Передумови встановлення соціалізму в країнах західних і південних слов’ян, фактори, що визначили шлях розвитку в другій половині 40-х років. Роль комуністичної партії у виборі шляху розвитку Польщі, Чехословакії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Югославії.
Аннотация к работе
Довгий час історична наука в нашій країні розвивалася в строго визначеному напрямку.Історик повинен був слідувати встановленої доктрині, особливо у висвітленні «слизьких» питань, висновки до яких визначалися політичною конюнктурою. Проте зараз, коли ідеологічні заборони зняті, деякі вчені вдарилися в протилежну крайність, огульно очорнив все, що повязане з соціалістичним ладом і комуністичними партіями СРСР та інших країн. Актуальність теми: тема Другої світової війни залишається однією з провідних тем вітчизняної історії. Сучасні вчені по-новому намагаються переосмислити і зрозуміти події тих грізних років, більш точно відобразити психологію людей, які своєю самовідданістю, героїзмом і мужністю врятували світ від фашизму. Мета даної роботи - вивчити передумови і процес встановлення соціалізму в цій країні, визначення основних факторів, що визначили її шлях розвитку в другій половині 40-х років.Період, що охоплює 1944-1945 роки, тобто початковий етап формування комуністичної влади в Польщі, надалі залишається одним з пріоритетних напрямів дослідження новітньої історії Польщі. Альтернативною є точка зору, що певні ознаки адміністративно-командної системи були, але полякам вдалося зберегти певні демократичні інституції, а тому неправомірно класифікувати дану систему як тоталітарну. Історіографічна та джерельна база проблеми формування й перших років діяльності комуністичного режиму в Польщі своїми коріннями сягає другої половини 40-х років XX ст. Саме тоді в Польщі відбувається повний перепис архівних матеріалів, а у відповідь на спогади й наукові праці еміграційних діячів твориться «соціалістична історіографія» подій 1944-1945 рр. Також в цей час в еміграції (у Франції, Великій Британії) постають польські дослідницькі інститути, які збирають, а потім друкують матеріали польського уряду в, спогади підпільних діячів та інші джерела, що на сьогоднішній день проливають світло на походження, становлення й діяльність комуністів на шляху до підпорядкування й утотожнення державних органів з партійною структурою ППР. Представником СРСР в Польщі був назначений генерал-полковник М. А.На наступний день було проголошено створення "протекторату Богемії і Моравії" на окупованій німцями території. В цей час в країні створюються політичні партії які підтримували чи то звязок з урядом у Лондоні, чи то вели самостійну боротьбу. Також був «Петиційної комітет-вірними залишимося!» це представники творчої інтелігенції соціал-демократичної орієнтації. По країні прокотилася хвиля арештів, були ліквідовані всі сформовані керівні центри, надалі діяли лише залишки нелегальних організацій. Був також знищений другий за рахунком з моменту окупації нелегальний ЦК КПЧ, але незабаром комуністами був створений третій.Болгарія була однією з країн Балканського півострова, яка почала Другу світову війну на боці агресора і закінчила війну на боці країн-переможниць. З початком війни в середині країни починає формуватися опозиція до влади Бориса III який ставився лояльно до політики Гітлера. Тому пріоритетними в ній були демократичні завдання: розрив з фашистською Німеччиною, встановлення відносин дружби і співпраці з радянським та іншими народами, які борються протии фашизму, повалення прогітлерівської влади, відновлення конституції і формування національного уряду, який користується довірою народу. Цей уряд повинен буде скликати Велике Народне зібрання, щоб воно визначило «майбутню форму правління в Болгарії» [15,с 62-68]. Погіршення економічного становища і зниження життєвого рівня населення в результаті участі Болгарії у війні викликали все більше невдоволення урядом.Роботи вітчизняних дослідників Лещіловской І.І., Виноградова В.Н., Брагіна Ю.І., югославського історика Ізаковіча З. з усією повнотою висвітлюють проблему етно-релігійних коренів югославського конфлікту. У червні 1940 між СРСР і Югославією були встановлені дипломатичні відносини. Усташі за підтримки німців було створено на території Хорватії, Боснії і Герцеговини маріонеткову «Незалежну державу Хорватія» на чолі з Павелічем. КПЮ і СКМЮ налічували до початку збройної боротьби з окупантами відповідно 12 і 30 тисяч осіб, їх організації були майже у всіх національних регіонах країни, а їм вдалося і після розділу й окупації країни зберегти добре налагоджені конспіративні звязки, багато підпільні організації. Нижче наводиться положення про пролетарських бригадах : «Пролетарські народно-визвольні ударні бригади є ударними військовими зєднаннями народів в Югославії під керівництвом Комуністичної партії, бійці яких загартовані в лавах наших героїчних партизанських загонів у процесі боротьби проти окупантів та їх прислужників ...»; «Кожна пролетарська народно-визвольна ударна бригада повинна мати свій прапор.Германія при сприянні румунської буржуазій і поміщиків перетворювала Румунію в антирадянський плацдарм. Восени 1940 р., після того як Північна Трансільванія рішенням Гітлера була передана Угорщини, Кароль удруге емігрував. На початку жовтня 1940 р. у Румунію були введені великі
План
План соціалізм словянін західний південний розвиток
Вступ
Розділ 1. «Експорт соціалізму» в держави західних словян
1.1 Польща
1.2 Чехословаччина
Розділ 2. Формування комуністичних режимів у державах південних словян
2.1 Болгарія
2.2 Югославія
Розділ 3. Поширення соціалізма у Румунії та Угорщині