоти, але це достовірно можна було простежити вибірково по низці показників, зокрема при функціональній шлунковій диспепсії це стосується показників PH min (1,62±0,08 проти 2,26±0,1, p<0,0001), Мо-Х (2,21±0,32 проти 3,09±0,26, p<0,05), при запальних пептичних гастродуоденальних захворюваннях - PH min (1,65±0,04 проти 2,26±0,1, p<0,0001), Ме-Х (2,27±0,14 проти 2,89±0,21, p<0,05), Мо-Х (2,18±0,14 проти 3,09±0,26, p<0,05), ФІ РН 3-5 (57,95±5,99 проти 34,58±8,54, p<0,05), при пептичних гастродуоденальних ерозіях - PH min (1,61±0,06 проти 2,26±0,1, p<0,0001), Ме-Х (2,04±0,12 проти 2,89±0,21, p<0,001), Мо-Х (1,9±0,16 проти 3,09±0,26, p<0,001), ФІ РН 3-5 (72,27±9,54 проти 34,58±8,54, p<0,01), при пептичній виразці дуоденум - PH min (1,73±0,04 проти 2,26±0,1, p<0,0001), Ме-Х (2,05±0,1 проти 2,89±0,21, p<0,001), Мо-Х (1,93±0,07 проти 3,09±0,26, p<0,0001), ФІ РН 3-5 (72,21±6,21 проти 34,58±8,54, p<0,001), ФІ РН 0-1 (10,87±4,32 проти 33,75±8,49, p<0,05), при пептичній виразці дистального відділу шлунка - PH min (1,69±0,07 проти 2,26±0,1, p<0,