Оцінка ринкової вартості фінансових інструментів, порівняльний і дохідний підхід. Моделювання ставки дисконтування з урахуванням ризику, метод середньозваженої вартості капіталу (WACC). Оцінка вартості капітальних активів та арбітражне ціноутворення.
Аннотация к работе
Експертна оцінка вартості фінансових інструментів надзвичайно важлива в умовах розвинутої економіки, коли добре функціонує фондовий ринок. Так, оцінюють різні фінансові інструменти, такі як акції, облігації та деривативи.Знаходження поточної ринкової вартості (або справедливої вартості) будь-якого активу, а тим паче, фінансового інструменту представляє собою одну з найважливіших складових життя ринкових відносин, де ціну на товар визначає ринковий попит та пропозиція.Порівняльно необхідно знайти справедливу вартість компанії (Ринкову капіталізацію), після чого поточна ринкова вартість акції знаходиться шляхом ділення ринкової капіталізації компанії на кількість емітованих нею акцій. Для такої оцінки використовуються мультиплікатори - показники, котрі нівелюють різницю в розмірах компаній. В чисельниках зазвичай знаходяться MC - market capitalization (ринкова капіталізація), або EV - enterprise value (вартість компанії з її чистими зобовязаннями ), ці величини повязані формулою EV = MC ND, ND - Net Debt, тобто ринкова вартість чистого боргу. Наприклад мультиплікатори: MC/E (ринкова вартість компанії до її прибутку, що також еквівалентно вартості однієї акції до прибутку на одну акцію), EV/S (Вартість компанії з її чистими зобовязаннями до Виручки, так як виручка генерується всіма активами компанії, а не тільки власним капіталом). Роз поширені три основних види мультиплікаторів, це: дохідні (або фінансові) мультиплікатори, мультиплікатори котрі базуються на балансовій вартості активів та натуральні показники.Як вже зазначалося, дохідний підхід ґрунтується на постулаті про те що вартість будь-якого активу - це сума приведених грошових потоків котрі здатен згенерувати цей актив, які продисконтовані по ставці яка є функцією від ризику інвестування в цей актив. Даний постулат знайшов своє відображення в Моделі дисконтування дивідендів та в формулі Гордона. Модель дисконтування дивідендів в загальному вигляді виглядає так: де: DPST - дивіденди на одну акцію в періоді t; В свою чергу формула Гордона виглядає наступним чином: де: DPS1 - дивіденди на одну акцію в наступному періоді; Формула Гордона використовується за умов стабільного приросту дивідендів на акцію, коли фірма виплачує дивіденди, та знаходиться в „стійкому” стані.Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC): , де Квк - очікувана ставка вартості власного капіталу; Кпк - очікувана ставка вартості позичкового капіталу; К - сума капіталу підприємства; ВК - сума власного капіталу; ПК - сума позичкового капіталу. Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Очікувана ставка вартості позичкового капіталу визначається на основі аналізу фінансових відносин підприємства з його кредиторами і включає всі витрати, повязані із залученням позичкового капіталу, в т. ч. процентні платежі, дизажіо, різного роду збори тощо. Заслуговує на увагу той факт, що в англосаксонській практиці фінансової діяльності домінує перший підхід, тобто при розрахунку середньозваженої вартості капіталу здебільшого враховуються власний капітал та фінансова заборгованість.Цей портфель включає всі наявні на ринку капітальні активи (інвестиційні можливості), є максимально диверсифікованим і характеризується ринковою нормою прибутковості та середнім по ринку рівнем ризику. Для обчислення ?-коефіцієнта слід обробити статистичні дані, які характеризують варіацію (коливання) рентабельності обраного обєкта інвестицій за кілька попередніх періодів, безризикову процентну ставку і середню дохідність ринкового портфеля. якщо b <1, то це свідчить про нижчий за середньоринковий ризик інвестицій в аналізований актив, як наслідок - премія за ризик, на яку сподіватиметься інвестор буде меншою, ніж середньоринкова; Кінцевим етапом побудови САРМ є виведення на основі лінії ринку капіталів, прямої ринку цінних паперів (security market line, SML), яка показує залежність між очікуваною нормою прибутковості вкладень в окремі види активів, що є складовою ринкового портфеля інвестицій, від рівня їх ризиковості. У той час як пряма ринку капіталів характеризує «ринкову ціну ризику», тобто середню вартість капіталу на ринку за умов невизначеності, пряма ринку цінних паперів виражає спробу зясувати можливу ринкову ціну (курсову вартість) окремих цінних паперів чи інших ризикових активів, які входять до складу ринкового портфеля інвестицій.На відміну від САРМ, яка розглядає b-коефіцієнт як досить абстрактну статистичну величину, що синтезує всі фактори невизначеності, АРТ досліджує вплив окремих макро-та мікроекономічних компонентів систематичного ризику на процес ціноутворення. Хоча теорія не привязуєтьс
План
План
Вступ
1. Методи оцінки ринкової вартості фінансових інструментів
1.1 Порівняльний підхід
1.2 Дохідний підхід
2. Моделювання ставки дисконтування з урахуванням ризику, метод середньозваженої вартості капіталу (WACC).