Визначення загальних засад, сучасного стану та видів експертної профілактики, розроблення рекомендацій щодо перспектив її розвитку. Аналітичне дослідження становлення експертної профілактики. Встановлення компетенції експертів при проведенні досліджень.
Аннотация к работе
Аналіз експертної практики свідчить про недостатнє використання експертними установами досягнень науково-технічного прогресу, новітніх наукових технологій, зокрема, в експертній профілактиці. Така профілактика здійснюється експертами та експертними установами України, мета її - запобігання правопорушенням за допомогою спеціальних знань експертів. Роботи названих авторів мають наукове та практичне значення, але їх праці висвітлюють лише окремі аспекти проблеми і не узагальнюють аналіз сучасних теоретичних та методологічних проблем становлення та перспектив розвитку експертної профілактики. Згідно з метою та завданнями дослідження в роботі використано такі методи пізнання: діалектичний метод дослідження надав можливість комплексно підійти до аналізу тенденцій та закономірностей становлення та розвитку експертної профілактики; метод історичного аналізу сприяв узагальненню розвитку експертної профілактики від започаткування до теперішнього часу; системно-структурний метод надав можливість класифікувати завдання та методи експертної профілактики, форми та напрями профілактичної діяльності експертів; формально-логічний метод дозволив визначити поняття “експертна профілактика”, “експертна ініціатива”, “компетенція експерта”, “експертна рекомендація” тощо і використовувати їх у судженнях та умовиводах; логіко-юридичний метод дозволив зробити висновки про місце експертної профілактики у системі криміналістичної профілактики; спеціально-юридичний метод надав можливість проаналізувати правові норми щодо експертної профілактики, шляхи їх застосування у експертній практиці з урахуванням потреб правоохоронної діяльності; за методом узагальнення систематизовано і проаналізовано позиції вчених-юристів стосовно досліджуваної проблеми; соціологічний метод застосовано для отримання емпіричних даних при опитуванні експертів за розробленою анкетою; статистичні методи надали можливість узагальнити дані судово-експертної практики. Емпіричну базу дослідження становлять аналіз статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 2000 до 2008 року, матеріали вивчених автором понад 100 профілактичних проваджень експертів у експертних архівах Київського та Донецького науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України, ДНДЕКЦ МВС України та експертних підрозділів у Донецькій, Одеській, Луганській, Миколаївській, Дніпропетровській, Київській та Закарпатській областях, результати анкетування експертів ОВС України (120 осіб).Аналізується роль судової експертизи у профілактиці правопорушень за часів радянської влади; розглянуті передумови виникнення окремої теорії експертної профілактики; визначаються місце та роль експертної профілактики у системі криміналістичної профілактики. Експертна профілактика може розглядатися в двох аспектах: діяльність експертів щодо запобігання правопорушенням та окрема теорія криміналістики і судової експертизи. У підрозділі 1.2 “Завдання та основні принципи експертної профілактики” на підставі вивчення різних підходів до визначення завдань експертної профілактики обґрунтовується безпосередній звязок між обсягом профілактичних завдань, що можуть бути вирішені експертом, та формою цієї діяльності; аналізуються принципи експертної профілактики. У підрозділі 1.3 “Форми експертної профілактики і стадії її методики” розглянуто та проаналізовано належність тих чи інших видів профілактичної діяльності експертів до процесуальної чи непроцесуальної форм, розглянуто стадії методики експертної профілактики. До процесуальної форми входить проведення експертизи із встановлення обставин, що сприяли вчиненню правопорушення (проведення експертизи з питань профілактичного характеру); встановлення обставин, що мають значення для профілактики правопорушень за власною ініціативою експерта (використання права експерта на ініціативу); встановлення обставин профілактичного характеру під час участі експерта (як спеціаліста) у слідчих діях.Експертна профілактика - складне системне утворення, основу якого складає діяльність експертів, які за допомогою своїх спеціальних знань виявляють обставини, що сприяли чи могли б сприяти вчиненню правопорушень. Завдання експертів та експертних установ щодо профілактики правопорушень полягає у виявленні максимальної кількості обставин, які сприяють вчиненню правопорушень, та розробці рекомендацій щодо їх усунення. Процесуальна форма здійснюється під час проведення експертиз та участі в слідчих діях; непроцесуальна форма полягає у довідково-консультаційній діяльності, узагальненні та аналізуванні експертної практики та практики застосування криміналістичних засобів і методів, участі у правовій пропаганді, проведенні теоретичних та експериментальних досліджень, проведенні занять з посадовими особами міністерств і відомств та навчання їх способам розпізнавання правопорушень. Експерт не виходить за межі своїх повноважень, вирішуючи профілактичні завдання, якщо: - вказує на обставини, що сприяли вчиненню злочину, для встановлення яких необхідні його спеціальні знання; Під час дослідже